УДК 342.9

В. І. БУТЕНКО

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ПРАВОСУБ'ЄКТНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Досліджено особливості реалізації процесуальної правосуб'єктності адміністративними судами. Доведено, що особливості процесуальної правосуб'єктності обумовлюються місцем кожного суб'єкта в судовому адміністративному процесі. Зауважено, що процесуальна правосуб'єктність адміністративного суду виражається в його компетенції і пов'язана з юридичними фактами.

The features of the legal personality of the administrative courts were investigated. It's proved that the features of a procedural legal personality are stipulated for the situation of every subject in a legal administrative procedure. It's noticed that the procedural legal personality of an administrative court is shown in its competence and bound legal facts.

Конституцією України [1], Законом України "Про судоустрій України" [2] визначено, що судова влада реалізується шляхом здійснення конституційного, цивільного, адміністративного та кримінального судочинства. Серед форм реалізації судової влади особливе місце посідає адміністративне судочинство, завданням якого встановлено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) [3]). Адміністративний суд посідає особливу роль у судовому адміністративному процесі, оскільки саме він, реалізуючи надані законом процесуальні повноваження, забезпечує виконання зазначеного завдання адміністративного судочинства. Саме тому докладного аналізу потребує проблема реалізації процесуальної правосуб'єктності адміністративного суду.

У наукових роботах з адміністративного права та процесу предметом вивчення були, в основному, питання адміністративної юстиції (В. Авер'янов, А. Селіванов, В. Стефанюк, В. Шишкін, Н. Янюк та інші [4; 5], формування моделі судового адміністративного процесу [6]. Напрямками сучасного наукового пошуку були проблеми визначення підвідомчості розгляду адміністративних справ, розмежування компетенції адміністративних та господарських судів, термінологічна неузгодженість, тобто окремі проблеми відправлення адміністративного судочинства (Ю. Битяк, В. Кройтор, Н. Писаренко, О. Пасенюк, О. Рябченко та ін.) [5; 7-9]. Актуальна проблема визначення особливостей реалізації процесуальної правосуб'єктності адміністративного суду на сьогодні залишилась поза увагою науковців.

КАС України, встановивши, зокрема, предметну та інстанційну підсудність, тим самим диференціював процесуальну правосуб'єктність адміністративних судів. Так, місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України у випадках, встановлених КАС України, вирішують адміністративні справи по суті як суди першої інстанції. Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів. Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. Вищий адміністративний суд України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ у випадку, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії.

Необхідно зазначити, що процесуальна правосуб'єктність адміністративних судів пов'язана, насамперед, із юридичними фактами, оскільки вони знаходять, зокрема, своє процесуальне закріплення в адміністративному позові, який є юридичною підставою здійснення провадження з адміністративних справ, інших процесуальних актах- документах.

У теорії права юридичними фактами визначено такі сформульовані в гіпотезах правових норм життєві обставини, з якими закон пов'язує виникнення, існування, зміну чи припинення правових відносин. До ознак юридичних фактів відносять такі: а) являють собою різні життєві обставини, умови і факти, б) визначаються в нормах права, точніше - в їхніх гіпотезах, в) слугують неодмінною умовою виникнення, зміни чи припинення правовідносин, г) тягнуть за собою суб'єктивні права і юридичні обов'язки учасників правовідносин, д) забезпечуються державним примусом [12, с. 447]. У підручнику "Цивільне процесуальне право України", підготовленому В. Комаровим, юридичними фактами визначають передбачені в гіпотезах процесуальних норм певні життєві обставини, з якими пов'язуються виникнення, зміни чи припинення правовідносин, суб'єктивних прав та юридичних обов'язків [6, с. 59].

У судовому адміністративному процесі процесуальними юридичними фактами, які породжують правові наслідки, виступають дії адміністративного суду, інших учасників судового адміністративного процесу, які вчиняються в послідовності, встановленій КАС України. До юридичних процесуальних фактів можна віднести не лише дію, але й бездіяльність учасників адміністративних процесуальних правовідносин. До процесуальної бездіяльності слід віднести невиконання учасниками судового адміністративного процесу обов'язків, покладених КАС України, що тягне за собою застосування заходів процесуального примусу або прийняття адміністративним судом рішення, передбаченого адміністративною процесуальною нормою.

Юридичні факти в судовому адміністративному процесі фіксуються у процесуальних актах-документах з адміністративних справ. Цими процесуальними актами-документами закріплюється як реалізація суб'єктивного права в публічно-правових відносинах, так і застосування норм адміністративного права у сфері здійснення адміністративного судочинства. Вони приймаються на певних стадіях та етапах судового адміністративного процесу.

Суд приймає акти, які закріплюють його процесуальні дії на кожній стадії або етапі судового адміністративного процесу. Ці дії є або проміжними, пов'язаними із процедурами розгляду адміністративної справи, або остаточними, якими закріплюються рішення щодо вимог адміністративного позову. У процесі здійснення провадження у адміністративній справі приймаються судові рішення в двох формах: ухвала і постанова. Ухвалою є письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання. Ухвалами судів апеляційної чи касаційної інстанцій