Держкомбуд України в ДБН А. 2.2.-1-2003 передбачає не одноразову розробку повного комплекту проектної документації, а багатоетапну. В процесі розробки проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію й технічне переоснащення відбувається безперервне доповнення і уточнення ОВНС (табл. 1). [2]

Вищенаведене дає підстави для висновку про необгрунтовану складність і в багатьох випадках протиріччя екологічного будівельного права, що змушує замовника шукати обхідні шляхи отримання дозволу на землекористування і будівництво.

На завершення розділу розглянемо більш докладно питання про законодавчі пріоритети в контексті мети переходу людства на шлях сталого розвитку. Концепція сталого розвитку передбачає перебудову взаємовідносин в трикутнику "природне довкілля - економіка - соціальний розвиток" з метою їх гармонізації. Одним з факторів, що впливає на динаміку вказаного трикутника є інвестиції. В Україні сьогодні інвестиції розглядаються, головним чином, як інструмент інтенсифікації економіки. Основна маса інвесторів - це ділові люди, які використовують процес інвестування, як засіб отримання швидкого й вагомого прибутку, а не з позицій гармонізації українського суспільства. Тому від позиції державної еліти, втіленої в відповідну законодавчу-нормативну базу, залежить майбутнє України - чи будувати будь- що і за будь-яких умов, аби не "відштовхнути" інвестора, чи будувати лише те, що відповідає вимогам майбутнього.

Світові тенденції в екологічному праві

В розвинених країнах світу широке використання має термін "система екологічної оцінки" (ЕО), що охоплює різні форми екологічного експертування, зокрема наступні:

державна екологічна експертиза (ДЕЕ);

заява про вплив на навколишне середовище (ЗВНС);

висновок про відсутність вагомого впливу на навколишне середовище (ВВНС);

оцінка впливу на навколишне середовище (ОВНС).

Вибір форми ЕО залежить від особливостей об'єкту оцінки.

В системі екологічної оцінки США передбачені різні рівні оцінки. Деякі види діяльності повністю виключені з вимог ЕО. Інші потребують аналізу проміжного рівня з метою визначити необхідність проведення повномасштабної екологічної експертизи чи видачі Заключення про відсутність значного впливу.

Всесвітній банк використовує систему класифікації, в котрій перелік проектів розподілено по чотирьом категоріям впливу на навколишнє середовище.

В Росії відсутність якісного процесу відбору й класифікації об' єктів оцінки призводить до того, що практично до будь-якого об'єкту, незалежно від рівня впливу на навколишнє середовище, може бути висунута вимога представлення його на ДЕЕ. Це накладає непропорційний тягар на невеликі і середні проекти, що мало впливають на навколишнє середовище, або спонукають ініціатора проекту шукати можливість отримати дозвіл без представлення документів на ДЕЕ. Наслідками є зниження ефективності ЕО, можливість корупції, зменшення ступеня участі зацікавлених сторін, недостатня увага до вагомих екологічних аспектів проекту.

Практика показує, що якість ОВНС часто не виправдовує сподівань експертів ДЕЕ внаслідок відсутності достатньої уваги до ключових екологічних аспектів майбутньої діяльності об'єкта експертування. Головною причиною цього є непричетність органів державного екологічного контролю до процесу розробки ОВНС. Якість ОВНС і проекту в цілому може бути підвищена у разі, коли ОВНС буде розроблятися по технічному завданню, затвердженому органом державного екологічного контролю.

Ще одне принципове питання - на якому рівні уповноважених органів робити ЕО. При розмежуванні повноважень між рівнями влади в демократичних державах керуються принципом субсидіарності - здійснення влади, максимально наближене до громадянина, що означає наступне. Завжди екологічні проблеми повинні вирішуватися органами управління найнижчого рівня і передавати їх на наступний вищий рівень допустимо лише у разі, якщо цілі не можуть бути досягнутими в достатній мірі.

Пропозиції щодо вдосконалення українського екологічного права.

Враховуючи недоліки українського екологічного права та законодавчий досвід, можна виділити такі пріоритети положення:

усі об' єкти нового будівництва чи реконструкції, незалежно від відомчого підпорядкування чи форми власності, повинні проходити однакову процедуру екологічної оцінки як найбільш комплексної;

з усіх нормативних документів екологічного спрямування найбільш досконалим слід вважати "Закон України про екологічну

ЛІТЕРАТУРА

Встреча на высшем уровне "Планета Земля" - Программа действий, "Центр за наше общее будущее". - Женева, 1993. - 70 с.

Обзор систем экологической оценки (российский и международный опыт) // Всемирный банк. - март 2003. - 81 с.

Государственные строительные нормы "Состав и содержание материалов ОВОС при проектировании и строительстве предприятий, зданий и сооружений - ДБНА.2.2.-1-2003." - К., 2003.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" // ВВР. - 1997. - № 24.

Закон України "Про екологічну експертизу" // ВВР. - 1995. - № 8.

Земельний Кодекс України.

Обзор систем экологической оценки (российский и международный опыт) // Всемирный банк. - Март 2003. - 81 с.

Постанова Кабінету Міністрів України № 483 від 11 квітня 2002 р. "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи".