про те, що «утворення паронімів на базі старослов'янізмів пройшло ... в багатьох випадках через стадію спільнокореневих синонімів давньоруської мови» [3, с. 60]. Але оскільки довготривале існування абсолютних синонімів у мові неможливе і завжди ліквідується або розмежуванням їхніх значень, або витісненням з мови «непотрібних» слів, значення таких синонімів «розшаровувалися», деякі з них архаїзувалися і виходили з ужитку. Якщо ж таке витіснення не відбувалося, установлювалося стилістичне і семантичне розрізнення, що й зумовлювало появу паронімів.
За ступенем зближення звукового оформлення морфемного складу М.А. Жовтобрюх розрізняє максимальні та мінімальні пароніми [5, с. 32]. До максимальних паронімів належать такі, які характеризуються великою спільністю звучання, а іноді розрізняються лише якимось одним звуком: арозія (< лат. arrodere - роз'їдати) - «руйнування тканин і судин під час запальних процесів і виразок» [9, с. 37]; ерозія (< лат. erosio - роз'їдання < erodere - роз'їдати) - 1) «повне або часткове руйнування будь-якої поверхні під впливом зовнішніх процесів»; 2) «процес руйнування гірських порід текучими водами»; 3) «поверхове пошкодження епітеліального шару шкіри або слизової оболонки»; 4) «повільне поступове руйнування чого-небудь» [9, с. 274]. Неповними паронімами визнаються близькозвучні слова (найчастіше спільнокореневі), у яких процес розмежування значень повністю не завершився: земляний - 1) «стосується до землі»; 2) «зроблений із землі»; 3) рідко. «те саме, що землистий»; 4) «складова частина назв рослин, тварин, мінералів, що ростуть, живуть і т. ін. на (в) землі» [7: ІІІ, с. 58]; земельний - 1) прикм. до земля; 2) «стосується землеволодіння або землевпорядкування» [7: Ш, с. 556].
Досліджуючи явище паронімії, В.С. Ващенко доходить висновку, що пароніми мають різні шляхи утворення. Простежимо їх на термінологічному матеріалі землеустрою і кадастру. У досліджуваній галузі пароніми утворюються: а) «на основі спільності кореня» [1, с. 35] (гірський - 1) прикм. до гора; 2) «який входить до складу земельної кори або добувається з надр землі» [2, с. 243]; гірничий - «стосується розробляння надр землі» [7: ІІ, с. 76]; гірницький - прикм. до гірник [7: ІІ, с. 75]; акумуляційний - прикм. до акумуляція [2, с. 19]; акумуляторний (< акумулятор) - 1) «який стосується акумулятора»; 2) «який виробляє акумулятори»; 3) «який живиться струмом з акумулятора» [9, с. 37]; абразивний (< аІятТ < лат. abrasio - зішкрябування) - «який виготовлений з абразивів» [9, с. 13]; абразійний - стосується абразії - процесу руйнування узбережжя морським прибоєм [2, с. 2]; парцелярний - «оснований на парцеляції, малоземельний» [2, с. 891]; парціальний - «який складає частину чого-небудь, частковий, окремий» [7: УІ, с. 83]; гірський - 1) прикм. до гора; 2) «який входить до складу земельної кори або добувається з надр землі» [7: ІІ, с. 76]; гористий - «покритий горами» [7: ІІ, с. 129]; скельний - 1) прикм. до скеля; 2) «який складається з твердих гірських порід, кам'янистий» [2, с. 1329]; скелястий - «який складається зі скель, укритий скелями» [7: ІХ, с. 259]; б) «унаслідок відсутності в одному із слів одного- двох звуків, наявних в іншому слові» [1, с. 35] (румб (англ. rhumb < грец. rombos - круговий оберт) - 1) «кут між певним напрямом і географічним меридіаном»; 2) «міра кута кола горизонту, поділеного на 1/32 кола (у метеорології - на І/Іб)»; 3) «напрям на об'єкт, вимірюваний кутами між північною частиною істинного меридіана і даним напрямом» [9, с. б04]; румба (ісп. rumba) - «афро-кубинський народний, а також бальний танець, що поширився на початку ХХ ст. у США та Європі» [9, с. б04-б05]; сори (тюрк. sory) - 1) «мілководні, часто засолені озера з багнистим дном у Казахстані, на південному заході Сибіру, а також у заплавах великих річок, напр., Обі; мілководі затоки озер»; 2) «замкнені западини в пустелях Центральної Азії, укриті кіркою солей або пухким шаром соляного пилу» [9, с. бЗб]; сорит (грец. sorites - нагромаджений) - «ланцюг силогізмів, у якому проміжні висновки не висловлюються, а тільки маються на увазі» [9, с. бЗб]; в) «унаслідок зміни одного звука на інший» [1, с. 35] (гренаж (франц. grainage < graine - грена) - «виготовлення здорової, життєздатної і високопродуктивної грени - яйця шовковичного та інших шовкопрядів, з яких виводять гусінь, що під час заляльковування виділяє шовковину й завиває шовковистий кокон» [9, с. 191]; дренаж (франц. drainage < англ. drain - осушувати) - «осушення ґрунту за допомогою відкритих канав і підземних каналів (труб)» [9, с. 241]; грейдер (англ. grader < grade - нівелювати, вирівнювати < лат. gradus - ступінь, крок) - «землерийна машина для вирівнювання ґрунтових доріг, спорудження зрошувальних каналів і т. ін.» [9, с. 191]; грейфер (нім. Greifer < greifen - хапати) - «пристрій вантажопідіймальних машин та екскаваторів, призначений переважно для захоплювання (зачерпування) та вантаження грудкових і сипких матеріалів» [9, с. 191].
Спостереження за паронімічними одиницями, виявленими серед термінів землеустрою та кадастру, дозволяють зафіксувати ще один шлях їх утворення - функціонально-звукову паралельність лексичних одиниць унаслідок негативної інтерференції. Найважливішою причиною семантичної інтерференції є розходження в змістовій структурі і, головне, в обсязі значень слів. Неповний збіг обсягу лексичних значень слів в українській та