По-третє, інформативна достатність порівняльної конструкції уможливлює моделювання структури концепту, а саме: 1) опис макроструктури концепту - віднесення виявлених когнітивних ознак до образного, інформаційного компонентів та інтерпретаційному полю і встановлення їх відношення у структурі концепту; 2) опис категорійної структури концепту - виявлення ієрархії когнітивних класифікаційних ознак, що концептуалізують відповідний предмет чи явище, та опис концепту як їхньої ієрархії за актуальністю для концептуалізації денотата концепту; 3) опис польової організації концепту - виявлення та опис когнітивних класифікаційних ознак, що складають ядро, ближню, дальню і крайню периферію концепту, і представлення змісту концепту у вигляді польової структури. Наприклад, макроструктура концепту «жінка», що була виведена з аналізу порівняльних конструкції сучасного поетичного тексту, має таку модель:

образний зміст: представлений зоровими образами природних явищ та соціальних ролей (ти, наче п 'яна, помішала вкупу і правду й вигадку; я полину, як біла хвиля, у хибкий танець);

інформаційний зміст: жінка є керуючим і підлеглим суб'єктом, перебуває в стані фізичного нездоров'я, є неемоційною та неліричною (ти плакати не можеш, як і смерть; ти чиниш, мов безумна; я німа, як мур оцей; вона байдужа й гордовита, не як принцеса вже, а як богиня);

інтерпретаційний зміст: зона оцінки - амбівалентна (жінка, з одного боку, викликає співчуття у зв'язку зі слабкістю, «безтілесністю», стражданням, з іншого - побоювання через свій соціальний статус чи надприродні здібності); енциклопедична зона (когнітивні ознаки концепту, які вимагають ознайомлення з ними на основі досвіду, взаємодії з денотатом концепту) - жінка може викликати негативні відчуття у оточуючих, є аутсайдером у суспільстві, має певний вплив і владу над життями людей; регулятивна зона (когнітивні ознаки, які вказують, що треба робити і що ні у сфері концепту) - жінку треба поважати та милуватися нею; соціально-культурна зона (когнітивні ознаки, що відображають зв'язок концепту з побутом та культурою народу) - жінку зображено в античній традиції (Хаос, Мойра, Ізольда, жриця) та національній (гетьманівна, лісова царівна, соловейко, хвиля);

рольові характеристики, притаманні жіночому традиційному побуту, відсутні; пареміологічна зона (когнітивні ознаки, що об'єктивуються прислів'ями, приказками та афоризмами) - жінка гарно співає (бо ти ж мене сама причарувала і звабила, як соловейко, співом);

когнітивні класифікаційні ознаки, що концеп- туалізують денотат жінки, організовані і узагальнені такими параметрами (наводимо в порядку зменшення яскравості останніх): 1. Соціальний стан / Природне явище. 2. Фізичний стан. 3. Міфічність / Моральні якості.

польова структура: ядро - жінка стоїть над суспільством, виконуючи керівну функцію, або ж потерпає від несправедливого ставлення оточуючих, ближня периферія - є неемоційною, психологічно невільною особистістю, дальню периферію складає національна специфіка концепту, представлена образами-об'єктами порівнянь соловейко, гетьманівна. Дослідження поетичного дискурсу виявляє

тяжіння, «прихильність» авторів до певних

концептуальних позицій. У таких концептах концентровано передається духовне кредо, ідейний стрижень їхньої творчості, її визначальні вихідні принципи. Автор може мати свій провідний концепт, що розкривається в його глибинному смислі через образний світ автора-наратора. Такі ідейно-художні принципи, передані у вигляді концептів, можуть поєднуватися між собою, утворюючи своєрідні дихотомічні чи - рідше - троїсті угруповання. Так, для В. Стуса визначальними концептами є «я», «біль», «неволя», для І. Андрусяка - «ми», «я», у творах В. Симоненка - «Батьківщина», «матір» тощо.

Отже, на підставі вищесказаного можна дійти висновку, що порівняльний зворот є плідним матеріалом для дослідження найяскравіших когнітивних ознак, якими сформовано зміст провідних концептів українського поетичного мовлення, що і зумовлює перспективність подальших розвідок з цієї проблеми у лінгвоконцептологіч- ному напрямку.

ЛІТЕРАТУРА

Барменкова О.П. Компаративна модель світу в російській мові та її реалізація у творах І. Бабеля: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / О.П. Барменкова. - Київ, 2003. - 18 с.

Воркачев С.Г. Концепт как «зонтиковый термин» / С.Г. Воркачев // Язык, сознание, коммуникация. Вып. 24. - М., 2003. - С. 5-12.

Кононенко В.І. Концептологія в лінгвістичному аспекті / В.І. Кононенко // Мовознавство. - 2006. - № 2-3. - С. 111-117.

Малкович І. Вірші на зиму / Іван Малкович. - К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА-ПОЕЗІЯ, 2006. - 200 с.

Попова З.Д. Когнитивная лингвистика / З.Д. Попова, И.А. Стернин. - М.: АСТ: Восток - Запад, 2007. - 314 с. [6] с. - (Лингвистика и межкультурная коммуникация. Золотая серия).

Прокопчук Л.В. Категорія порівняння та її вираження в структурі простого речення: Дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.01 / Прокопчук Леся Василівна. - Вінниця, 2000. - 197 с.

Сен-Симон А. Размышления литературные, философские и промышленные / Анри Сен-Симон. - М.: Смысл, 1923. - 184 с.

Серебренников Б.А. Роль человеческого фактора в языке: Язык и мышление / Борис Александрович Серебренников. - М.: Наука, 1988. - 242 с.

Словник української мови: в 11 т. / Ред.: П.П. Доценко, Л.А. Юрчук та ін. - К.: Наукова думка. - Т. 2, 1971. - 550 с.

Тлумачний словник української мови: Понад 12 500 статей (близько 40 000 слів) / Ред. д-ра філол. наук, проф. В.С. Калашника. - 2-ге