Персоніфікація тягне за собою фреймове зіставлення. Вода, яка іде, є персоніфікованим у загадці явищем. З іншого боку, зіставлення «явище-людина» тягне за собою фреймове зіставлення «м'якість води - людина, яка не має кості»: 174 Хто йде без ніг, несе тяпуг, а кості не має? (Вода).

Лексеми на позначення людських дій стукати, плакати, вибивати, любити, голубити, упасти, рвати використовуються для кодування результатів, які супроводжують явища природи, та якостей, якими явище наділяється внаслідок ставлення до нього самої людини: 90 Хто однаково всіх любить, Всіх однаково голубить? Кожний скоса тільки гляне, А обняти не дістане (Сонце); 268 Сильніше сонця, слабіше вітру. Ніг не має, а іде; очей не має, а плаче (Хмара); 269 Горя не знаємо, а гірко плачемо (Дощові хмари); 297 Без рук, без ніг, а стукає (Грім); 298 Що без рук стукає? (Грім); 301 Без рук стука, без вогню горить (Грім і блискавка); 322 Без рук, без ніг - вікна вибиває (Град); 356 Ішов чернець з Монастирець. Як упав - так пропав, чорним порохом припав (Вихор); 1237 Пряла пряха і напряла, Оснувала і зоткала. В хату сваха причвалала, Хвать тканину та й порвала! Починай же, пряхо, знову Прясти пряжу ту чудову (Павук, павутина, вітер).

На відміну від персоніфікованого кодування, метафоричні переноси встановлюються на підставі якісної подібності кодового денотата та/або його атрибута в загадці з денотатом відгадки та його атрибутом, який кодується загадкою. На семному рівні спільна ознака належить до лексемного або фреймового рівнів.

Антропоморфні метафоричні переноси в загадках вибудовуються на підставі спільних властивостей кодового денотата та денотата відгадки. Вони відбивають сприйняття людиною якісних ознак об'єктів та просторового співвідношення їхніх частин. Лексеми на позначення тіла людини кодують ознаки рослин, тварин та предметів. При цьому збігаються якісні ознаки кодових денотатів з антропоморфної сфери та якісні ознаки денотатів рослинної, тваринної та предметної сфер: «опуклий», «кривий», «довгастий», «плаский», «вертикальний», «волокнистий», «напівкруглий»: 438 Сидить пан у коморі, А волосся його надворі (Качан кукурудзи); 668 А) Стоїть при дорозі на одній нозі (Гриб) 1952 А) Ухо має, а не чує, без очей і без ніг, а ходить і за собою водить (Голка).

Просторове співвідношення частин тіла людини («верхня частина», «передня частина», «середня частина», «центральна частина», «нижня частина», «задня частина») ізоморфне просторовому співвідношенню частин рослин, предметів та частин тіла тварин: 614 Хлопець Мартин Похилився через тин. А дівчина Гапка: «Яка в тебе гарна шапка! Ще й жовта китиця Проти сонця світиться. Як прилетять горобці, Буде тобі, як вівці Від сірого вовка». Що це за примовка? (Соняшник); 813 Ноги на морозі, кишки на дорозі, а голова на весіллі (Хміль); 1021 У туші вуші, а голови немає (Рак); 1589 Стоїть Гася, надулася, Полу одкрила, людей впустила (Хата); 1775 Чотири попи під одним брилем стоять (Ніжки стола).

Лексемами на позначення одягу кодуються ознаки «верхній», «щільний», «плаский», «округлий», «багатошаровий»: 643 А) Прийшла дівка з гір, Несла на собі сім шкір; Як їх розбирали, - Всі над нею ридали (Цибуля) 720 За лісом, за пралісом біле плаття висе (Вишня в цвіту); 722 Пуз ліса-ліса чорне (красне) сукно має (Терен, вишня); 736 Серед ліса-ліса висить красна шеміса (Калина); 1065 Іде пані з міста, на ній суконь триста; вітер повійне - і все видно (Курка); 2762 Дванайцять жінок в одну перемітку завиваються (Спиці в колесі).

В інших загадках, де атрибутом особи є предмет одягу, лексеми цієї групи не є актуалізаторами сем, спільних зі значенням денотата відгадки. В таких загадках корелятивний зв'язок між атрибутивними компонентами загадки й відгадки встановлюється завдяки кольоровій характеристиці одягу, яка є тотожною кольору відгадкового денотата - червоний, сірий: 489 Ходить панич по долині, в червоній жупанині, та все каже: «Гопки!» (Буряк); 627 А) Сидить баба на грядці в червоній запасці; хто займе, той і заплаче (Цибуля); Б) Сидить баба на гряді; хто гляне, той і заплаче (Цибуля); 629 Стоїт баба в кутику в червонім капшутику; Хто ї[ї] зрушит, плакати мусит (Цибуля); 682 Стоїть пані в лісочку, має червону сорочку; хто іде, то поклониться (Печериця); 684 Сидить дід на стовпу у дубленім сіраку (Гриб); 688 А) Стоїть дівка на пагорку в червоній спідниці; хто йде, то поклониться (Полуниця); Б) Стоїть панна на пагорку в червонім каптурку; хто йде, то поклониться (Суниця, полуниця); В) Сидить панна на примурку у червоному каптурку; хто йде - склониться (Ягода); 689 Стоїть пані в краснім жупані; хто не йде - руку дає (Ягода); 690 Стоїть Єгорка в червоній ярмулці; хто не прийде - всякий поклониться (Суниця).

Сарафан як атрибут особи використовується на позначення квітки маку: 529 Стоїть пані в сарафані. Вітер повійне, то й лист опаде (Мак).

Особа у вінку або в намисті кодує вишню та калину: 726 За хатиною в садочку, У зеленому віночку