Спільними для зіставлюваних мов є також похідні паремійні тематичні моделі «своє погане - добре» і «своє погане краще від чужого доброго»: Своє миле, хоть зогниле [14, с. 104]; Ліпша своя солома, як чужа перина [12, с. 108];

Дитя хоть и криво, да отцу, матери мило [З (2), с. 96]; Свой сухарь лучше чужих пирогов [З (2), с. І02]; Lepiej swoje na smole nizli czyje w rosole [27 (3), с. 360]; A tar in my country is better than the honey of others [28, с. І37]; Unser Kohl schmeckt wohl [ІІ, с. І86]; Mein Klee ist mir lieber als Nachbars Weizen [ІІ, с. ІЗ7]; Pain acquis avec sueur est plus chйri que tartes et rфti [І0, с. 62].

Універсальна тенденція до ідеалізації свого, широко відображена в прислів' ях і приказках названих мов, є віддзеркаленням людського егоцентризму, про що свідчить незмінна актуальність ідеологем, які були реалізовані ще в латинських пареміях Tunica pallio proprior est. - Туніка ближча, ніж плащ [2І, с. 336] і Omnes homines callent ad quaestum suum. - Всі люди дбають про свою користь [2І, с. 247]. Так, перша з них має не лише відповідники в досліджуваних мовах, пор.: Всякому своя сорочка ближче до тіла [ІЗ, с. 49]; Своя пазуха ближче [ІЗ, с. З0]; Своя рубашка к телу ближе [З (2), с. 97]; Своя кожа рубахи дороже [З (2), с. 99]; Blizsza koszula ciaiu niz suknia (kaftan, kabat) [27 (2), с. ІЗІ]; Near is my coat (shirt), but nearer is my shirt (skin) [29, с. 23З]; Near is my petticoat, but nearer is my smock [26, с. 372]; Das Hemd ist mir nдher als der Rock (die Weste) [ІІ, с. 39]; Ma chair (peau, chemise) m'est plus prиs que ma chemise (robe) [3, с. І49], але й набула в кожній з них численних варіантів. Приміром, український еквівалент аналізованого прислів' я має близько двадцяти варіантів.

2. Кваліфікація чужого як негативного, що виявляється в тематичній моделі «чуже - зло», виразно простежується лише в східнослов'янських мовах. У польській, англійській, німецькій і французькій мовах натрапляємо лише на поодинокі прислів' я і приказки, що слугують ілюстрацією вказаної моделі: Гіркий чужий хліб [І2, с. 3І0]; Чужий хліб рот дере [І2, с. 3І6]; Чужий кожух не гріє [ІЗ, с. 48]; Сусідські діти найпустіші [ІЗ, с. І20]; Дешева рыба на чужом блюде [З (2), с. 98]; Чужая скотина - не животина [З (2), с. І0І]; Чужой мед горек [З (2), с. І02]; Чужой хлеб в горле петухом поет [З (2), с. І03]; Cudzy ogien nie grzeje [27 (І), с. 338]; Co wlasnego, zawsze jest mniej miie [27 (3), с. 72І]; Fremder Leute Brot essen, tut weh [ІІ, с. І09]; Qu'il est difficile d'кtre content de quelqu'un! [24, с. ЗІ]; Le pain d'autrui est bien dur [3, с. І76].

Універсальними маркерами чужого в пареміях є крадене, позичене і дароване. Чуже в таких випадках трактується не як зло само по собі, а його джерело: Позиченим волом не доробишся [І2, с. ІЗЗ]; Дарованим конем не наїздишся [І4, с. 79]; З краденим багатий не будеш [ІЗ, с. 377]; Даровыя милости - неоплатные долги [4, с. 4І6]; Чужая пожива не разжива [З (2), с. І0І]; Чужая одежа не надежа, чужой муж не кормилец [З (2), с. І0І]; Pozyczaniem siз nie napasiesz [27 (2), с. І047]; Kradzione nie tuczy [27 (2), с. І8З]; He that trusts to borrowed ploughs will have his land lie fallow [26, с. 379]; Stolen goods never thrive [28, с. 77З]; Wer eilt nach fremdem Gut, auf den wartet Armut [ІІ, с. 220];

Etre aprиs le bien d'autrui, cause avec raison la perte du sien [3, с. і]; L'habit volй ne va pas au voleur [20, с. 544]. Тому носії зіставлюваних мов радять не покладати надії на користь від чужого добра: Не зазіхай на чужий кожух, щоб і свого не позбутись [іЗ, с. 48]; Не надейся, Роман, на чужой карман [5 (2), с. і02]; He that is fed at another's hand may stay long ere he be full [28, с. 252]; He goes long barefoot that waits for dead man's shoes [28, с. і7і] ; Wer auf des Andern Schuhe wartet, bis er tot ist, der geht barfuЯ [3, с. і і4]; Unrecht Gut thut nicht gut [3, с. бі]; Argent d'autrui nul n'enrichit [і0, с. 9]; On ne doit pas compter sur les souliers d'un mort, vue la risque d'aller pieds nus [3, с. іі4].

У всіх названих мовах найбагатшу образну структуру мають паремії тематичної моделі «чуже - добре (краще від свого)»: Солодка морква, та в сусідовому городі [і2, с. і і4] ; На чужій ниві все ліпша пшениця [і2, с. і0і]; Все чуже смачніше [і4, с. і05]; Чужой и хлеб слаще калача [5 (2), с. і00]; Хороша