Пристосування загальновживаних слів для виконання термінологічних функцій розпочиналось з уживання їх в особливих контекстах, де відбувалася «семантична спеціалізація» таких лексичних одиниць [8, с. 26].

Розширення сфери функціонування терміна, знання його більшою частиною носіїв мови можуть викликати розгалуження семантичної структури терміна. У такому випадку «термін покидає вузьконаукову систему свого функціонування і стає відомим не тільки обмеженому колу спеціалістів конкретної галузі знань, а всім носіям мови» Такий процес у мовознавстві отримав назву детермінологізація [18, с. 206]. В основі розвитку нетермінологічних значень від термінологічних - абстрагуюча властивість людського мислення, що встановлює зв'язки між поняттями - науковим і з неспеціальної, побутової сфери. У терміносистемі землеустрою та кадастру в нову систему - загальновживану лексику - потрапили такі терміни: агрономія, агрикультура, рельєф, ландшафт, терикон та ін.

На сучасному синхронному зрізі лексико- семантичний спосіб термінотворення, на відміну від творення загальнолітературних слів, зберігає свою актуальність, але дещо втрачає продуктивність. Поступове зниження ваги вторинних найменувань пов' язане з активізацією інших способів термінотворення, передусім морфологічного, синтаксичного, запозичання, які використовуються для номінування наукових понять, що мають тенденцію до ускладнення.

Джерелом утворення вторинних найменувань у терміносистемі землеустрою та кадастру можуть виступати термінологічні одиниці інших галузей знань: економіки (планування земле - користування, продуктивність орного шару, баланс підземних вод), метеорології (прогноз стану еродованих земель), геометрії (кут схилу), соціології (моніторинг). Наприклад, лексема моніторинг була запозичена з англійської мови наприкінці ХХ століття зі значенням «безперервне стеження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату, а також прогнозування та запобігання критичним ситуаціям» [ВТССУМ, 687]. Земельний кодекс України так визначає термінологічний обсяг поняття, позначуваного словосполученням моніторинг земель: це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, від- верення та ліквідації наслідків негативних процесів [16, стаття 191].

Набагато рідше трапляється утворення вторинних найменувань, для яких джерелом є одиниці цієї самої термінології: кольматаж - штучне підвищення поверхні певної території; кольматаж - спосіб штучного замулювання ґрунтів заздалегідь виготовленими ґрунтовими або глинистими суспензіями з метою зниження фільтрації води зі зрошувальних каналів, водоймищ, в основу якого покладено механічну поглинальну здатність ґрунту [15, с. 370].

Іноді спеціальне найменування може суттєво модифікуватися з розвитком галузі при сталому формальному вираженні. Так, слово ґрунт було запозичене українською мовою з німецької через посередництво польської мови. У «Словнику староукраїнської мови» воно трактується як земельне угіддя. Словник української мови за ред. Б. Грінченка основним визнає також значення «наділ землі, ділянка землі» і лише другим - значення «почва» [Гр.: І, с. 351]. Сучасні словники як основне значення цієї лексеми подають: 'верхній шар земної кори, придатний для життя рослин' [СУМ: ІІ, с. 181; ВТССУМ, с. 270]. Як бачимо, неосновне значення висунулося на перший план, а трактування значення слова ґрунт як земельного наділу подається з приміткою заст. У терміносистемі землеустрою та кадастру ця лексична одиниця позначає особливе «природно-історичне тіло, складну поліфункціональну відкриту чотирифазну структурну систему в поверхневій частині кори вивітрювання гірських порід, яка є комплексною функцією гірської породи, організмів, клімату, часу і яка володіє родючістю» [11]. Отже, за сталого формального вираження лексема ґрунт зазнає метаморфоз у плані семантичного значення.

На жаль, обсяг статті не дозволяє проаналізувати специфіку перенесення значення за подібністю (метафоризації), перенесення значення за суміжністю (метонімізації), що також є різновидами лексико-семантичного способу творення термінів досліджуваної галузі. Окреслені питання, думається, стануть об'єктами подальших досліджень у цьому напрямі.

Підсумовуючи спостереження за специфікою утворення вторинних найменувань, важливо підкреслити, що, увійшовши до терміносистеми землеустрою та кадастру, слова не перестають функціонувати і у ролі загальновживаниих. Такі терміни не позбавлені можливості модифікації семантики, проте виявляють стійкість і не зникають у зв' язку з розвитком наукових уявлень.

ЛІТЕРАТУРА

Бабміндра Д.І. Територіальний природно-сільськогосподарський поділ Запорізької області та оптимізація землекористування // Землевпорядний вісник. - № 1. - 2003. - С. 35-39.

Багров М.В. та ін. Землезнавство: Підр. / Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г.; За ред. П.Г. Шищенка. - К.: Либідь, 2000. - 464 с.

ВТССУМ - Великий тлумачний словник сучасної української літературної мови / Укл. і гол. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

Галкина-Федорук Е.М. К вопросу об омонимах в русском языке // Русский язык в школе. - 1954. - № 3.

Головин Б.Н. Введение в языкознание. - М.: Высш. шк., 1977. - 311 с. - Библиогр.: с. 303.

Гр. - Грінченко Б. Словарь украинского языка: В 4 т. - К.: «Довіра», 1997.

Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании // Вопросы языкознания. - 1973. - № 4. - С. 76-85.

Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания. - М.: Наука, 1977. - 246 с. - Библиогр.: с. 212-243.

Жубуева А.Ф. Технические возможности русского языка в области предметной номинации // Актуальные вопросы русской лексикологии и терминологии. - Алма-Ата, 1986. - С. 67-71.

Журавлев А.Ф. Технические возможности русского языка в области предметной номинации // Способы номинации в современном русском языке. - М.: Наука, 1982. - С. 45-109.

Закон України «Про охорону земель» від 19.06.03 р.

Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Даниленко Л.І. Динаміка словникового складу сучасної української мови на тлі міжслов'янських паралелей // Мовознавство. - 2003. - № 2-3. -