внутрішня організація семантичного поля формується на підставі: 1) ієрархії сем у предметно- логічній частині семеми, тобто змістових відношень, визначених за допомогою компонентного аналізу; 2) внутрішньої лексемної мотивованості семем; 3) аналізу семантичних відношень між семами як одиницями структури семантичного поля. Розглядаючи структури найчастотніших лексем, семеми яких входять до СП «простір», вдалося розв'язати такі завдання: 1) визначити типи семантичної організації лексем із родосемою «простір»; 2) встановити, яким чином лексеми як мікроструктури входять до структури СП або ЛСГ, якщо структуру СП становлять семеми; 3) проаналізувати, до якої частини семантичної порадигми (ядра чи периферії) тяжіють семеми СП «простір».
За організацією мікроструктури визначено два типи лексем. Перший тип (глибокий, широкий, крутий, високий, великий, маленький тощо) має ієрархічну будову та мотиваційні відношення. Складні зв'язки виявляються між окремими семемами, що робить їх цілісною структурою, яка може детермінувати окремі семеми, що входять до різних семантичних полів, груп тощо.
Другий тип (останній, рівний, кривий) становить собою особливий тип мотиваційних відношень, при якому всі семеми лексеми входять до ядерної семи, і це також забезпечує цілісність мікроструктури лексем. Для зручності опису й аналізу мовного матеріалу в кожній семемі лексем прикметників визначені на основі видосеми (В 1) ядерні семи, тим самим підтверджено думку, що структурні утворення (СП, МП, ЛСГ), а також і семема мають ієрархічну будову, ядерні та периферійні зони.
Ядерними семами називаються мінімальні компоненти, які поняттєво, на рівні сем, співвідносяться з головними категоріями системи універсальних засобів відношення людини до світу - простору, часу, кількості, якості або ж їх основних комбінацій («інтенсивність», «вік» тощо) і є диференційними ознаками семем.
Мотивація як явище, що вводить мовну одиницю в систему, ускладнює розуміння внутрішньої структури семантичного поля і його зовнішніх зв'язків з іншими полями. Це стосується передусім семемної мотивації багатозначного слова.
Таким чином, введення моделі семантичних відношень, заснованої на ієрархії сем предметно- логічної частини семеми, дозволила, на нашу думку, вирішити ряд теоретичних і практичних завдань, зокрема описати лексико-граматичне семантичне поле з урахуванням усіх семантичних відношень усередині об'єднання, провести компонентний аналіз слів української мови, що дозволило відтворити складну структуру, побудовану на ієрархії сем, і в такий спосіб підійти до вирішення проблеми формалізації змістового боку мови.
ЛІТЕРАТУРА
Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольдт, [пер. с нем. Г.В. Рамишвили]. - М.: Прогресс, 1984. - 397 с.
Кардащук О.В. Семантичне поле простору: статус, структура, внутрішні зв'язки: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.В. Кардащук. - Кіровоград, 1998. - 18 с.
Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. - М.: Прогресс, 1970. - 289 с.
Курилович Е. Очерки по лингвистике. - М.: Наука, 1962. - 456 с.
Соколовська Ж.П. Модель семантичних відношень у лексиці // Мовознавство. - 1986. - № 2. - С. 34-37.
Шігарєва М.О. Роль мовної картини світу в соціальному пізнанні: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / М.О. Шігарєва. - Львів, 1996. - 18 с.