Однак, виходячи з реалій поточної мовної ситуації, не можна уникнути висновку, що, витративши протягом п'яти років 110 млн грн, українська держава так і не спромоглася забезпечити належного розуміння суспільством важливості функціонування в Україні саме української мови як мови державної, і остаточно зняти з порядку денного питання про надання російській мові статусу офіційної чи другої державної. Очевидно, щоб урегулювати ситуацію, яка є сьогодні на мовному фронті, новоствореній Верховній Раді необхідно терміново розглянути та ухвалити законопроект "Про розвиток і застосування мов в Україні" виваженого всебічно і схваленого Громадським слуханням [13, с. 50]. Цей закон сприятиме подоланню деформацій у сфері мовної політики та надасть законодавче обґрунтування для прийняття Концепції державної мовної політики; визначення й формування інституцій, відповідальних за її впровадження, здійснення контролю та механізмів упровадження положень концепцій у державний управлінський апарат. Вирішення важливих завдань з реалізації державної мовної політики буде сприяти консолідації суспільства, гарантуватиме вільний розвиток мов національних меншин, що, власне, відповідає Європейській хартії регіональних мов [3].

Проблеми подальших досліджень предмету розгляду в даній роботі вбачаються нам в аналізі новоприйнятих правових актів щодо мовної політики в державі.

Література:

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К., 1996.

2. Ажнюк Б.М. Мовна політика і верховенство права // Українська освіта у світовому часопросторі: Матеріали Другого міжнародного конгресу, 25 -27 жовтня 2007 р. - К., 2007. - Кн. І. - С. 42-43.

3. Гринів О. Державна мова у конституційному полі // Березіль. - 2001. - № 11-12. - С. 161 - 168.

4. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин. - Страсбург. - 5 листопада 1992 року. - ETS148. - 2004. - С. 45.

5. Загнітко А. Українська мова як державна: ретроспектива і сучасність // Освіта і управління. - 2002. - Т. 5. - № 2. - С. 7 - 14.

6. Законодавство України // www.nau.kiev.ua

7. Концепція Державної мовної політики в Україні. - К., 2006 //www.rada.gov.ua

8. Лопушинський І. Законодавчі перспективи утвердження державності української мови в сфері освіти України ХХІ ст. (порівняльний аспект) // Овіта і управління. - 2004. - Т. 7. - Ч. 3-4. - С. 67 - 74.

9. Мамутов В. О языке - на языке национальных интересов // Віче. - 2001. - № 11. - С. 122 - 136.

10. Німчук В. Спроба ревізії Конституції // Літературна Україна. - С. 1. - (14 квіт.).

11. Погрібний А. Про мову роду та фальш одного етикету // Освіта і управління. - 2005. - Т. 8. - № 3-4. - С. 100 - 118.

12. Програма розвитку і функціонування української мови на 2004 - 2010 роки .Зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 676 від 26 травня 2004 р. // www.rada.gov.ua

13. Резолюція ІІІ Всесвітнього форуму українців. Секція "Мовне будівництво в Україні та розвиток української мови" // Освіта і управління. - 2002. - Т. 5. - № 1. - С. 50 - 55.

14. Рекомендації парламентських слухань "Про функціонування української мови в Україні" від 6 лютого 2003 р. № 480-ІУ // www.rada.gov.ua

15. Стецюк П. До питання про конституційно-правові основи утвердження статусу української мови як державної // Українська філологія: школи, постаті, проблеми. - Львів, 1999 . - С. 650 - 654.

16. Тернопільський Б. Правові засади мовної політики // Віче. - 2003. - № 10. - С. 66 - 71.

17. Ткаченко О.О. Українська мова у правовому полі України // Українська освіта у світовому часопросторі: Матеріали Другого міжнародного конгресу. - 25 - 27 жовтня 2007 р. - К., 2007. - Кн. І. - С. 494 - 495.

18. Фаріон І. Сесійні зали ми мовні смітниська? // Урок української. - № 8-9. - С. 22 - 24.