УДК 347.27

Герц Алла Анатоліївна, кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету ім. І. Франка

ВИНИКНЕННЯ ІПОТЕЧНИХ ПРАВОВІДНОСИН МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ

Підстави виникнення іпотечних правовідносин майнового комплексу мають свої особливості, що обумовлюються їхньою специфікою, яка визначається, як правило, законодавством про майновий комплекс та спеціальним законодавством про іпотеку, і домовленістю сторін.

The grounds for the hypothecary legal relationships of the property complex have their own peculiarities, which are determined by their specific character. This specific character is generally defined by property complex law, special hypothec law and the agreement of the two countries.

Іпотечні правовідносини майнового комплексу можуть виникати на підставі договору, закону або рішення суду. Таким чином, кожна з названих підстав є юридичним фактом або фактичним складом.

Для того, щоб виникли іпотечні правовідносини з приводу майнового комплексу, укладення договору іпотеки майнового комплексу недостатньо. У цьому випадку для іпотечних правовідносин необхідно, щоб був фактичний склад, точніше, система юридичних фактів. Такою системою є: укладення договору, нотаріальне посвідчення договору і державна реєстрація. Договір іпотеки майнового комплексу вважається укладеним з моменту його державної реєстрації.

Ідентифікація предмета іпотеки має велике значення для виникнення іпотечних правовідносин. Відповідно до цього договір про іпотеку підприємства майнового комплексу повинен містити повний опис нерухомості, що передається в іпотеку, та бути нотаріально посвідченим з наданням нотаріусові реквізитів правовстановлюючих документів на майно. Отже, з цією думкою не можна погодитися, адже майновий комплекс - це поняття ширше, ніж поняття нерухомості. У ст.191 Цивільного кодексу України зазначені, види майна, які входять до складу підприємства як єдиного майнового комплексу. Єдиний майновий комплекс використовується для здійснення підприємницької діяльності, а підприємство як єдиний майновий комплекс розглядається як об'єкт нерухомості.

Згідно зі ст.210 ЦК України державній реєстрації підлягають правочини іпотеки нерухомого майна. Права та обов'язки за такими правочинами виникають з моменту їх державної реєстрації. У ст.334 ЦК України зазначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не визначено договором або законом. А право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає в набувача з моменту такого посвідчення. Отже, правонаступник має право отримати майнове право, а потім його зареєструвати, але ж така реєстрація може й не відбутися. У такому випадку йдеться про заставу майнових прав на конкретно визначений об'єкт, який є предметом іпотеки з певною специфікою, а не про іпотеку.

У ч.2 ст.5 Закону України "Про іпотеку", зазначається "Предметом іпотеки може бути майновий комплекс, який стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому". Словосполучення "обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку, незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору" слід виключити, бо в цьому випадку

йдеться про заставу майнових прав.

У Законі України "Про іпотеку" відсутня норма, яка б регулювала питання щодо місця посвідчення договорів іпотеки підприємства як майнового комплексу. У ст.5 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" зазначено, що нотаріальне посвідчення іпотечного договору проводиться за місцезнаходженням нерухомості, яка є предметом іпотеки, або за місцезнаходженням іпотекодержателя чи іпотекодавця. Це ж правило зазначено і в ЦК України. Відповідно до ст.55 Закону України "Про нотаріат" посвідчення договорів про іпотеку нерухомого майна проводиться за місцезнаходженням вказаного майна. Згідно зі ст.13 Закону України "Про заставу" нотаріальне посвідчення договору іпотеки нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого.

В контексті іпотеки майнового комплексу важливо з'ясувати місце вчинення нотаріальних дій. Місцем вчинення нотаріальних дій може бути місцезнаходження кредитора і також може бути місце проживання фізичної особи. Тому Закон України "Про іпотеку" та Закон України "Про нотаріат" слід доповнити нормою наступного змісту: "Нотаріальне посвідчення іпотечного договору проводиться за місцезнаходженням нерухомості, яка є предметом іпотеки, або за місцезнаходженням іпотекодержателя чи іпотекодавця - юридичної особи, або місцем проживання іпотекодавця - фізичної особи".

Іпотека майнового комплексу може виникати на підставі закону. Тобто іпотека на підставі закону виникає незалежно від волі сторін при відповідних правовідносинах, передбачених у законі. До іпотеки, яка виникає на підставі закону, застосовуються всі ті положення, що й до іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не визначено

самим законом.

Для того, щоб виникла іпотека на основі закону, необхідна наявність певного юридичного факту, передбаченого законом. Таким, наприклад, є іпотечне право на підприємство як майновий комплекс, збудований за рахунок банківської позики. Тут іпотека визначається відповідно до правил, передбачених Інструкцією "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України". Вона оформляється шляхом направлення банком нотаріальній конторі повідомлення про суму і термін надання позики. При виникненні чинної іпотеки мають бути визначені зобов' язання, яке забезпечується іпотекою, і майно, яке визнається предметом іпотеки.

Судовою є така іпотека, яка виникає на підставі рішення суду. Відповідно до норм чинного законодавства у разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня набрання рішенням суду законної сили.

У