УДК 346

І.М. БОНДАРЕНКО

ПРАВОВІ ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПОДАТКОВОГО ПРАВА

Досліджено правові питання вдосконалення системи податкового права.

The legal questions ofperfection of the system of tax right are explored.

Податкове право як інститут фінансового права включається до єдиної системи права, та у свою чергу є системою більш низького рівня, тобто сама є обумовленою необхідністю розподілення тягаря публічних видатків систему послідовно розташованих і взаємно пов'язаних правових норм, об'єднаних внутрішньою єдністю цілей, завдань, предмета регулювання, принципів і методів такого регулювання.

Податкове право включає комплекс податкових норм, які в сукупності формують складну систему, що включає: акти податкового законодавства, податкові нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, міжнародні угоди України з іноземними країнами, ратифіковані в спеціально встановленому порядку Верховною Радою України.

Норми податкового права як інституту фінансового права групуються законодавцем у різні акти, утворюючи субінститути, з урахуванням: 1) їх функцій (регулятивна, координуюча, стимулююча, зовнішньоекономічна, контрольна, фіскальна та ін.); 2) спрямованості на об'єкт регулювання (певний вид податку, збору, обов'язкового платежу); 3) територіальної орієнтованості (державні, органів місцевого самоврядування); 4) галузевої та соціально-економічної спрямованості (відповідно до галузей промисловості та сфер державної підтримки).

Розвиток фінансового законодавства України на сучасному етапі характеризується формуванням інституційних нормативних масивів згідно зі структурою фінансово-правової галузі, які регулюють відповідні блоки фінансових відносин. Фінансове законодавство має низку особливостей, які відрізняють його від інших галузей законодавства. Так, окремі складні інститути, що відповідають структурі Особливої частини фінансового права (бюджетне, податкове, валютне тощо), мають деякі об'єктивні передумови для подальшого формування в окремі галузі. Про значущість таких передумов свідчить практика кодифікації інститутів фінансового законодавства [6].

Слід мати на увазі, що правовий критерій систематизації фінансового права на сьогодні вже використовується в науці. Зокрема, Д. Вінницький [5] запропонував систему податкового права, розподіливши її на Загальну і Особливу частини. При цьому система Особливої частини податкового права включає в себе складний інститут зобов'язального права, до якого входить інститут зобов'язань щодо федеральних податків, інститут зобов'язань щодо регіональних податків, інститут зобов'язань щодо місцевих податків. Необхідно погодитися з такою побудовою системи податкового права. Однак слід зауважити, щодо регулювання податкових правовідносин доцільно використовувати поняття "обов'язок", але "зобов'язання", бо останнє використовується приватноправовими галузями права, виходячи з методу правового регулювання зазначених відносин. Таким чином, система податкового права побудована відносно правової класифікації майнових відносин.

Виходячи із запропонованої системи податкового права, слід виділяти щодо податкового права дві частини - Загальну і Особливу частини.

Загальна частина податкового права включає норми, що встановлюють принципи податкового права, систему і види податків і зборів України, права і обов'язки учасників відносин, регульованих податковим правом, підстави виникнення, зміни і припинення обов'язків по сплаті податків, інститут податкового обов'язку, порядок їх добровільного і примусового виконання, порядок здійснення податкової звітності і податкового контролю, а також способи і порядок захисту прав платників податків.

Таким чином, до Загальної частини податкового права входять інститути, які містять у собі положення, "обслуговуючі" всі або майже всі інститути Особливої частини, тобто норми, які закріплюють загальні принципи оподаткування; правові форми і методи податкового регулювання і контролю; функції податкових органів; розмежування повноважень держави і органів місцевого самоврядування в податковій сфері тощо.

Особлива частина податкового права включає норми, які регулюють порядок сплати окремих видів податків. До них відносяться норми, що регулюють окремі податкові інститути і спеціальні види податків. На сьогодні продовжується процес кодифікації податкового законодавства України шляхом ухвалення Податкового кодексу України. Проте запропонований на офіційному сайті Державної податкової адміністрації України проект Податкового кодексу, за своїм змістом, на жаль, не містить структурного поділу на загальну і особливу частини.

Загальна і Особлива частини податкового права, які є складовими частинами системи податкового права, у свою чергу, є системами нижчого порядку, які об' єднують відокремлені сукупності взаємопов' язаних юридичних норм, відповідно: інститути, субінститути і норми. Інститути податкового права - це взаємопов'язані групи правових норм, що регулюють невеликі групи видових споріднених відносин. Загальне між інститутом і субінститутом полягає в єдності методу і предмету, відмінність - в особливостях діяльності суб'єктів податкового права, допоміжному характері окремих видів норм, специфіці об'єкта оподаткування.

Субінститути, що входять у систему податкового права, у свою чергу, є складовими частинами (елементами) інститутів. Наприклад, інститут захисту прав платників податків, що є інститутом Загальної частини податкового права та включає такі субінститути, як адміністративний та судовий захист прав платників податків.

У науковій літературі поряд із системою права розглядається поняття системи законодавства, які не слід ототожнювати. Під системою податкового законодавства в юридичній науці найчастіше розуміється сукупність податково-правових інститутів, кожний з яких складається з групи правових норм про податки, що регулюють однорідні та наділені якісною єдністю види податкових відносин. На сьогодні сформовано і продовжують формуватися інститути податкового права і, відповідно, інститути законодавства.

Найважливіші інститути законодавства такі:

· про оподаткування прибутку;

· про податок на додану вартість;

· про оподаткування доходів фізичних осіб;

· про оподаткування природних ресурсів;

· про місцеві податки;

· про собівартість продукції;

· про амортизацію;

· про бухгалтерський облік;

· про податковий контроль;

· про ціноутворення та ін.

Інститути податкового законодавства не є вичерпними і поки не знайшли всесторонньої регламентації в кодифікованих актах, а представляють лише окремі норми в загальних і спеціальних законах з питань оподаткування,