просто просрати - бездарно і нахабно, виклично (Бриних М. Електронний пластилін, с. 22); Її чоловік сидить на фенобарбіталі (Чех А. Цього ви не знайдете в Яндексі, с. 69). Широке застосування в пост- модерних текстах подібних поєднань різностильових лексичних елементів свідчить про відсутність внутрішньої замкнутості в лексичній системі сучасної української мови та наявність тенденції до взаємопроникнення й синтезу лексичних одиниць різних рівнів. Подібне контрастування мовних елементів, - зазначає В. Чабаненко, - є водночас і формою їх взаємозв'язку. «Мовний контраст - це не просто об'єктивна лінгвістична універсалія, а ще універсалія лінгвостилістична, породжена суб'єктивними мовотворчими зусиллями мовця в його пошуках експресивних засобів вислову» [9, с. 13-14]. На думку дослідника, саме від наявності контрастуючих одиниць залежить мовна експресія в контекстуальних умовах, оскільки різностильові контрасти збагачують емоційну палітру тексту, збільшують його експресивну напругу, роблять мовлення стилістично гнучким та поліфонічним.
Отже, можемо виділити ряд особливостей функціонування науково-термінологічної лексики в постмодерних текстах. Виступаючи експресивними відповідниками загальновживаних слів, термінолексеми підкреслюють певну орієнтацію постмодерністських текстів на елітарність та інтелектуальність. При цьому простежується процес переходу деяких термінологічних лексем до розряду загальновживаних. Також науково-термінологічна лексика (зокрема, лінгвістична, музична, психологічна, хімічна, медична, фізіологічна, фізична, природнича) використовується в постмодерних текстах із метою створення іронічного ефекту, на відміну від художніх текстів інших напрямків, у яких, за спостереженнями дослідників, найчастіше відбувається тропеїзація термінів, що посилює образність висловлювань. Особливий стилістичний ефект досягається завдяки поєднанню в межах словосполучення або речення науково- термінологічної та нелітературної (розмовно- просторічної або соціально маркованої) лексики, що також є специфічною рисою постмодерних текстів. В окремих випадках поряд із терміно- лексемами письменники-постмодерністи вживають некодифіковані мовні елементи, що зближує художнє мовлення з усно-розмовною практикою соціуму. Перспективи подальших розвідок убачаємо у з'ясуванні функціональних особливостей науково-термінологічної лексики, що виявляються в публіцистичних текстах.
ЛІТЕРАТУРА
Карпова В. Л. Термін і художнє слово. - К.: Наукова думка, 1967. - 129 с.
Лагутіна А.В. Місце термінології в національній мові // Культура слова: Респуб. міжвід. зб. - К.: Наукова думка, 1983. - Вип. 25. - 88 с.
Лізлова С. Гра в постмодерністському творі: на матеріалі творчості Ю. Андруховича: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. - К., 2004. - 23 с.
Мінасян В.І. Терміни в поезіях М. Бажана // Культура слова: Респуб. міжвід. зб. - К.: Наукова думка, 1983. - Вип. 25. - 88 с.
Пигулевский В. Ирония и вымысел: от романтизма к постмодернизму. - Ростов-на-Дону, 2002. - 348 с.
Пікун Л. Дзеркальна гра набутками культури як явище літературного постмодернізму // Слово і Час. - 2005. - № 11. - С. 40-47.
Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За заг. ред. І.К. Білодіда. - К.: Наукова думка, 1973. - 438 с.
Сучасний тлумачний словник української мови: 100 000 слів / За заг. ред. В.В. Дубічинського. - Х.: ВД «Школа», 2008. - 1008 с.
Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. - Запоріжжя, 2002. - 351 с.
Ярмак В.І. Стилістичні функції термінології в сучасній українській поезії // Семасіологія і словотвір: Зб. наук. праць. - К.: Наукова думка, 1989. - С. 83-87.
Ключевые слова: лексика, заимствование, словообразование, адаптация.
The author analyses the lexical and wordbuilding nature of borowings from ancient Greek and Latin languages, which have become very active recently in the discourse of mass-media, particulary in periodicals. The author distinguished new loan-words, which were absent in explanatory dictionaries of Ukrainian, made a comparative analisis of ancient Greek and Latin lexics, represented in the Dictionary of Ukrainian and Great explanatory dictionary of modern Ukrainian for describing the ways of borrowings adoption, Latin words in particulary. The author proved, that the formations with -ція/-ація could be made by adoption of the Latin words directly, not only by deriving from verbs with common radix, which is usual for Ukrainian wordbuilding.