УДК 123.456:789

С.О. Пермінова, доц., канд. пед. наук, О.О. Пермінова, студ.

Національний технічний університет України «КПІ»

Сучасні тенденції в національній системі захисту

інтелектуальної власності

У статті порушено нагальні проблеми удосконалення національної системи захисту інтелектуальної власності як основи підйому економіки України в умовах світової економічної кризи. Зазначені загальносвітові тенденції рушійної сили економічної і соціальної стабільності та визначені потужні стимули розвитку національного інтелектуального потенціалу. Зроблено акцент на необхідності створення жорсткої, ефективної, простої і доступної системи захисту інтелектуального капіталу.

інтелектуальний капітал, проблеми захисту інтелектуальної власності, державна система правової охорони, вдосконалення національної законодавчої бази.

Постановка проблеми та її актуальність. Динамізм, масштабність і стійкість розвитку інтелектуальної сфери нині перетворюється для будь-якої країни у вирішальний чинник підвищення конкурентоспроможності економіки, забезпечення економічного зростання, підвищення рівня життя населення, оборонної, технологічної та екологічної безпеки. В Україні роль і значення інтелектуальної власності також інтенсивно зростає. Поступово суспільство приходить до розуміння того, що саме інтелект і знання сьогодні є дійсним капіталом нації, виступаючи при цьому об'єктом цивільного обороту. У міру істотного підвищення значення інтелектуальної діяльності, особливо її результатів, для соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства попит на неї також збільшується. Саме тому інтелектуальна власність часто стає об'єктом неправомірних дій та недозволенного використання, а відтак потребує надійної ефективної правової охорони.

Метою статті є необхідність аналізу світових тенденцій та сучасного стану захисту інтелектуальної власності в Україні.

Методологічну основу становлять концептуальні положення щодо економічного і соціального розвитку провідних країн світу на основі інформатизації та інтелектуалізації економіки, де знанням і технологічному прогресу надається першочергове значення.

Виклад основного матеріалу. Проводячи політику, спрямовану на становлення сучасної ринкової економіки та її інтеграції до міжнародного економічного простору, уряд України визначає одним із пріоритетних напрямів удосконалення діяльності щодо захисту інтелектуальної власності. Вступ до Світової організації торгівлі спонукав приєднання до численних багатосторонніх міжнародних угод, які регулюють питання економічних взаємовідносин між країнами, а також відповідність національного законодавства положенням цих угод. Зважаючи на існуючі розбіжності українського законодавства вимогам сучасних ринкових відносин, проводиться ґрунтовна робота удосконалення правових норм не тільки в багатьох сферах економічної діяльності, а й у питаннях ефективного захисту прав інтелектуальної власності. Відбувається загальна тенденція до уніфікації національних законодавств у сфері захисту інтелектуальної власності відповідно до укладених міжнародних угод. Найважливішою з таких є Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), яка вимагає запровадження встановлених мінімальних вимог до стандартів захисту інтелектуальної діяльності, що є потужним стимулом до розвитку системи охорони інтелектуальної власності в Україні.

Нормативно-правова база у сфері інтелектуальної власності постійно вдосконалюється і поповнюється новими документами з метою створення таких правових механізмів, які б дозволили максимально захистити національного виробника та

іноземного інвестора від правопорушень та зловживань у цій сфері, кількість яких невпинно зростає. Однак характерною особливістю для України залишається недооцінка в суспільстві значимості захисту прав інтелектуальної власності, що значною мірою є наслідком культурно-етичної спадщини минулого, коли в суспільстві переважала державна власність на результат творчості. Обмежена платоспроможність населення України призводить до споживання продукції (комп'ютерних, аудіовізуальних програм, баз даних), виготовленої з порушенням прав авторів, а заінтересованість у її виготовленні та розповсюдженні зумовлюється одержанням високих прибутків, що стає можливим внаслідок недотримання прав інтелектуальної власності, несвоєчасного застосування заходів цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Така ситуація вказує передусім на деформацію правових понять у значної частини громадян і підтримується їхньою невибагливістю до якості пропозиції. Непоодинокими є випадки відмови від використання існуючих механізмів захисту своїх прав та інтересів. Недостатня обізнаність суспільства в цих питаннях призводить до значних порушень, а також гальмує введення об'єктів права інтелектуальної власності в цивільний оборот, що позначається на економічному розвитку держави.

Проблеми забезпечення захисту прав інтелектуальної власності в Україні багато в чому визначаються нестачею кваліфікованих фахівців з цих питань, що спонукає Державний департамент інтелектуальної власності вирішувати ці важливі завдання. Сьогодні значна кількість вищих учбових закладів здійснює підготовка фахівців за фахом "Інтелектуальна власність", керуючись розробленими галузевими стандартами і програмами вищої освіти, які постійно переглядаються і удосконалюються. Реорганізація Інституту інтелектуальної власності і права у Державний інститут інтелектуальної власності - вищий учбовий заклад післядипломної освіти, який є головним з питань підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації суддів, фахівців МВС, митників, представників СБУ та інші фахівці у сфері інтелектуальної власності є також позитивним аспектом у вирішенні даної проблеми. Однак ще гостро стоїть питання щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій у сфері інтелектуальної власності.

Найважливіші проблеми захисту інтелектуальної власності в Україні пов'язані з невизначеністю у законодавстві багатьох моментів регулювання правовідносин у сфері, що стосується інтелектуальної діяльності та відсутністю належного захисту приватних прав власності на результати інтелектуальної праці, що допускає високий рівень правопорушень в цій сфері, таких як піратство, розповсюдження підробленої продукції, незаконне використання торговельних марок, нечесна конкуренція, що разом завдає величезних збитків в галузях, де переважає інтелектуальна діяльність. Основні претензії до України з боку закордонних партнерів стосуються в першу чергу: охорони комп'ютерного забезпечення і баз даних, аудіовізуальної продукції, фармацевтичних препаратів, захисту від недобросовісної конкуренції, охорони знаків для товарів і послуг. Найвищий рівень правопорушень спостерігається на ринку комп'ютерного забезпечення