УДК 340; 504.03

СЕДЛЕЦЬКИИ Є.О., КУБРАК І.В., Державне управління екології та природних ресурсів у Миколаївській області

Деякі протиріччя українського екологічного права

Розглянуто питання про законодавче забезпечення екологічної експертизи проектів. Показані протиріччя у вимогах, закладених в різних документах. Запропоновано більш сучасну схему екологічної оцінки пропозицій.

The issue of legislative ensuring for ecological expertise of projects is surveyed. The contradictions with demands in various documents are presented. It is proposed a more up - to - date ecological estimation scheme of suggestions.

Серед конфліктів у сучасному українському суспільстві значне місце посідають ті, що пов'язані з будівництвом. Непорозуміння між жителями мікрорайонів і бажаючими побудувати нове житло чи гаражі, між підприємцями і місцевою владою, між природоохоронними органами і впливовими особами тощо. Причина таких конфліктів одна - погіршення стану середовища проживання людей внаслідок спорудження нового підприємства чи розширення старого, будівництво житла чи приміщення нового призначення. Не завжди це відбувається з порушенням діючого законодавства - хиби останнього допускають різнотлумачення і дають виправдовування порушникам соціальних норм.

Перед початком будівництва треба вирішити три групи питань, пов' язаних з отриманням дозволу на користування ділянкою землі, розробкою проектної документації та фінансуванням. Юридичні засади перелічених питань визначені Земельним Кодексом України, Законом України про екологічну експертизу, Законом "Про місцеве самоврядування в Україні", Постановою КМУ "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи" і "Державними будівельними нормами ДБН А 2.2.-1-2003" [2; 3; 4; 5; 7].

Законодавство держави є однією з форм реалізації її політики. Тому аналіз особливостей екологічного законодавства України через приоритетність певних його аспектів дозволяє виявити направленість її екологічної політики, відповідність сучасним тенденціям

міжнародної екологічної політики. Як вказано в одному з найфундаментальніших документів ООН кінця минулого століття - "Порядку денному на ХХІ столітті", метою людства є зміна шляху розвитку з переходом від індустріального до гармонійного сталого [1]. В контексті теми, що роз-глядається, це означає пріоритет в законодавстві екологічному, в порівнянні з будь-якими іншими напрямками, зокрема інвестиційним.

Автори поставили задачу проаналізувати перелічені документи для виявлення можливих причин вказаних вище соціальних конфліктів.

Вітчизняні нормативні вимоги до будівництва

Вимоги до порядку подання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам містяться у статті 123 Земельного Кодексу України.[5] Пунктом 6 цієї статті передбачено, що земельна ділянка відводиться рішенням відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради на основі висновку державної землевпорядної експертизи (по об'єктам, що їй підлягають). Попередньо проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем та наступними органами:

по земельним ресурсам;

природоохоронним;

Санітарно-епідеміологічним;

архітектурним та охорони культурної спадщини.

Процедура узгодження проекту землевідведення Земельним Кодексом чи будь - яким Законом України не регламентується.

Під проектною документацією (коротко "проект") розуміється комплект розробок різної деталізації, що виготовляється послідовно (поетапно) у вигляді техніко-економічного обгрунтування (ТЕО), техніко-економічних розрахунків інвестицій, ескізних проектів, робочих проектів, тощо [4].

Фінансування (інвестування) може розпочатися в двох випадках - або після отримання позитивних висновків державної екологічної експертизи (ДЕЕ) - відповідно до ст. 39 Закону про екологічну експертизу [4], або після отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи (КДЕ) (ст. 5 [7]). Остання виконується відповідним підрозділом Укрінвестекспертизи Держкомбуду і включає в себе сім галузевих державних експертиз, в тому числі і ДЕЕ.

Тут вже маємо перше принципове протиріччя між поняттям "Державна екологічна експертиза" і "Комплексна державна експертиза інвестиційних програм та проектів будівництва". Ст. 5 Закону про ЕЕ серед 6 основних завдань ЕЕ передбачає:

організацію комплексної, науково обгрунтованої оцінки об' єктів ЕЕ;

визначення ступеня екологічного ризику і безпеки;

встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил.

В ст. 8 вказано, що до документації на об'єкти екологічної експертизи додаються обгрунтування з комплексною еколого- економічною оцінкою, а ст. 15 вимагає представлення матеріалів, що засвідчують високий науково-технічний рівень проектних рішень (впровадження досконалих нематеріало- і неенергоємних, мало- і безвідхідних технологій; забезпечення комплексної переробки, утилізації і ефективного використання відходів виробництва тощо). В ст. 39 вказано, що у висновках ДЕЕ повинно бути враховано соціально-економічні наслідки прийняття рішення щодо об'єкта ЕЕ.

А тепер розглянемо зміст КДЕ [7]. Як вже вказано, вона включає такі 7 державних експертиз: інвестиційну, санітарно-гігієнічну, еколо-гічну, енергозбереження, потенційно небезпечних об'єктів, пожежної безпеки, охорони праці. Співставлення цього переліку з наведеними вище витягами з Закону про ЕЕ свідчать про те, що всі питання, крім пожежної безпеки і охорони праці розглядаються в ДЕЕ. І розглядаються не ізольовано, а комплексно, з урахуванням взаємовпливу, науково. Тому логічно виникає питання про доцільність проведення так званої Комплексної експертизи.

Відповідно до [7] КДЕ проводиться службами Укрінвестекспертизи Держкомбуду, які залучають на договірних засадах виконавців складових частин КДЕ. Це можна розглядати як офіційне звільнення замовника експертизи від передбачених Законом про ЕЕ обов'язків і порушення процедур.

Тут необхідно зробити іще одне важливе, на наш погляд, зауваження. "Порядок затвердження..." [7] передбачає право Держкомбуду затверджувати проекти будівництва без висновків КДЕ - тобто без проведення екологічної експертизи, що протирічить Закону про ЕЕ.

Законом по ЕЕ передбачена наступна послідовність дії замовника експертизи:

опрелюднення в ЗМІ Заяви про екологічні наслідки діяльності;

узгодження документації, що подається на об' єкт ЕЕ з заінтересованими органами;

представлення в еколого-експертний підрозділ пакету необхідних документів на об'єкт ЕЕ