Треба зазначити, що таке явище як піратство завдає шкоди не лише іноземним виробникам. Незаконні дії руйнують вітчизняну музичну індустрію: за деякими даними щонайбільше третина продажу усіх вітчизняних музичних дисків є легальною. Також гальмується розвиток галузей економіки, пов'язаних з творчою та науковою діяльністю. Сьогодні за різними оцінками в тіньовому сегменті вітчизняного ринку з розробки програмного забезпечення та комп'ютерних ігор працюють від 20 до 35 тисяч спеціалістів, продукція яких оцінюється в сотні мільйонів доларів. Якщо в країнах Європейського Союзу нематеріальні активи становлять 50-85% вартості майна підприємств, то в Україні - менше 1%. За роки незалежності Україна в середньому втрачала за оцінками експертів

близько 2 мільярдів доларів США щомісячно внаслідок того, що об'єкти інтелектуальної власності значною мірою не ідентифіковані, не захищені охоронними документами, їхні майнові права не оцінені, а творці і власник не визначені.

Подібна ситуація не може не викликати занепокоєння з боку торговельних партнерів, особливо США, який є світовим технологічним лідером, і має підстави для звинувачення України в низьких стандартах охорони інтелектуальної власності. Неспроможність забезпечити належний захист прав власності негативно впливає на імідж країни як економічного партнера, і за умов несприятливого клімату для інвестування обумовлює низький показник високотехнологічного експорту на душу населення, за яким Україна суттєво відстає [6].

Стратегічні кроки та невідкладні заходи, які варто давно було зробити в цій сфері, містяться, зокрема, в Білій книзі "Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України", опублікованій парламентським видавництвом наприкінці серпня 2009 року.

У книзі наводяться факти тотального порушення прав творців в Україні, вказуючи причини катастрофічного зменшення їх кількості, містяться свідчення своєрідного "інтелектуалоциду" нації, що й призвело до неспроможності вітчизняної економіки бути інноваційною та конкурентоспроможною на світовій арені. Так, за даними Рахункової палати України, щороку збирається лише близько 30 млн. гривень нагороди, що за оцінками експертів складає 3% потенційної суми надходжень. Це пояснюється тим, що у державі за використання авторського права збори сплачують лише 7% користувачів. У той час як більшість розвинених країн зробили пріоритетом інноваційний розвиток економіки через створення цивілізованого інституту інтелектуальної власності. В Україні, яка посідає провідне місце в Європі за кількістю науковців, державна влада не використовує цей потужний потенціал, що наразі посилило наслідки негативних впливів світової економічної кризи на країну [8].

Книга окреслює конкретні шляхи подолання цих негативних явищ, назви ж розділів говорять самі за себе - "Інтелектуальний капітал нації: 17 років деградації", "Тінізація та корупція у сфері інтелектуальної власності як загроза економічній безпеці України", "Авторське право та суміжні права: поглиблення кризи" тощо. По-суті вона є своєрідним SOS-повідомленням для суспільства, політиків і владних структур щодо гостро критичних проблем у сфері інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні, нагального вирішення яких вимагають вітчизняні творці і науковці.

Держдепартаментом розроблено Концепцію розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2009 - 2014 p.p., яка є одним із важливих етапів удосконалення цієї системи. У Концепції окреслено шляхи й способи вирішення завдань, які стоять перед державою щодо правової охорони інтелектуальної власності на наступні шість років з урахуванням сучасних пріоритетів зовнішньої та внутрішньої політики країни.

Значним стимулом удосконалення правової охорони інтелектуальної власності в Україні стало прагнення вступити до Світової організації торгівлі. Не менш важливою подією для нашої країни є і залишається підготовка до фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу, який відбудеться в Україні та Польщі. Проведення цього міжнародного заходу на належному рівні вимагає ефективного організаційно-правового забезпечення у сфері інтелектуальної власності. Верховною Радою України 19.04.2007р. прийнятий Закон «Про організацію і проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу в Україні», стаття 6, яка передбачає забезпечення прав інтелектуальної власності УЕФА. У жовтні 2007 року прийнята ухвала Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової програми по підготовці і проведенню фінальної частини чемпіонату Європи 2012», в якій також є положення, що стосуються правової охорони інтелектуальної власності УЕФА. У рамках виконання цих нормативних актів при Кабінеті Міністрів України функціонує Координаційна рада, завданням якої є негайне

реагування на будь-які порушення прав інтелектуальної власності УЕФА на території України [4].

Активні дії здійснюються стосовно вдосконалення законодавчої бази, посилення боротьби з піратством і внесенням змін у систему колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав. Однак значні проблеми існують у сфері інноваційного розвитку. Не зважаючи на те, що Україна має „піонерські" винаходи і новітні розробки у сфері лазерної, криогенної, аерокосмічної техніки, суднобудування, засобів зв'язку і телекомунікацій, програмних продуктіві, на відміну від економічно розвинених країн, у яких 85-90 відсотків приросту валового внутрішнього продукту забезпечується за рахунок виробництва і експорту наукоємкої продукції, в нашій державі не створена національна інноваційна система, здатна ефективно використовувати інтелектуальний потенціал нації.

Останні п'ять років в Україні спостерігається стійка тенденція до щорічного збільшення кількості заявок на видачу охоронних документів майже на всі об'єкти промислової власності. У середньому в Держдепартамент щорічно поступає близько 35 тис. заявок на різні об'єкти права інтелектуальної власності (зокрема понад 15 % від іноземних заявників), а видається до 25 тис.