Теорія держави, наукові концепції походження держави

План

1. Наукові концепції походження держави

2. Організація суспільної влади і соціальні норми первісного суспільства

3. Загальні закономірності й різноманітність форм виникнення держави і права

4. Ознаки держави і права, що відрізняють їх від влади та норм первісного суспільства

5. Поняття і сутність держави

6. Завдання та функції держави

7. Роль правоохоронних органів у здійсненні функцій держави

Наукові концепції походження держави

У сучасній юридичній науці е досить широке коло теорій, які пояснюють походження держави і права. Основні з них такі:

1. Теологічна (Фома Аквінський, Лебюфф), яка базується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Ця теорія обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви над державою. Раціональним зерном можна вважати ідею про утворення порядку як загального блага у державі.

2. Патріархальна (Арістотель, Р. Філмер, М. Михайловський), згідно з якою держава походить із патріархальної сім'ї як наслідок її розростання: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава).

3. Договірна (природно-правова) (Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, О.М. Радищев, І. Кант), яка ґрунтується на ідеї виникнення держави у результаті угоди (договору) як акту розумної волі людей. Об'єднання людей в єдиний державний союз трактується як природна вимога збереження людського роду та забезпечення справедливості, свободи й порядку. Об'єднавшись, люди або передають правителю частину своїх невід'ємних (природних) прав з тим, щоб потім отримати їх із його рук (перший варіант), або домовляються про збереження своїх природних прав (другий варіант). Отже, у будь-якому випадку передбачається забезпечення прав і свобод людини в межах держави.

4. Органічна (Г. Спенсер, К. Вормс) — теорія, що ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом, тому держава — це соціальний організм, який складається з окремих людей, як і живий організм складається з окремих клітин. Згідно з цією теорією, держава базується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як проста політична реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, розростається. Цей процес завершується загибеллю держави у результаті її старіння. Спеціалізація передбачає, що становлення держави супроводжується об'єднанням індивідів у групи-органи, кожна з яких здійснює певну, лише їй притаманну, функцію. У результаті складається система органів держави.

5. Теорія насильства (Є. Дюрінг, Л. Гумплович, К. Ка-утський) пояснює виникнення держави як результат війн, примусового підкорення одними людьми інших. Насильство лежить в основі і виникнення приватної власності, і поділу суспільства на класи, а державна влада базується на фізичній силі.

Лише теорією насильства не можна пояснювати походження держави, хоча історичний досвід показує, що завоювання одних народів іншими було реальним фактом існування державності протягом тривалого часу (Золота Орда), що елементи насильства супроводжують утворення будь-якої держави (римської, давньогерманської, Київської Русі, США та ін.).

6. Економічна (класова, матеріалістична) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) пов'язує виникнення держави з наявністю економічних причин (насамперед, приватної власності), які привели до розпаду первісного суспільства на класи з протилежними та антагоністичними інтересами. Тому, на відміну від теорії насильства, цією теорією обґрунтовується положення, що держава — не сила, що нав'язується ззовні, а результат внутрішнього розвитку суспільства.

7. Патримоніальна теорія (Р. Галлер) стверджує, що держава є похідною від права власника на землю (патримоніум). З права володіння на землю влада автоматично поширюється і на людей, які проживають на ній.

8. Психологічна теорія (Цицерон, Л. Петражицький, Б. Фромм). За цією теорією держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Людській психіці притаманна потреба покори, усвідомлення залежності від видатної особи, пошуку авторитета, вказівками якого можна було б керуватися у повсякденному житті, бажання підкоряти й підкорятися. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Для обґрунтування своєї ідеї прибічники цієї теорії посилаються на історичні приклади залежності людської свідомості від авторитету вождів, релігійних і політичних діячів, царів, королів та інших лідерів.

9. Гідравлічна (іригаційна) (К. Вітфогель) — теорія, в основі якої лежить думка, що держава виникає з необхідності організовувати великі маси людей для будівництва іригаційних споруд. У Стародавньому Єгипті, де на берегах Нілу люди поступово стали переходити до осілого життя, необхідно було будувати канали та гідравлічні споруди для ведення землеробства. Іригаційні роботи потребували спеціальної організації та навичок. їх виконували люди, здатні керувати іригаційним будівництвом. Ці організатори з часом стали першими державними службовцями.

10. Теорія інцесту (К. Леві-Строс) вважає заборону інцесту (кровозмішення) вихідним соціальним фактором у виділенні людини зі світу природи, структуризації суспільства і виникненні держави. На етапі розвитку родової общини люди стали помічати, що від кровозмішення народжуються неповноцінні діти. Для реалізації заборони інцесту необхідно було створити спеціальні органи всередині родової общини, які здійснювали б контроль за дотриманням заборони, застосовували жорсткі міри покарання до тих, хто її порушив, а також встановлювали б зв'язки з іншими общинами для обміну жінками. Ці контрольні органи з часом і трансформувалися в державу.

Організація суспільної влади і соціальні норми первісного суспільства

На етапі первісного розвитку суспільства держави не було, тому цей період називають додержавним суспільством. Універсальною формою організації аграрних та інших ранніх суспільств, через яку пройшли всі народи світу, е община. Найбільш соціально організованою була родова община завдяки колективізму у виробництві та споживанні. Спільність інтересів, виробництва та споживання членів роду зумовила таку організацію суспільної влади, як первісне самоуправління, яке характеризується такими ознаками:*

існувало тільки у межах роду, виражало Його волю та базувалося на кровно-родинних зв'язках;*

суб'єкт та об'єкт управління збігалися;*

влада не поділялася за окремими функціями на певні види;*

органами самоуправління виступали збори членів роду та старійшини (вожді), що на них обиралися;*

суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на цих зборах;*

влада старійшин (вождів) ґрунтувалась на їх авторитеті, досвіді, повазі до них, ця посада не давала ніяких переваг — старійшина вважався "першим серед рівних".

Поведінка членів первісного суспільства регламентувалася первісними соціальними нормами, такими як звичаї (правила поведінки, що склалися внаслідок фактичного їх застосування протягом тривалого часу) або табу (заборона, що накладалася на певний предмет, діяння, слово тощо, порушення яких призводило до покарання (статеве табу, харчове табу)).

Первісні норми ґрунтувалися на природній необхідності та мали значення для усіх сфер життя общини, роду, племені. Це були "мононорми", тобто нерозчленовані, єдині норми. У них змішувалися різні елементи: моральні, релігійні, правові начала.

Ознаки первісних соціальних норм:*

виникали і формувалися поступово в процесі суспільного життя, складалися в результаті багаторазового повторення;*

виражали волю та інтереси роду або племені;*

були наявні у свідомості людей, не мали письмової форми вираження;*

забезпечувалися засобами суспільного впливу, силою звички, традицій.

Загальні закономірності й різноманітність форм виникнення держави і права

Виявлення причин (закономірностей) виникнення держави і права багато в чому залежить від того, які соціальні інститути їх тлумачать. Тому, з урахуванням положень різних теорій походження держави і права, можна виділити такі основні причини виникнення цих явищ:

1. Три великі суспільні поділи праці.

2. Необхідність удосконалення управління суспільством, яке ускладнюється внаслідок розвитку та ускладнення виробництва, зміни умов розподілу продуктів праці, зростання кількості населення та відокремленням соціальних груп, класів.

3. Необхідність ведення війн (як оборонних, так і загарбницьких) та захисту власної території.

4. Утворення спеціальних організацій людей, що професійно здійснюють керівництво в суспільстві, забезпечують його соціальну стабільність та цілісність, що досягається за допомогою обов'язкових для всіх соціальних норм, у тому числі юридичних.

5. Неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати в нових умовах соціальні суперечності й конфлікти.

6. Необхідність організації великомасштабних громадських робіт (наприклад, іригаційних), об'єднання з цією метою великих груп людей.

7. Введення офіційної податкової системи. Завершення розкладу організації влади первісного ладу

й утворення власне держави пов'язуються з установленням публічної влади, що вже не збігається з інтересами населення (у вигляді армії, флоту, поліції, виправних установ тощо).

Розрізняють два основних шляхи виникнення держави:*

європейський (Афіни, Рим, давньогерманські держави);*

східний, азіатський (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія).

В основному розглядають три форми виникнення держави:*

афінську, що є класичною формою виникнення держави. Держава виникає як результат класових антагонізмів, що розвивались усередині суспільства;*

римську — процес виникнення держави був прискорений тривалою боротьбою плебеїв (прийшлого населення, що не було визнане окремим класом цього суспільства) проти патриціїв (римської родової знаті);*

давньогерманську — виникнення держави було прискорене завоюванням чужих територій і підкоренням народів, що жили на цих територіях, для управління якими родове суспільство не було пристосоване.

Особливостями виникнення держав східного типу слід вважати такі:

1) основу економічних відносин становить державна форма власності;

2) приватна власність має другорядний характер;

3) державна влада є деспотичною;

4) великий апарат чиновників;

5) відбувається сакралізація (освячення) влади. Розрізняють два основних шляхи формування права:*

за допомогою норм, що походять від держави (правотворчість);*

за допомогою норм, що походять від суспільства (общин, інших соціальних груп) та підтримуються державою (санкціонування).

У різних народів були різні головні елементи соціально-юридичного змісту права: прецедент, релігійна норма, норма-звичай, закон.

Ознаки держави і права, що відрізняють їх від влади та