УДК 37.671:811.111

Гріїшкова Р.О., Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили

Сучасний підручник іноземної мови як засіб міжкультурного спілкування

У статті обгрунтовано необхідність створення нового покоління підручників іноземної мови. Визначено дидактичні та методичні умови, за яких організація роботи з підручником на занятті буде ефективною та сприятиме формуванню у студентів навичок міжкультурного спілкування. Наведено результати впровадження в процес навчання англійської мови нових посібників, створених викладачами кафедри англійської мови.

The necessity of creation of a new generation offoreign language text-books is grounded in the article. Didactic and methodical conditions which enable effective usage of a text-book and help forming of students' skills of intercultural communication are defined. The results of implementation of new textbooks created by the teachers of the English language department are given. Зростаючі потреби у спілкуванні та співпраці між країнами і людьми з різними мовами та культурними традиціями, нова освітня система в Україні вимагають суттєвих змін у підході до викладання, оновлення змісту та методів навчання іноземних мов у навчальних закладах.

Знання іноземних мов є важливою передумовою для особистих, культурних, професійних та економічних контактів. Оновлення цілей та змісту навчання зумовлює оновлення освітніх технологій та створення нового покоління підручників та посібників для вивчення іноземної мови. Сучасні психолого-педагогічні та методичні дослідження ґрунтуються на трактуванні навчання іноземних мов як процесу особистісного розвитку

студента в контексті "полілогу культур" [1, с. 2].

В умовах, коли вітчизняна вища школа увійшла до ХХІ століття з тенденцією на оновлення змісту освіти, проблема підручника як основного засобу реалізації цього змісту набуває одного з визначальних пріоритетів у новій концепції навчання іноземних мов, яка зводиться до "навчання мови через культуру і культури через мову" [2, с. 12].

Процеси, що відбуваються в освітньому просторі України, уможливили ситуацію, за якої викладачеві надається право і можливість самостійно обирати модель побудови курсів навчання будь-якого академічного предмета, у тому числі й іноземної мови, вибирати підручники, навчальні посібники та інші засоби навчання. За таких умов викладач справді відчуває себе рівноправним господарем в організації навчального процесу, оскільки, покладаючись на власний професійний досвід і враховуючи об'єктивні та суб'єктивні чинники цього процесу, він сам забезпечує себе всім необхідним, що, як йому уявляється, сприятиме його ефективній діяльності та успішній реалізації поставлених мети і завдань. Саме викладач у нових умовах має адекватно визначитись у розмаїтті методичних концепцій, існуючих підручників та посібників і обрати ті, які найповніше відповідають сучасним освітнім реаліям і умовам, у яких здійснюється навчання іноземної мови в даному вищому закладі освіти. Він також має враховувати основні потреби сучасного етапу соціально-історичного розвитку держави і регіону у фахівцях, які досконало володіли б іноземною мовою, і їхній рівень соціокультурних знань про країну, мова якої вивчається, дав би їм можливість почуватися комфортно в тій країні, яку потрібно було б відвідати з певною метою.

З огляду на це в нашому дослідженні ми розглядаємо проблему сучасного підручника іноземної мови для навчання студентів нефілологічних спеціальностей вищих закладів освіти як засобу навчання мови з урахуванням створення умов для міжкультурного спілкування.

Завданням даної статті є визначення дидактичних та методичних умов, за яких організація роботи з підручником на занятті буде ефективною та сприятиме формуванню у студентів навичок міжкультурного спілкування.

Статус іноземної мови як важливого засобу міжкультурного спілкування забезпечується комунікативно орієнтованим підходом до її вивчення. У цьому контексті слід зазначити, що навчання мови - це процес систематичного і послідовного передавання викладачем знань, формування умінь і навичок у сфері іноземних мов, процес активного й усвідомленого засвоєння їх студентами, процес утворення та закріплення у студентів тих якостей, які ми намагаємось у них виховати, а саме: стійке позитивне ставлення до вивчення іноземної мови, толерантність по відношенню до представників чужої мови та культури, віру у власні сили і здатність опанувати іноземну мову. Отже, процес навчання є двобічним, він об'єднує діяльність викладача і студентів, спрямовану на вивчення мови, і залежить не тільки від принципів, які покладено в основу навчання, методів, які забезпечують ефективність навчального процесу, а й засобів, які залучаються для організації навчання.

Засоби навчання є важливим невід'ємним компонентом навчального процесу з іноземної мови. Визначення засобів навчання - це відповідь на запитання "За допомогою чого навчати?" [3, с. 55]. Отже, засобами навчання можуть бути різноманітні матеріальні предмети, які допомагають викладачеві організувати ефективне навчання іноземної мови, а студентам - успішно оволодівати нею.

У методиці навчання іноземних мов до засобів навчання висуваються певні вимоги. Вони повинні:

а) виступати в матеріальній формі і виконувати свою основну функцію, а саме - бути таким засобом праці, який забезпечує реалізацію спільної діяльності викладача і студента в процесі навчання іноземної мови;

б) бути орієнтованими на цілі навчання, тобто сприяти досягненню поставлених цілей;

в) бути інструментами реалізації методів і прийомів, які застосовуються у навчальному процесі, і забезпечувати управління діяльністю викладача і діяльністю студента;

г) відповідати сучасним досягненням методики навчання іноземних мов і забезпечувати реалізацію новітніх технологій навчання іноземної мови.

Згідно з такими критеріями, як значущість, призначення та застосування технічної апаратури, засоби навчання іноземної мови розподіляються на основні та допоміжні; для викладача і для студента; технічні