визнана будь-яка інформація. Однак ч. 4 статті 28 Закону передбачає, що не підлягає необгрунтоване її віднесення до категорії інформації з обмеженим доступом. Встановлення ж умов обгрунтованого віднесення інформації до категорії конфіденційної, які б зумовили вичерпність переліку видів конфіденційної інформації, навряд чи доцільне у зв'язку зі змістом цього інституту і його відмінності від інституту таємної інформації. Це, однак, не повинно означати відсутності загальних принципів законності віднесення інформації до категорії конфіденційності. Власник інформації як в підприємницькій, так і в інших сферах є незалежним у питанні визначення режиму доступу до інформації, крім випадків, передбачених законом, перелік яких має бути вичерпним. До конфіденційної інформації, таким чином, може бути віднесений досить широкий спектр питань в різних сферах життєдіяльності суб' єктів правовідносин.
Законодавство України визначає комерційну таємницю підприємства як відомості, які не є державною таємницею, пов' язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам. Склад і обсяг таких відомостей, порядок їх захисту визначає керівник підприємства або підприємець-громадянин.
Деякі дослідники вважають, що до комерційної таємниці належать відомості, які використовуються підприємством для отримання найбільшого прибутку при виробництві і реалізації товарів (робіт, послуг) [9]. Іншими словами, це інформація, яка має комерційну цінність і здатна впливати на фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності, розмір прибутку, що ним отримується.
Значна кількість категорій конфіденційної інформації, що є власністю держави, також вводиться з міркувань забезпечення економічної безпеки та прибутковості підприємств. Зокрема, до конфіденційної інформації, що є власністю держави, відносять: 1) дані економічного характеру (про дислокацію підприємств, їх плани, товарообіг, фінансову та виробничу діяльність, їх торгові відносини, пропускну здатність шляхів сполучення, про корисні копалини та їх розробку тощо); 2) дані науково-технічного характеру (про технологію виробництва, модифікацію і модернізацію технологічних процесів, відкриття, наукові і технічні експерименти, про зміст і характер наукових досліджень, їх результати, якщо вони на становлять державної таємниці та інше). Поряд з цим до конфіденційної інформації, що є власністю держави, відносять також відомості, які не пов'язані з господарською діяльністю, але належать до найбільш важливих сфер життєдіяльності суспільства та держави і не можуть бути визнані державною таємницею відповідно до законодавства України. Коли мова йде про конфіденційну інформацію, що є власністю держави, іноді навіть використовують визначення "маленької державної таємниці". До таких відомостей належать дані про заходи в сфері громадської безпеки і громадського порядку, охорони здоров'я, про кадрову політику держави тощо.
При вирішенні питань щодо віднесення даних до конфіденційної інформації, що становить власність держави, доцільно було б використовувати певні принципи. А саме: рішення державного органу обмежити доступ до інформації є виправданим, якщо, по-перше, інформація має відношення до легітимної мети, передбаченої законом; по-друге, її оприлюднення має дійсно загрожувати спричиненням суттєвої шкоди легітимній меті; по-третє, шкода, яка може бути заподіяна вказаній меті, повинна бути вагомішою, ніж суспільний інтерес в отриманні інформації.
Поряд з цим до конфіденційної інформації, що є власністю держави, належать відомості, що містяться в усіх документах органу законодавчої влади, вищого органу виконавчої влади і вищих судових органів без грифів обмеження доступу, не опублікованих в офіційних виданнях, з яких знятий гриф таємності, а також в тиражованих документах, що були видані в 1991 р. і пізніше з грифом "Для службового користування" чи з нумерацією кожного екземпляра тиражу; видані з грифом "Для службового користування" до 1991 р.; випущені в різний час з іншими обмежувальними грифами (крім грифів "Службова таємниця", "Таємно", "Цілком таємно", "Особливої важливості"), якщо немає письмової згоди організацій, що їх підготували, або їх правонаступників, розглядати їх як відкриті [10].
Конфіденційна інформація не є відкритою інформацією, загальнодоступність якої охороняється законодавством України. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 р "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці" визначає, що до таких відомостей належать: установчі документи і документи, що дають змогу здійснювати підприємницьку чи господарську діяльність (свідоцтва, ліцензії і т.д.), окремі її види; інформація по всіх встановлених формах державної звітності; дані, необхідні для перевірки відрахувань на сплату податків, інших обов'язкових платежів; відомості про кількість, склад співробітників, розмір їхньої зарплати в цілому, по професіях та посадах, наявність вільних робочих місць; інформація про порушення вимог екології, безпеки праці і розмірів заподіяних у зв'язку з цим збитків; документи про платоспроможність; відомості про участь посадових осіб підприємств у діяльності кооперативів, малих підприємств та інших організацій, які займаються підприємницькою діяльністю; відомості, які згідно з діючим законодавством підлягають опублікуванню [11].
Що ж до конфіденційної інформації, яка є власністю держави, то обмеження по віднесенню до неї відомостей очевидно мають загальний характер і стосуються заборони засекречування будь-яких відомостей, якщо цим звужуються зміст та обсяг конституційних прав і свобод людини і громадянина, буде наноситись шкода здоров'ю та безпеці населення.
Розвиток будь-якої країни як суверенної, демократичної, правової і економічно стабільної держави можливий лише за умов забезпечення інформаційної безпеки всіх суб'єктів інформаційних стосунків. Недостатній рівень захищеності інформаційних ресурсів підприємств і організацій різних форм власності може призвести до тяжких економічних збитків за рахунок знецінення та втрати їх товарної частини - промислових та інформаційних технологій, а також до нанесення значної шкоди економічній безпеці