категорію». По-друге, «кожна категорія поєднує в собі <...> образи, які демонструють різні ступені відхилення <. > від центрального прототипічного образу». По-третє, «прототипічний образ має набір базисних і супербазисних ознак», де базисна ознака - це основна, а супербазисна - найпріоритетніша, яка визначає і сягає архетипічного поняття [8].
Таким чином, відповідно до теорії прототипів, усе сказане вище дозволяє розглядати концепт БОГ як член прототипічної категорії БОЖЕСТВА, складові якої мають різний ступінь віддаленості від прототипу.
До категорії БОЖЕСТВА входить декілька концептів, вербалізації яких наведені вище. Властивості прототипу має «невидимий Бог-творець і Господь (Dieu), особистість, яка створила і контролює весь світ». У французькій мовній свідомості під цим визначенням розуміють біблійного Бога. Наші висновки ґрунтуються на таких фактах:
при визначенні лексеми dieu у французьких тлумачних словниках визначення біблійного розуміння Бога або, принаймні, Бога світової релігії наводиться першим [27; 28];
у французькій світській художній літературі зазначена лексема використовується частіше для вербалізації концепта БОГ: відсоткові долі біблійних лексем, залучених для об'єктивації досліджуваного концепта, переважають відсоткові долі небіблійних лексем, тому даний концепт має такі риси прототипу, як швидке розпізнавання, частіше вживання;
згідно з соціологічним опитуванням французької спілки за останні роки [25], більше половини населення визнають себе християнами і, відповідно, визнають християнського Бога своїм богом.
Прототипічність біблійного розуміння бога в категорії БОЖЕСТВО зумовлена певними психологічними аспектами сприйняття світу французькою мовною особистістю, її досвідом. Християнська доба в історії Франції зумовила значне психологічне виокремлення біблейського розуміння Бога. На початку нової ери біля 300 років Франція відчувала на собі вплив елліністичної культури, яка, у свою чергу, з'явилася як альтернатива місцевим язичницьким культам. Це зумовило наявність у категорії БОЖЕСТВА французької картини світу не лише біблійного концепта БОГ, але також концептів АНТИЧНІ і ЯЗИЧНИЦЬКІ БОГИ.
Отже, у ході дослідження, ми дійшли таких висновків. Концепт БОГ входить до складу різних картин світу: світської та релігійної. Релігійна картина світу відрізняється стабільністю, внаслідок «заданості», однозначного визначення її концептів у тексті Біблії. У світській картині світу в концептуальній сфері культури цей концепт має релігійно-етичну природу. Концепт БОГ, будучи культурним концептом, відображає особливості національного менталітету, представлені у знаннях, віруваннях, звичаях, релігії - складових культури. Внутрішня форма концепта БІЕи - вічний і всемогутній Творець, який має найвищий статус Владики, Бог - це не лише дух чи істота, яка створила весь світ, але він присутній у всьому, він - це сам світ. Концепт DIEU у французькій мовній картині світу - це творець світу, найвища істота чи будь-яка надприродна сила, з одного боку, а з іншого - це свого роду службове слово, яке фактично втратило своє первісне значення і яке слугує для вираження благання, полегшення, досади, обурення.
Досліджуване питання є досить глибоким і багатогранним, а зважаючи на те, що концепт БОГ є комплексною одиницею, яка в процесі мисленнєвої діяльності повертається різними сторонами, активізуючи свої ознаки і прошарки, що вербалізуються різними способами, маємо великі перспективи для подальших пошуків й аналізу цього об'єкта.
ЛІТЕРАТУРА
Белехова Л.И. Архетипические словесные образы в современной американской поэзии // Вісн. Київськ. лінгв. ун-ту. Сер. Філологія. - 1999. - Т. 2, № 2. - С. 26-38.
Бойс М. Зороастрийцы. Верования и обычаи. - М.: Наука, 1987. - 301 с.
Болдырев Н.Н. Концептуальные структуры и языковые значения // Материалы II-й Междунар. конф. «Филология и культура». - Ч. 3. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина. - 1999. - С. 62-69.
Веселовский А.Н. Историческая поэтика. - М.: Высш. шк., 1989. - 406 с.
Еремеева Н.Ф. Сказочные концепты и архетипы бессознательного // Вісн. Черкаськ. ун-ту. Сер. Філол. науки. - 1998. - Вип. 7. - С. 75-80.
Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. - Волгоград: Перемена, 2002. - 477 с.
Кубрякова Е.С. О современном понимании термина «концепт» в лингвистике и культурологии // Реальность, язык и сознание. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина. - 2002. - Вып. 2. - С. 5-15.
Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. - М.: Наука, 1997. - 327 с.
Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - 560 с.
Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении: Пер. с англ. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - 792 с.
Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство - М.: Искусство, 1975. - 320 с.
Лосев А.Ф. Философия имени. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 269 с.
Павилёнис Р.И. Проблема смысла: Современный логико-философский анализ языка. - М.: Мысль, 1983. - 286 с.
Попова З.Д., Стернин И.А. Понятие «концепт» в лингвистических исследованиях. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 2000. - 32 с.
Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования. - М.: Школа «Языки русской культуры», 1997. - 824 с.
Стернин И.А. Коммуникативное поведение в структуре национальной культуры // Этнокультурная специфика языкового сознания. Сб. ст. - М.: Изд-во ИЯ РАН, 2000. - С. 97-112.
Тайлор Э.Б. Первобытная культура. - М.: Политиздат, 1989. - 573 с.
Уилрайт Ф. Метафора и реальность // Теория метафоры. - М.: Прогресс. - 1990. - С. 82-109.
Фесенко