УДК 343.211.5

Кириченко Олександр Анатолійович, доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного і кримінального права та процесу Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили

ПРОПОЗИЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ РОБОТИ З ОСОБИСТИМИ І РЕЧОВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ДОКАЗІВ (запрошення до дискусії)

Удосконалення процесуальної регламентації з особистими і речовими джерелами інформації пожвавилося у зв 'язку з прийняттям нового КПК України, і саме коли були сформульовані принципово новітні редакції низки статей. Тому виникає необхідність оприлюднення вказаних положень та їх обговорення у ході конструктивної дискусії.

Improvement ofprocedural regulation with private and material sources of information has enhanced in connection with adoption of the new procedural criminal code of Ukraine and formulation offundamentally new editions of several articles. That is why it is necessary to make these regulations public and discuss them in the course of productive discussion.

Удосконалення процесуальної регламентації з особистими і речовими джерелами інформації останніми роками пожвавилося в контексті прийняття нового КПК України (2), коли були сформульовані принципово новітні редакції низки статей (3, с.88-108; 4, с.33-45; 5, с.150-154 та ін.). що на жаль, ще не є загальновідомим, і тому виникає необхідність оприлюднення вказаних положень та їх обговорення у ході конструктивної дискусії.

Передусім у зв'язку з необхідністю удосконалення редакції ст.65 чинного КПК України (1) і ст.147 Проекту нового КПК (2) з

метою уточнення поняття доказів та його розмежування з джерелами, суб'єктами і діями з отримання і процесуальними формами представлення пропонується п' ять частин відповідної статті наступного змісту.

Частина 1: "Доказами є будь-які відомості про факти (внутрішні чи зовнішні прояви подій, явищ, речових джерел) у цілому чи їх окремі сторони, що мають значення для правильного вирішення справи та отримані від особистих і за допомогою речових джерел у передбаченому Кодексом порядку".

Частина 2: "Докази мають право отримувати слідчий (співробітник органу дізнання), прокурор чи суддя (судді), а якщо це вимагає залучення спеціальних знань, то й експерт".

Частина 3: "Допомогу слідчому (співробітнику органу дізнання), прокурору чи судді в отриманні доказів мають право надавати будь-які фізичні і юридичні особи через а) добровільну видачу їм тих речових джерел, які виявилися в їх володінні і можуть мати значення для справи; б) повідомлення про ймовірне чи реальне місце знаходження цих речових джерел; в) вказівку на тих осіб, у пам' яті яких можуть зберегтися значимі для справи відомості".

Частина 4: "Докази отримують у процесі слідчих дій: а) оформлення з' явлення із зізнанням про вчинення злочину; б) отримання усної заяви чи письмового повідомлення про вчинений злочин або його підготовку; в) допиту; г) очної ставки; д) перевірки показань на місці;

е) експерименту; є) пред'явлення для впізнання;

ж) огляду (місця події, місцевості, приміщення, трупа людини, тіла живої людини, документів, інших речових джерел); з) особистого дослідження (місця події, місцевості, приміщення, трупа людини, тіла живої людини, документів, інших речових джерел); і) ексгумації трупа людини; и) обшуку (у тому числі й особи); к) виїмки; л) отримання інформації з каналів зв'язку; м) накладення арешту на кошти і майно та передача останнього на зберігання; н) отримання зразків на експертизу; а також аналогічних судових дій та експертного дослідження".

Частина 5: "Представлення доказів здійснюється у формі протоколу слідчої дії чи судової дії, протоколу і журналу судового засідання і висновку експертизи" (3, с.134-135; 4, с. 36-37).

У розвиток даних положень у чинному (новому) КПК України доцільно передбачити окремі статті з визначення поняття і різновидів особистих і речових джерел, які в контексті врегулювання цих питань з особистими джерелами варто іменувати "Особисті джерела доказів" у такій редакції:

Частина І: "В якості особистих джерел доказів виступають осудні особи, які знаходяться у свідомому стані і в пам' яті яких могли зберегтися відомості, що передбачені ч.1 ст.65 (п.1 ст.147 Проекту нового КПК України) даного Кодексу".

Частина ІІ: "Особисті джерела доказів можуть мати такий процесуальний статус:

Заявника, тобто особи, яка звернулася до антиделіктного органу із заявою чи повідомленням про злочин, що готується чи триває, або про вже вчинений злочин.

Свідка - особи, відносно якої у дізнавача, слідчого, прокурора чи судді відсутні обґрунтовані дані про його участь у події злочину, який не потерпів від нього і зберігає в пам'яті будь-які відомості, що мають значення для правильного вирішення справи і за способом сприйняття і змістом якого такого роду особи поділяються на: 2.2.1. Очевидця - особу, яка безпосередньо сприймала обставини готування чи вчинення злочину або приховування слідів злочину і яка поряд із цим не несе відповідальності за недонесення або відповідним чином повідомила антиделіктні органи про обставини вчинення злочину. 2.2.2. Параочевидця - особу, яка знає про вказані обставини з інших джерел. 2.2.3. Парасвідка - особу, яка може дати показання щодо будь-яких інших значимих для правильного вирішення справи відомостей.

Потерпілого - фізичної особи, якій подією злочину або іншим суспільно небезпечним діянням завдано фізичної, майнової чи моральної шкоди, або юридична особа, якій при цих же обставинах завдано майнової чи моральної шкоди.

Представника потерпілого - особи, яка представляє інтереси потерпілої юридичної особи чи померлої, малолітньої, неповнолітньої, обмежено недієздатної або недієздатної потерпілої фізичної особи.

Цивільного позивача - фізичної чи юридичної особи, якій подією злочину