Право сім’ї на соціальний, правовий та економічний захист (ст. 16)

Стаття 16 передбачає зобов’язання Сторін сприяти економічному, правовому та соціальному захисту сімейного життя такими засобами, як соціальна допомога та допомога сім’ям з дітьми, фіскальні заходи, надання сім’ям житла, допомога молодим сім’ям та інші відповідні засоби.

Ця стаття Хартії охоплює широку сферу, яка виходить за межі суто цивільних аспектів сімейного життя, і торкається низки елементів соціального і податкового права в аспекті сімейної політики.

Комітет не встановлює різниці між різними моделями сім’ї, передбаченими національними законодавствами, але звертає увагу на посилений захист найбільш уразливих типів сімей, зокрема неповних сімей.

В аспекті сімейної політики Хартія вимагає гарантування сім’ям достатнього рівня життя. Для цього держави повинні мати режим сімейних допомог. Ці допомоги повинні виплачуватися значному числу сімей і забезпечувати достатній додатковий дохід для сім’ї. Такі допомоги повинні регулярно переглядатися, щоб не відставати від рівня інфляції. Якщо сімейні допомоги передбачаються національним законодавством незалежно від сплати внесків (поза системою соціального страхування), в законі може бути передбачено умову щодо певного строку проживання в країні, за умов, що цей період стосується лише батьків, а не самих дітей; не є явно надто тривалим; не вимагається виключно від іноземців або більшою мірою, ніж від власних громадян.

Законодавством України передбачено дві моделі забезпечення сімейними допомогами. Перша – це призначення і виплата грошових допомог у рамках загальнообов’язкового державного соціального страхування, фінансування здійснюється з відповідного фонду; друга – забезпечення інших осіб у рамках державної допомоги, забезпечується з державного бюджету шляхом надання субвенцій місцевим органам.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" передбачено такі види допомог застрахованим особам: допомоги по тимчасовій непрацездатності; вагітності та пологах; при народженні дитини; по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; на поховання.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей – 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 – до пологів та 90 – після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів – для жінок, віднесених до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи). Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків її середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від страхового стажу. Таким чином, у цій частині національне законодавство відповідає вимогам Хартії, оскільки повністю компенсує жінці втрачений заробіток і в такий спосіб забезпечує економічний захист.

При народженні дитини застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) надається одноразова допомога. Така сама допомога гарантується й застрахованій особі, яка усиновила дитину або взяла її під опіку. У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину. Розмір допомоги встановлюється правлінням Фонду, але не менше подвійного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. Законом України від 25 березня 2005 р. цей розмір значно збільшено.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю, бабі, діду, іншому родичу або опікуну), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Слід звернути увагу, що зазначена допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке лише частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Закон передбачає, що розмір допомоги має бути не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Водночас ця норма ще не дотримується. З 1 травня 2004 р. така допомога встановлена правлінням Фонду в розмірі 91 грн., азі лютого 2005 р. – 104,19 грн.

Особам, не застрахованим у системі соціального страхування, сімейні допомоги надаються на підставі Закону України

"Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (в редакції Закону № 2334-Ш від 22 березня 2001 р.) (зі змін, і доповн.). Цей закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яким надано статус біженця в Україні, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім’ям з дітьми: 1) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами; 2) одноразова допомога при народженні дитини; 3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 4) допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням; 5) допомога на дітей одиноким матерям. Покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а саме: жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги; жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні; аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів І–IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів; непрацюючі жінки. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру, встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць. Так, після 27 травня 2004 р. (дата набрання чинності Законом України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік") розмір такої допомоги становить не менше 96,68 грн.

Згідно із Законом одноразова допомога при народженні дитини надається у подвійному розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога виплачується на кожну дитину.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. На 2004 р. цей розмір було встановлено у 324,49 грн. Водночас у п. З Прикінцевих положень Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" встановлено перехідне положення, згідно з яким розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої ст. 15 (розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьох років) і 18 (розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням) визначається Верховною Радою України щороку у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює 25 відсотків від встановленого рівня прожиткового мінімуму. В Законі України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" передбачено, що допомога по догляду за дитиною надається у розмірі 50 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум), який визначено для призначення допомог відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", – 85 грн. у розрахунку на одну особу. Відповідно, у 2004 р. розмір допомоги по догляду за дитиною до трьох років становив 42,5 грн.

Державна підтримка