УДК 811.133.1:008

Терзійська Р.М.

ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ КОНЦЕПТ БОГ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВНІЙ СВІДОМОСТІ

Концепт БОГ розглядається як абстрактний концепт високого рівня складності, що існує також як комплексна, узагальнена мисленнєва одиниця. Концепт DIEU (БОГ) у французькій мовній картині світу - це творець світу, найвища істота, чи будь-яка надприродна сила з одного боку, а з іншого - це свого роду службове поняття, яке фактично втратило своє первісне значення і яке слугує для вираження благання, полегшення, досади, обурення. У французькій мовній свідомості прототипом DIEU є «невидимий Бог-творець і Господь», що визначається як біблійний Бог.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, концепт, лінгвокультурологія.

Концепт БОГ рассматривается как абстрактный концепт высокого уровня сложности, который существует также как комплексная, обобщенная мыслительная единица. Концепт DIEU (БОГ) во французской языковой картине мира - это создатель мира, самое высокое существо, или любая сверхъестественная сила с одной стороны, а с другой - это своего рода служебное понятие, которое служит для выражения мольбы, облегчения, досады, возмущения. Во французском языковом сознании прототипом DIEU является «невидимый Бог-создатель и Господь», что определяется как библейский Бог.

Ключевые слова: когнитивная лингвистика, концепт, лингвокультурология.

The concept GOD is considered as an abstract concept of a high-level difficulty which exists as a complex, generalized mental unit. The concept GOD in the linguistic picture of the world in the French language is the creator, the highest being or any other preternatural power on the one hand, and on the other hand it's a kind of auxiliary notion which has practically lost its initial meaning and which serves to express supplication, relief, disappointment, indignation. In the French language consciousness the prototype GOD is «invisible God-creator and Lord», which is defined as the biblical God.

Key words: cognitive linguistics, concept, linguistic cultural studies.

Дослідження концепта БОГ у французькій мовній свідомості знаходиться на перехресті важливих дисциплінарних сфер сучасної лінгвістики: лінгвокультурології, лінгвоконцептології, етнолінгвістики - і звернене до розгляду вербалізованих уявлень свідомості людини як носія певної культури в рамках антропоцентричної парадигми гуманітарної науки. Концептуальне моделювання мови як один із найважливіших напрямів лінгвокультурології дозволяє розкрити специфіку мовної свідомості та комунікативної поведінки носіїв конкретної культури, встановити особливості розподілу ознак тих чи інших концептів, їхній асоціативний потенціал, побачити динаміку культурних домінант, які визначають ціннісну своєрідність світу, втілених у мові, а ставлення до релігії та моралі є важливою характеристикою життя і тому знаходить варіативне відображення у мові та в культурі.

На меті було поставлено виявлення особливостей відображення концепта БОГ засобами французької мови, яка досягалася за допомогою виявлення типів інформації про Бога, що знайшла відображення у французькій мовній свідомості, та способів її репрезентації в мовній картині світу; визначення ядрових та периферійних характеристик концепта DIEU; визначення образних, понятійних та ціннісних характеристик концепта DIEU у французькій мовній свідомості.

Дослідниками описано декілька типів концептів, які відрізняються за змістом, структурою, ступенем абстракції, і, відповідно, класифікаціями за цими характеристиками [2; 14; 16]. Так, З. Попова та І. Стернін виділяють такі типи концептів: 1) уявлення або узагальнений чуттєво- наочний образ (мисленнєва картинка), яка являє собою сукупність найбільш яскравих зовнішніх, чуттєво сприйнятих ознак; 2) схема-концепт, представлений певною узагальненою просторово- графічною або образною схемою; 3) поняття - раціональний, логічно осмислений концепт, який виникає в результаті теоретичного пізнання і складається з найбільш загальних суттєвих ознак предмета або явища; 4) фрейм - усвідомлений у цілісності його складових частин багатокомпонентний концепт, об'ємне уявлення про предмет і явище; 5) сценарій (скрипт) - послідовність декількох епізодів у часі, розвиток деякої стереотипної ситуації; 6) гештальт або картина - комплексна мисленнєва одиниця, цілісний образ, що поєднує раціональні і чуттєві, статичні та динамічні елементи відображуваного явища [14, с. 73-74]. Гештальт - це «готовий пучок ознак, думка, поєднана в одне ціле» [8; 9, с. 316].

Однак крім поняття, вербального визначення, видимого образу (якщо це конкретна, а не абстрактна сутність), концепт включає в себе ще й асоціації, екстралінгвістичні знання, переживання, які супроводжують дане поняття або образ. Концепти не тільки мисляться, але і переживаються, вони є предметом емоцій, симпатій, антипатій, іноді й сутичок [15, с. 40].

Концепти - це певні «кванти» знання [7], які відображають досвід людини, результати всієї людської діяльності та процесу пізнання світу. Зміст концепта включає свідчення про те, «що індивід знає, припускає, думає, уявляє про об'єкти світу» [13, с. 101-102]. Концепти зводять різноманітність явищ, які спостерігають і уявляють, до чогось єдиного, з їх допомогою людина зберігає в пам'яті накопичені знання [15, с. 40-42].

Це справедливо і для досліджуваного нами концепта БОГ. На рівні уявлення він може існувати як чуттєво-наочний образ, мисленнєва картинка, заснована на живописному (ікона) або скульптурному зображенні Бога у Східній або Західній релігійній традиції, а також численних світських зображеннях Бога, особливо в живописі доби Відродження. Людина, яка читає Біблію, усвідомлює, що Personne n 'a jamais vu Dieu (Jean 1:18), але в неї може сформуватися індивідуальна мисленнєва картинка, заснована на описі біблійних пророчих видінь Бога в Його славі (див. наприклад Ezйchiel 1; Esaпe 6:1-4; Daniel 7:9; Rйvйlation 1:13-16; Rйvйlation 4:2-3 та ін.): Je regardai,