УДК 343.1

Сич Василь Олексійович, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри історії та теорії держави і права Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили

ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Проаналізовані умови функціонування слідчих апаратів. Запропоновані шляхи реформування досудового слідства. Надані рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення законодавства про створення і функціонування системи органів досудового слідства.

The functioning conditions of preliminary investigation were analyzed. The ways of the preliminary investigations were proposed. The recommendations and the propositions regarding the modernization of the legislation system of organization and functioning of the investigating agencies were given.

Вступ. Процес побудови правової держави в Україні вимагає демократичних перетворень у системі кримінального судочинства України. На даний час чи не найбільш гострою проблемою постає вдосконалення діяльності органів досудового слідства, які займають особливе місце в процесі судочинства України.

Слідчий апарат в нашій державі з кінця позаминулого століття і до нинішніх днів встиг побувати в структурі всіх державних правоохоронних органів у широкому їх розумінні.

Зміни, що відбувалися в нашому суспільстві протягом багатьох років, вимагали певної демократизації досудового слідства. Як відомо, тривала хвиля активних дискусій щодо реорганізації слідчого апарату, яка то періодично згасала, то знову повторювалась. Із прийняттям Основного Закону та підготовкою нового кримінально-процесуального законодавства сьогодні в Україні знову триває обговорення питання вдосконалення діяльності слідчого апарату в системі державних органів, що, безумовно, є надзвичайно важливим, проте висловлюється дуже мало кваліфікованих пропозицій фахівців стосовно пріоритетних засад правового статусу і функціонування самого інституту слідчих, що є пріоритетним і найефективнішим.

Суд сьогодні посідає провідне місце у вирішенні процесуального спору між двома рівноправними сторонами кримінального процесу. У зв'язку з цим певних змін зазнав правовий статус сторін: обвинувачення і захисту. Згідно зі ст.121 Конституції України на прокуратуру як сторону обвинувачення покладається виконання такої функції, як підтримання державного обвинувачення в суді, але позбавлено її загального нагляду та провадження досудового слідства. Значно розширено повноваження сторони захисту в кримінальному процесі. Якщо раніше захисник вступав у справу з моменту завершення її розслідування, то нині, як відомо, він бере участь на перших стадіях процесу, а досудове слідство залишається найконсервативнішим.

Зазначене вище дає право говорити про актуальну проблему у реформуванні слідчого апарату, яка потребує розв' язання на основі глибокого наукового дослідження та обґрунтування за здобутими достовірними знаннями про предмет пізнання.

В юридичній літературі значне місце відведено дослідженням проблем, які стосуються процесу розслідування, проведення слідчих дій, суті, змісту, форми і властивостей процесуальних рішень слідчого, перманентним суперечкам про передачу слідчого апарату від одного органу до іншого, створення окремого і незалежного агентства розслідувань, але недостатньо уваги приділяється пропозиціям щодо пріоритетних засад правового статусу і функціонального призначення самого інституту слідчих - звідки випливають його завдання, повноваження.

Проблеми реорганізації органів досудового слідства, удосконалення процесуального статусу слідчого досліджуються в ряді окремих статей В.Бахіна, В.Маляренка, Є.Макогона, Л.Ілько- вець, М.Коржанського, О.Литвака, В.Півненка, В.Поліщука, П.Коляди, Б.Романюка, О.Романова, В.Тертишника, А.Чернової, Н.Клименко, В.Лісіченка, М.Михеєнка, В.Берназа, Р.Бєлкіна, М.Салтевського та ін.

Проте в переважній більшості автори у своїх пропозиціях щодо реформування слідчого апарату і його місця в системі державних органів керуються професійною психологією, вироблення якої пов'язане з певною приналежністю чи суб'єктивною симпатією того чи іншого автора до тієї чи іншої правоохоронної структури.

Відсутність достатнього теоретичного дослідження назрілих проблем, як і відсутність спільних думок щодо концепції реформування досудового слідства, є суттєвою перешкодою для прийняття остаточного рішення щодо організаційної побудови та подальшого вдосконалення. А основи нормального функціонування слідчих органів мають завжди опиратися на міцну наукову базу.

Саме тому метою даного дослідження було провести всебічний аналіз умов функціонування слідчих апаратів на сучасному етапі розвитку; віднайти шлях реформування досудового слідства щодо його місця в системі гілок влади та організаційної побудови й удосконалення статусу слідчого; виробити рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення законодавства про створення і функціонування системи органів досудового слідства.

Для досягнення поставленої мети в дослідженні зосереджено увагу на виконанні таких основних завдань:

а) охарактеризувати стан органів досудового слідства в сучасний період;

б) визначити ефективність законодавства, що регулює діяльність слідчих апаратів;

в) виявити основні проблеми, пов' язані з реформуванням системи слідчих органів;

г) провести аналіз основних завдань, покладених на органи досудового слідства;

д) дати характеристику процесуально- правового статусу слідчого;

е) зробити висновки з проблеми дослідження і внести конкретні пропозиції щодо вдосконалення системи органів досудового слідства і процесуального статусу слідчого. Матеріали та методи дослідження

полягають у тому, що об' єктом дослідження є правові аспекти організації і діяльності органів досудового слідства в Україні, а його предметом - правовідносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням системи слідчих органів, виконанням слідчими покладених на них завдань, використанням ними своїх повноважень.

Для досягнення мети й виконання поставлених завдань автором було використано ряд наукових методів: методологічною основою дослідження став діалектичний метод з системно-структурним підходом до вивчення матеріалів та отриманих результатів; формально-логічний метод сприяв використанню при дослідженні системи слідчих органів і процесуального статусу слідчого. Метод аналізу і синтезу використовувався при аналізі базових понять, зокрема, визначення завдань досудового слідства, порядку його провадження.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в дослідженні обґрунтовано основні засади реформування системи органів досудового слідства в Україні; вироблено теоретичні пропозиції щодо