УДК 027.081 : 34 Наталія ІВАНОВА,

мол. наук. співроб. НБУВ

Діяльність інформаційно-аналітичних центрів з дослідження правових процесів на території СНД

Стаття присвячена актуальній тематиці порівняльних досліджень правових процесів у країнах СНД, що проводяться інформаційно-аналітичними центрами, зокрема на базі наукових бібліотек. Розглянуто основні напрями цієї діяльності, а також спектр проблем на шляху реалізації подібних проектів.

Актуальність вивчення різних процесів і явищ, що відбуваються на теренах СНД, з урахуванням їх урегульованості правом зростає на сучасному етапі розвитку Української держави та суспільства. Звернення до досвіду інших країн обумовлено нагальними потребами складних і суперечливих соціально-економічних та політико-правових процесів в Україні. Для їх належного забезпечення важливим є узагальнення досвіду прийняття правових рішень у різних сферах країнами, які мають схожі темпи розвитку. Дослідження історико-пра-вових процесів у країнах СНД за роки незалежності дають значний матеріал для визначення напрямів удосконалення організації та діяльності сучасних органів влади в Україні.

Питанням порівняльного правознавства приділяє увагу дедалі більше коло вчених в Україні та інших пострадянських державах. Початок одному з основних аспектів порівняльного правознавства - комплексному вивченню правової карти сучасного світу - поклали юридичні праці відомого французького вченого Р. Давида. Систематизації знань у сфері теорії порівняльного правознавства та її подальшій розробці приділяється увага в працях заслуженого діяча науки РФ, доктора юридичних наук Ю. А. Тихомирова. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України з 2001 р. почав реалізацію науко - вих, науково-організаційних та видавничих програм - розробку й видання серії довідникової і монографічної літератури «Енциклопедія порівняльного правознавства», спеціалізованого журналу «Порівняльно-правові дослідження», проведення міжнародних наукових семінарів «Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку», створення Української асоціації порівняльного правознавства та ін. Проте на сьогодні немає комплексного дослідження, присвяченого порівняльному аналізу процесів становлення національного законодавства в країнах СНД.

Пізнання процесів загальноправового розвитку огодш стало глобальним завданням для всіх країн і світової спільноти. Більшість держав підтримують зближення різних правових систем. Зростає інтерес до вивчення й взаємного використання досвіду розвитку національних законодавств, обміну правовою інформацією та науковими ідеями. З кожним роком системи права розвиваються та оптимізу- ються. Часто переходять в і ншу якісну форму. Для того щоб впливати на процес розвитку права, треба досліджувати нові факти, події, взаємозв'язки в суспільному житті. Посилення впливу глобальних тенденцій зумовлює ту обставину, що в сучасних умовах не можна обмежуватися тільки своїм внутрішньодержавним правом, дуже важливо враховувати досвід і практику інших країн. Для України в процесі творення незалежної національної правової системи та її адаптації до соціально-політичних і економічних умов, що постійно оновлюються, принципового значення набуває досвід, накопичений іншими країнами в результаті розв'язання аналогічних завдань. При органах влади та в наукових установах з'являються спеціалізовані підрозділи, які займаються фундаментальними та прикладними порівняльно-правовими дослідженнями. Діяльність у сфері моніторингу різноманітних правових явищ проводять інформаційно-аналітичні центри на базі наукових бібліотек, сприяючи тим самим удосконаленню законодавчої, правозастосовчої діяльності, а також діяльності у сфері правового інформування, інформаційної підтримки бізнесу, підвищення правової культури, а також подолання правового нігілізму.

Основним призначенням діяльності таких інформаційно-аналітичних центрів у сфері дослідження національних правових систем у цілому є вивчення досвіду перенесення на національний ґрунт і застосування на практиці правових рішень у різноманітних галузях при врахуванні на-ціональних особливостей і збереженні правових традицій. Метою такої діяльності є надання інформаційної підтримки при виробленні управлінських рішень органами влади всіх рівнів. Аналізуючи та узагальнюючи досвід правозастосу- вання найбільш близької до України за організацією правової діяльності групи держав, а саме країн СНД, можна визначити оптимальні напрями вдосконалення правової бази на шляху її подальшого розвитку. Вивчення цього питання зумовлено прискореним формуванням в Україні нових галузей та інститутів права і законодавства. Інтенсифікується законотворча діяльність, збільшується кількість ратифікованих Україною міжнародно - правових актів, які входять до системи права України, що спричиняє необхідність співвідносити своє право та законодавство з міжнародним правом, роль якого неухильно зростає. Відмінності в підходах до формування правової бази, до форм, методів, принципів закріплення конкретних інститутів права можуть спричинити ряд незручностей державам на міжнародному рівні. У цьому контексті дослідження різних систем права дає можливість на науковій основі визначити позиції держав і знайти компромісний варіант. У сучасному світі з його наростаючим взаємозв'язком і взаємозалежністю держав, їх економік, з розширенням відносин і обмінів між ними дедалі більше зростають процеси «правової інтеграції» внаслідок загострення потреби у схожих правових принципах, рішеннях і розширенні поля узгодженого правового розвитку.

Інформаційно-аналітична робота у сфері моніторингу розвитку права в країнах СНД є досить інформаційномісткою. Вона потребує організаційного оформлення і спеціалізації згідно з функціями збору, накопичення, обробки, видачі, аналізу і реалізації інформації на користь підготовки варіантів рішень на різних рівнях. Результатом такої роботи є виявлення позитивного та негативного правотворчого та правозастосовного досвіду, зокрема, неефективності норм права, що регулюють питання з аналогічних українським проблем. Країни СНД мають багато спільного в процесі розвитку національного права. При цьому суперечності у формуванні правосвідомості залежно від переважання західних чи східних елементів культури, конфесійної орієнтації та інших історичних чинників простежуються як в українців, так і в багатьох інших народів пострадянського простору. Прояви глобалізації злочинності, зокрема