та мовними узами. По- четверте, формування певних напрямів дій держав щодо забезпечення основних прав та свобод осіб, що належать до національних меншин та ефективного їх використання без будь-якої дискримінації на основі певної рівності перед законом.
У гармонізації міжетнічних відносин, де першочерговим є розуміння вимог і правового захисту національних меншин, важливе значення має Документ Копенгагенської наради-конференції з людського виміру НБСЄ [4]. В ньому вперше цій проблематиці присвячується ціла окрема частина під номером 4. Тут, зокрема, наголошується на тому, що питання етнічних меншин можуть бути успішно вирішені лише в рамках демократичних політичних засад, які ґрунтуються на принципах прав державності і при діючому належному судочинстві. Далі в документі зазначено, що повага до прав етнічних меншин, як частини міжнародно- визначених прав людини, є значним фактором збереження справедливості, стабільності і демократії в суспільстві.
Копенгагенський документ зафіксував також положення про те, що представники етнічних меншин мають право вільно виражати, зберігати і розвивати свою етнічну, культурну і релігійну ідентичність, розвиваючи власну культуру у всіх її аспектах, без будь- яких спроб бути асимільованими проти власної волі. Тут ведеться мова про такі основні права, як вільне користування рідною мовою; засновування та утримування власних освітніх, релігійних та культурних установ; налаштовування контактів як всередині країни, так й за її межами з громадянами інших держав, з якими вони мають спільне етнічне походження, спільну культурну спадщину чи віровизнання.
Як регресивні явища засуджуються тоталітаризм, расизм і ненависть між етнічними групами, а також антисемітизм, ксенофобія чи дискримінація з будь-яких мотивів. Адже саме такі дії породжують міжетнічні конфлікти, запобігають спілкуванню між етносами на основі поваги і взаєморозуміння. До речі, на зустрічі в Копенгагені і в документі вперше були визнані специфічні проблеми циган, у зв'язку з чим була висловлена необхідність рішучого зміцнення зусиль у боротьбі з проявами циганської та будь-якої іншої ксенофобії.
У плані дослідження доцільно звернути увагу ще на один міжнародний документ - Рамкову конвенцію про захист національних меншин, прийняту у м. Страсбурзі 18 квітня 1995 р. [5]. Адже саме у Конвенції зазначено, що захист національних меншин є "навід' ємною частиною міжнародного захисту людини", а також окреслено низку важливих принципів, а саме: свобода вирішувати вважатися чи не вважатися особою, що належить до національної меншини; рівність та заборона дискримінації осіб, які належать до національних меншин; можливість зберігати і розвивати свою культуру та зберігати свою самобутність; подолання расизму, ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості; необхідність створення атмосфери міжкуль-турного діалогу та важливість поглиблення взаємоповаги, взаєморозуміння і співробіт-ництва між усіма особами тощо.
Серед міжнародних документів, які сприяють, з одного боку, забезпеченню прав національних меншин, з іншого, формуванню взаєморозумінню між представниками різних національних спільнот, утвердженню в світі терпимості і взаємоповаги, доцільно виділити Декларацію принципів толерантності, проголошену ЮНЕСКО 16 листопада 1995 р. [6].
В даному документі, по-перше, розкривається сутність поняття "толерантність", яке означає, насамперед, "поважання сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості", "єдність у різноманітті", "те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру" тощо. По-друге, визначається необхідність реалізації принципу толерантності як на державному рівні, так і через діяльність неурядових і неформальних організацій, виховних, освітніх та наукових закладів. По- третє, з метою піднесення громадської свідомості для звернення уваги на небезпеку, приховану в нетерпимості, протидіяння її проявам, сприяння формуванню психології
ЛІТЕРАТУРА
Кимлічка Вілл. Лібералізм і права меншин. - Харків: Центр освітніх ініціатив, 2001. - С. 15.
Загальна декларація прав людини / Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. - К.: "Юрінформ", 1992. - С. 18-24.
Декларация о правах лиц, принадлежащих к национальным или этническим, религиозным и языковым меньшинствам. Принята резолюцией 47/135 Генеральной Ассамблеи // Международные акты о правах человека. Сборник документов. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. - С. 109-113.
Документ Копенгагенского совещания Конференции по человеческому измерению СБСЕ // Там само. - С. 653664.
Рамочная конвенция о защите национальных меньшинств // Там само. - С. 634-640.
Декларація принципів толерантності. Схвалена Генеральною конференцією ЮНЕСКО на 28 сесії в Парижі 16 листопада 1995 року // Шлях освіти. - 1999. - № 2. - С. 2-4.