чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, установлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Отже, виходячи з положення цих норм кодексу, очевидно, що за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів при прийнятті рішень Антимонопольним комітетом України особі, права якої порушено, слід звертатися до адміністративного суду.
Натомість, до справ адміністративної юрисдикції, відповідно до положень п. 1 ст. 3 КАСУ відносяться не всі спори за участю суб'єктів владних повноважень, а лише ті, які мають публічно-правовий характер. На думку автора, якщо оскаржується рішення Антимонопольного комітету України, то це стосується публічно-правових інтересів.
Але незрозумілим (не чітким) залишається положення частини 2 статті 2 КАСУ, згідно з якими, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Але, незважаючи на це, підвідомчість КАСУ та ГПКУ є спірна. Також необхідно зазначити, що система місцевих та апеляційних адміністративних судів досі не сформована, а перспективи її формування невідомі. Склад адміністративних судів формується, головним чином, із суддів загальних суддів, які не мають достатнього досвіду для застосування законодавства щодо захисту економічної конкуренції.
Громадський контроль за діяльністю Антимонопольного комітету України здійснюється на підставі статті 40 Конституції України та Закону України "Про звернення громадян" [1].
Відповідно до Закону України "Про звернення громадян", на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2003 р. № 7-914, 85516, доручення Голови Антимонопольного комітету України від 10 січня 2004 р. № 3.2/7, наказу Голови Комітету від 18 лютого 2004 р. № 7 в Антимонопольному комітеті України проводиться систематична, комплексна робота зі зверненнями громадян.
Забезпечення всебічного розгляду звернень громадян, порушених у них проблем, оперативне їх вирішення, задоволення конституційних прав та законних інтересів громадян є одним із пріоритетних завдань діяльності Антимонопольного комітету України, відповідальним обов'язком його посадових осіб. Протягом останніх років відслідковується стала тенденція надходження до Антимонопольного комітету України значної кількості звернень громадян. Дане твердження ілюструє показник кількості звернень громадян - 3600 звернень (заяв, скарг, запитів) станом на 15 грудня 2006 р. Кількість колективних звернень, що надійшли до Комітету, становить 617, що складає 17,1 % від загальної кількості. У 2005 році цей показник становив 16,8 %. З урахуванням колективних звернень до Комітету протягом 2006 р. звернулося 12706 осіб, з них поштою - 10478 осіб (82,46 %).
Повторно до Комітету протягом 2007 р. зверталися громадяни у 104 випадках, що складає 2,9 % від загальної кількості звернень. Показник 2005 р. становив аналогічний відсоток - 2,83.
Аналізуючи структуру звернень громадян, що надійшли до Антимонопольного комітету України, слід зазначити, що найбільшу частку - 2428 звернень (67,4 %) складають заяви та клопотання. У 2006 р. показник заяв і клопотань становив 64,8 %.
Значна кількість звернень надійшла до Антимонопольного комітету України у вигляді скарг - 1126 (31,27 %). У 2005 р. частка скарг складала 28,6 %. Спостерігається зростання кількості інформаційних запитів - 235 (7,86 %) від загальної кількості звернень проти минулорічних 6,45 та 3 % в 2005 р.; безпосередньо пропозицій - 4, що становить 1,27 % (у 2005 р. частка пропозицій складала 0,15 %).
Під час роботи зі зверненнями громадян особлива увага приділяється зверненням тих верств населення, які найбільш потребують допомоги, поваги, розради складної ситуації, підтримки, до яких відносяться ветерани, інваліди та учасники Великої Вітчизняної війни, ветерани праці, багатодітні сім' ї, представники лікувально-оздоровчих, дитячих та освітніх закладів.
Аналіз звернень громадян свідчить, що основною причиною, що спонукає громадян звертатися за захистом своїх прав до Антимонопольного комітету України, є, в першу чергу, незадовільне виконання своїх обов'язків перед споживачами з боку монопольних утворень, інших суб'єктів господарювання, недотримання ними законодавчих і нормативних документів, що регламентують порядок надання різноманітних послуг громадянам, а також пряме небажання або безпідставне зволікання у розгляді заяв і скарг, що надходять від громадян безпосередньо до суб'єктів господарювання. Виходячи з цього, основним завданням Комітету при розгляді звернень громадян щодо захисту своїх законних прав є оперативне та об'єктивне розслідування фактів, висловлених у зверненнях, захист прав споживачів від порушень законодавства про захист економічної конкуренції та застосування відповідних санкцій до порушників. Велика частка звернень, за даними офіційного сайту Антимонопольного комітету України громадян, стосувалася незадовільної роботи підприємств житлово- комунального господарства. Питома вага таких звернень сягає в середньому більше 65 %.
Крім того, громадяни звертались до Антимонопольного комітету України з питань незадовільної роботи підприємств електрозв' язку, транспорту щодо неправомірних дій установ та організацій, органів влади.
Результати роботи зі зверненнями громадян знаходяться в полі зору постійного контролю з боку керівництва. Такі форми роботи як заслуховування на засіданнях Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій, оперативних нарадах стали постійними та дієвими засобами комплексу роботи з широким загалом населення. Загальний нагляд за законністю