УДК 342.924.340.111.5

Т.П. КОЗАЧЕНКО

ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ВІДХОДАМИ

Викладено результати структурно-функціонального аналізу правових механізмів державного регулювання у сфері поводження з твердими відходами, а саме розподіл відповідальності між організаціями національного рівня через упровадження інституційної реформи та внесення змін у законодавчу базу України.

Represented the results of structural - functional analysis of legal mechanisms of state regulation in the sphere of treating solid waste, namely the division of responsibility among organisations of the national level through introducing the institutional reform and bringing in changes in the legislation of Ukraine.

Уражені масштабами проблеми твердих відходів, науковці ще в ХХ ст. констатували: людство вступило в нову еру (скільки вже їх було - бронзова, атомна) - у сміттєву! Відомий фізик-ядерник Нільс Бор зазначав: "Людство не загине в атомному кошмарі - воно задихнеться у власних відходах".

Екологічна ситуація, що склалася в Україні, і особливо, в таких індустріально розвинених областях Південно-Східного регіону України, як Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська пов'язана з відходами промислового і побутового походження, давно викликає тривогу і вимагає термінових і цілеспрямованих дій. Загальні об'єми щорічного накопичення відходів в Україні з населенням близько 48 млн чоловік перевищують сумарні показники країн Західної Європи з населенням близько 400 млн чоловік в 3-3,5 рази.

Дана проблема здебільшого є предметом дослідження соціально-економічних наук (І. Дрозд, В. Коломієць, О. Губанова, О. Боднар, В. Винниченко, І. Корінько, О. Череп, С. Харічков та ін.), географічних (А. Бєлоусов, С. Панков та ін.) тощо. Аналіз ситуації показує необхідність залучення пильної уваги до даної проблеми всіх верств населення і органів державної влади. Динаміка і об'єми утворення різних видів токсичних відходів за останні роки свідчить про постійне і значне зростання небезпечної протиправної поведінки і збільшення загрози для стану навколишнього природного середовища. Тому створення максимально ефективного механізму поводження з відходами є важливим еколого-економічним завданням, в рішення якої внести свій внесок повинен кожен з нас. Результатом існуючої на сьогодні великої кількості програм при обмеженому фінансуванні є те, що багато з них так і залишаються невиконаними.

Метою роботи є презентація результатів структурно-функціонального аналізу правових механізмів державного регулювання у сфері поводження з твердими відходами, а саме розподілу відповідальності між організаціями національного рівня через упровадження інституційної реформи та внесення змін у законодавчу базу України для забезпечення національних стратегій щодо вдосконалення системи поводження з відходами.

До 1998 р. в Україні законодавчі норми у сфері поводження з відходами мали фрагментарний характер. Вони не охоплювали всієї системи поводження з відходами, не визначали достатньою мірою функції державних органів і суб'єктів господарювання щодо поводження з відходами, не передбачали належних стимулів до розширення їх утилізації та відповідальності за порушення природоохоронних та інших вимог.

З прийняттям 5 березня 1998 р. Верховною Радою України Закону України "Про відходи" Україна стала на шлях до загальносвітової практики законодавчого врегулювання відносин у сфері поводження з відходами. Цей Закон регулює відносини у сфері поводження в основному з твердими відходами і не поширюється на інші види відходів - стічні води, газоподібні викиди, радіоактивні відходи [1]. Законом вивчено основні принципи і напрямки державної політики у сфері поводження з відходами та повноваження всіх рівнів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з твердими (промисловими і побутовими) відходами в Україні.

За останні п'ять років Верховною Радою України прийнято близько однієї тисячі різноманітних програм та близько 200 концепцій розвитку. Практично кожна з таких програм передбачає розроблення відповідних програм на регіональному рівні. Результатом такої великої кількості програм при обмеженому фінансуванні є те, що багато програм так і залишаються невиконаними [8]. Існуючі в Україні державні та регіональні програми і концепції, пов'язані зі сферою поводження з твердими побутовими відходами наведено в таблиці.

Враховуючи сьогоднішні фінансові та технічні можливості України, неспроможність негайного залучення значних коштів на вирішення проблем очищення території населених пунктів України, реалізація існуючих програм має здійснюватися поступово. Цей процес має починатися так званим перехідним періодом, тобто з упровадження таких заходів, здійснення яких потребує мінімуму коштів та часу, але дасть змогу вже через 3 - 5 років значною мірою вирішити проблеми збирання, вивезення та знешкодження побутових відходів із зменшенням транспортних витрат, потреб у збиральній техніці, пальному, дозволить поліпшити естетичний та екологічний стан житлових масивів, збільшити терміни експлуатації діючих звалищ та рекультивувати завершені експлуатацією, зменшити обсяг твердих відходів, що надходять на полігони та переробку тощо [5].

6 жовтня 2005 р. Верховна Рада України прийняла постанову "Про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення". Верховною Радою України діяльність Кабінету Міністрів України щодо забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері поводження з відходами визнано незадовільною. Наслідками незадовільного державного управління, недосконалої нормативно-правової бази є: негативний вплив утворюваних і накопичених відходів на здоров'я людей і навколишнє природне середовище; недосконалість економічних і правових механізмів управління у цій сфері; недосконалість сформованої в Україні інфраструктури і практики збирання та видалення твердих побутових відходів (ТІ 1В), яка не передбачає селективного збирання ресурсно-цінних відходів; відсутність заходів, спрямованих