Закону [2]). Забороняється також спонсорування заходів, призначених переважно для неповнолітніх, та розповсюдження та продаж будь-яких товарів особам віком до 18 років з використанням знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби та алкогольні напої (абз.6 ст.22 Закону [2]).
Іншим видом продукції, не призначеної для вживання неповнолітніми, є товари, в т.ч. видання еротичного та сексуального характеру. Закон України "Про захист суспільної моралі" від 20.11.2003 [8] на тлі жорстких обмежень реклами товарів еротичного чи сексуального призначення також посилено захищає інтереси неповнолітніх, що узгоджується з п. "е" ст.17, ст.34 Конвенції про права дитини [1]. Зокрема, ст.7, ст.11 Закону [8] забороняють втягнення неповнолітніх у діяльність, пов'язану з рекламою товарів чи видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, рекламу таких товарів чи проведення заходів серед неповнолітніх, а також використання образів неповнолітніх у такій рекламі.
Зазначаючи, що товари еротичного чи сексуального характеру можуть розповсюджуватися лише за умов їх недоступності неповнолітнім та ненав'язування споживачам (абз.6 ст.8 ), Закон дозволяє рекламу і продаж таких товарів лише з пристойним зовнішнім оформленням у спеціально визначених місцях, максимально віддалених від місць масового відпочинку, освітніх закладів для неповнолітніх та деяких інших об'єктів інфраструктури (ст. 1, ст.8 Закону [8]). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування за погодженням з відповідними державними органами освіти можуть ухвалювати рішення про додаткові обмеження обігу матеріалів і продукції сексуального характеру за віковою ознакою.
Аудіо-, радіо-, кіно-, відеопродукція (у тому числі і реклама) сексуального характеру, з елементами еротики, підлягає оцінці Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі. Розповсюдження такої продукції спеціалізованим засобом масової інформації можливе лише за умови спеціальної обробки сигналу. Організація, яка транслює відповідні програми, повинна блокувати передачу кодованого сигналу таким чином, щоб прийом сигналу став неможливим без пристрою декодування. Трансляція теле-, відео- і радіопрограм, що містять елементи еротики, за загальним правилом, допускається з 24 годин до 4 годин, з обов'язковим зазначенням характеру програми і заборони її сприйняття неповнолітніми (ст.13 Закону [8]).
Рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 5.10.2000 р. "Про захист прав неповнолітніх споживачів"[9] визначено обов'язок телеорганізацій попереджати про обмеження глядацької аудиторії фільмів та передач, в яких домінують теми насильства і еротики, при анонсуванні. У Законі "Про рекламу" в редакції 2003 року (п.11 абз.1 ст.8) [2] підкреслено, що анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише в час, відведений для показу таких фільмів.
Закон "Про захист суспільної моралі" [8] забороняє також зовнішню рекламу (відкриті вітрини, щити на будинках, вулицях тощо), що містить тексти і (або) зображення сексуального чи еротичного характеру (ст.14).
Таким чином, національне законодавство містить досить жорсткі обмеження щодо реклами товарів еротичного і сексуального характеру та реклами з елементами еротики у формі аудіо- або відеоповідомлень. Проте трапляється практика масових випадків зовнішньої реклами з використанням еротичних чи сексуальних зображень, де таке використання не зумовлене властивостями або призначенням рекламованого об'єкта (наприклад, реклама послуг станції техобслуговування на тлі напіводягненої жінки); розміщуються такі рекламні зразки на вулицях без огляду на їх доступність для сприйняття неповнолітніми. В такому разі наявні законодавчі обмеження (зокрема, положення ч.3 ст.7 Закону України "Про рекламу" [2], що забороняють включення до реклами інформації чи зображень, що порушують етичні норми) застосувати важко,
Література
Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р. Ратифікована Постановою ВР № 789-XII (789-12) від 27.02.91) // Зібрання чинних міжнародних договорів України - 1990 р. - № 1. - С. 205.
Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. - № 39. - С. 181. / В ред. Закону № 1121-IV від 11.07.2003 // ВВР, 2004, № 8, ст. 62, із зм. і доп.
Калянина Л. Несовершеннолетние миллионеры. - Эксперт. - № 7.- 22.02.99. - С. 33.
Kommer Sven. Kinder Werbenetz. Leske + Budrich. - Opladen, 1998 // Лисицкая Т.Е. Теоретическая модель воздействия рекламы на детей // Образование и повышение квалификации работников образования: Сб. науч. трудов. - Мн., 1998. - Вып. 13 - Ч. 1. - С. 238-249.
Лисицкая Т.Е. Теоретическая модель воздействия рекламы на детей // Образование и повышение квалификации работников образования: Сб. науч. трудов. - Мн., 1998. - Вып. 13 - Ч. 1. - С. 238-249.
оскільки факт порушення етичних норм є спірний і не завжди очевидний для конкретного рекламодавця, а питання про належність зображення до еротичного або сексуального і його допустимість у контексті рекламного повідомлення може бути вирішене, на нашу думку, лише в експертному порядку.
Ситуація може бути частково врегульована шляхом доповнення тексту ст.19 Закону України "Про захист суспільної моралі"[8], що визначає компетенцію Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, положенням про обов'язок аналізу, поряд із загальною відео-, аудіо-, кіно-, радіопродукцією, також і реклами (незалежно від форми втілення, але, в нашому випадку, насамперед зовнішньої), що містить тексти чи зображення сексуального або еротичного характеру, на предмет відповідності вимогам чинного законодавства щодо суспільної моралі.
Інтереси неповнолітнього споживача отримують додатковий захист у рекламі призначених для них лікарських засобів. Наказом МОЗ України від 10 червня 1997 року № 177 затверджено Порядок