Словотвірний тип із суфіксом -к(а) (80). Терміни-іменники цього типу мають такі словотвірні значення: 1) предмет чи предметний чинник, який так чи інакше стосується дії, процесу, сприяє їм тощо (виїмка, закладка, затяжка, мийка, перемичка, переробка, проходка, розробка і под.); 2) об'єкт і наслідок дії (виробка, ділянка тощо).

Слова із суфіксом -к(а) до розряду термінів потрапили як готові одиниці з усної мови шахтарів. У сучасному термінознавстві помітна тенденція до обмеження ужитку термінів із цим суфіксом.

До дериватів словотвірних типів із суфіксом -тор/-атор(-ятор) (68) належать терміни-іменники з словотвірним значенням: 1) особа як виконавець певної дії (механізатор, оператор, організатор, раціоналізатор і т. ін.); 2) пристрій, механізм, прилад чи їх частина, що виконує певну дію (акумулятор, амортизатор, аналізатор, вентилятор, вібратор, гранулятор, детонатор, ізолятор, класифікатор, конденсатор, компенсатор, регулятор, трансформатор і под.); 3) речовина, що бере участь у певному процесі, дії, реакції тощо, або чинник, який стимулює певну дію (активатор, вулканізатор, каталізатор, мінералізатор, модифікатор, пластифікатор, стабілізатор, стимулятор тощо).

Терміни-іменники словотвірного типу із суфіксом -ат (53) також співвідносяться з дієсловами на -ува-. Іменники цього типу мають такі словотвірні значення: 1) предмет, що є об'єктом чи наслідком якоїсь дії (концентрат, препарат і под.); 2) речовина (конденсат, фільтрат і т.ін.); 3) установа чи організація (комбінат тощо).

Малопродуктивним у термінології гірничої справи є словотвірний тип із суфіксом -ок (35), що передає словотвірне значення результату чи об'єкта дії (видобуток, виробіток, відрізок та ін.).

Словотвірний тип із суфіксом -тт(я) (35) виражає словотвірне значення опредметненої дії, процесу (відкриття, залиття, набиття, оббиття, підняття, пробиття, продуття, покриття, промиття, розкриття тощо).

У сучасній українській мові донедавна активно вживали спільнокореневі віддієслівні іменники із суфіксом -к(а), пор.: відливка, обшивка, підбивка, продувка, розбивка та ін., що поширились під впливом російської мови. В останні десятиріччя їх намагаються витіснити з ужитку спільнокореневими віддієслівними іменниками із суфіксом -тт(я): відлиття, обшиття, підбиття, продуття, розбиття тощо.

Терміни-іменники словотвірного типу із суфіксом -аж (34) також утворені від дієслівних основ з суфіксом -ува-. Вони виражають словотвірне значення опредметненої дії, можуть набувати предметних значень: наслідку дії (дренаж, монтаж і под.), знаряддя дії (інструментаж, фіксаж та ін.).

Словотвірний тип термінів-іменників із суфіксом -н(я) (30) представлений у досліджуваній терміносистемі іменниками жіночого роду, які означають назви приміщень певного призначення (градирня, майстерня тощо).

Словотвірний тип із суфіксом -ець (18). Цей тип віддієслівних термінів-іменників у термінології гірничої справи відзначається меншою продуктивністю, ніж попередні. Він виражає словотвірне значення «предмет, за допомогою якого виконують дію, який є об'єктом певної дії, її результатом тощо» (різець, східець і под.).

Малопродуктивним у термінології гірничої справи є словотвірний тип із суфіксом -ищ(е) (15), який репрезентований іменниками середнього роду, утвореними від дієслівних основ. Вони мають такі основні словотвірні значення: 1) місце, призначене для виконання якоїсь дії (вмістилище, звалище, родовище, сховище, урвище та ін.); 2) результат дії (осипище тощо).

Терміни-іменники словотвірного типу із суфіксом -ер(-ор) (15) співвідносяться з дієсловами на -ува- й мають такі словотвірні значення: 1) особа - виконавець дії (інспектор, інструктор, монтер і под.); 2) пристрій, механізм, прилад чи їх частина (абсорбер, десорбер і т. ін.). Цей тип в аналізованій терміносистемі є малопродуктивним.

Терміни із суфіксом -атор (-ятор) мають українські відповідники, пор.: гранулятор - групувач; демпфер - вгамовувач; інвертор - перетворювач; консерватор - зберігач; контактор - стикач; рефлектор - відбивач; рефрактор - заломлювач; стартер - запускач; селектор - вибирач; трансформатор - перевантажувач; тренмальтер - роз'єднувач тощо. Досі функціонально переважають терміни з іншомовними основами, хоч сучасні термінологи рекомендують надавати перевагу українським термінам.

Деривати словотвірного типу із суфіксом -в(о) (9) малопродуктивні в цій терміносистемі. Вони мають словотвірне значення об'єкта чи наслідку дії (паливо та ін.).

Уживання терміна пальне замість паливо є помилковим, бо він є калькою з російської мови, яка порушує лексичну норму української літературної мови.

Словотвірний тип із суфіксом -ар (-яр) (9) є малопродуктивним. До нього належать терміни- іменники, що мають такі словотвірні знчення: 1) особа - виконавець дії, названої твірним дієсловом (кресляр, токар і под.). Суфікс -ар (-яр) приєднується до усічених дієслівних основ.

Загальновідомо, що «утворення похідних із суфіксом -ар відбувається тоді, коли через певні причини суфікс -ник не може функціонувати: збіг кількох приголосних, що не властиве структурі української мови, або інше семантичне навантаження суфікса» [2, с. 64].

Малопродуктивним у термінології гірничої справи є словотвірний тип із суфіксом -ун (5). Він, як і попередній, приєднується до усічених дієслівних основ й має такі словотвірні значення:

інструмент чи частина механізму (бігун, двигун, повзун); 2) різні предметні значення (валун, пливун).

Відіменникові терміни-іменники

Словотвірний тип із суфіксом -ит/-іт (344) виявляє найвищу продуктивність у творенні термінології гірничої справи. До нього належать терміни зі словотвірним значенням «мінерал, мінеральна група речовини, хімічних речовин, сполук, сплавів, сумішей»: а) за їхнім складом та властивостями - амоніт, амфіболіт, барит, вольфраміт, діатоміт, карбонатит, кварцит, кобальтит, молібденіт, ніобіт, хлорити, хроміти, перидотит, піроксеніт, торит і под.; б) фізичними властивостями (гейзерит, грануліт, магнетит і т. ін.); в) мотивовані власними