Правом на одержання пенсії користуються особи, які досягли встановленого Законом "Про службу в органах місцевого самоврядування" граничного терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування, віку та за наявності загального трудового стажу для чоловіків — не менше 25 років, для жінок — не менше 20 років, у тому числі стажу служби в органах місцевого самоврядування чи державної служби — не менше 10 років.

Посадовим особам місцевого самоврядування, які працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування 8 років і більше, або протягом повних двох і більше скликань, починаючи зі скликання 1990 р., за винятком припинення повноважень з причин, визначених ст. 78, пунктами 2,3,4 частини першої, частиною другою ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктами 1, 2, б частини першої і п. 1 частини другої ст. 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", за наявності загального трудового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, призначається пенсія відповідно до Закону "Про службу в органах місцевого самоврядування" незалежно від того, де вони працювали перед призначенням пенсії.

При виході на пенсію посадовим особам місцевого самоврядування, які відпрацювали на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до категорії державних службовців не менше 10 років, виплачується грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Правом виходу на пенсію користуються посадові особи місцевого самоврядування по інвалідності та в разі втрати годувальника за умови, що інвалідність або смерть годувальника настала в період перебування на службі в органах місцевого самоврядування, з урахуванням наявності не менш як 10 років державної служби або служби в органах місцевого самоврядування.

До стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія Закону "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Відповідальність за порушення законодавства про службу в органах місцевого самоврядування.

Особи, винні в порушенні законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, притягуються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом.

Матеріальна шкода, завдана територіальній громаді неправомірними рішеннями сільських, селищних, міських голів, голів районних у місті, районних та обласних рад, їх заступників, керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів місцевого самоврядування, діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок місцевого бюджету в установленому законом порядку.

Сільські, селищні, міські, районні у місті, районні та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної в місті, районної та обласної ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, в розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.

Крім спеціального Закону про проходження служби в органах місцевого самоврядування конкретні питання проходження муніципальної служби можуть регламентуватися статутами територіальних громад.

Дія закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Законам України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Для вітчизняної правової науки розробка проблем організації служби в органах місцевого самоврядування на сучасному етапі є значною мірою новим напрямом наукового пошуку.

Література

1. Лндресюк Б. П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи. - К., 1997.

2. Анимица Е. Г., Тертышный А. Г. Основы местного самоуправления. - М.: ИНФРА-М, 2000.

3. Баймуратов М. Горизонты сотрудничества: международные неправительственные организации и органы местного самоуправления Украины // Місцеве та регіональне самоврядування України. - К., 1994. — Вил. 3(8). - С. 80-89.

4. Баймуратов М. Законодавство України про місцеве самоврядування: актуальні питання реалізації // 36. наук, праць Української Академії державного управління при Президентові України. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - Вип. 1.- С. 300-302.

5. Баймуратов М. Конституционно—правовая регламентация местного самоуправления и территориальных коллективов // Юридический вестник. - 1996. — № 1. -С. 95-100.

6. Баймуратов М. Міжнародні зв'язки органів місцевого самоврядування у системі глобальних кроскультурних комунікацій // Право та культура: теорія і практика: Матер, міжнародної наук.-практ. конф., м. Київ 15-16 квітня 1997 p. - К., 1997. - С. 128-130.

7. Баймуратов М, Сергеев Ю. Роль органов местного самоуправления Украины, их международных связей в формировании и функционировании свободных экономических зон // Юридический вестник. - 1994. - № 1. - С. 73-76.

8. Баймуратов М. А. Европейские стандарты локальной демократии и местное самоуправление в Украине. -X.: Одиссей, 2000.

9. Баймуратов М. А. Международные связи местных Советов народных депутатов и народная дипломатия // Демократия и законность: проблемы развития и взаимоотношения. - Самара: СГУ, 1991. - С. 80-87.