1) місцеві влади мають право при здійсненні своїх повноважень і в межах своєї компетенції об'єднуватися в спілки (асоціації) у рамках держави для вирішення загальних завдань. Таким чином, на наш погляд, тут міститься пряма вказівка на легальну можливість утворення асоціацій національного, регіонального і субрегіонального рівнів;

2) держава має визнавати право місцевих влад на утворення таких спілок (асоціацій) і сприяти подібній діяльності;

3) держава повинна визнавати право місцевих влад на входження їх в індивідуальному і колективному (асоційованому) порядку в МНУО місцевої влади;

4) місцеві влади конкретної держави крім права брати участь у діяльності МНУО місцевої влади на умовах, визначених внутрішнім законодавством, мають право співробітничати з аналогічними органами й національними спілками інших держав (статті 9,10 Декларації).

Таким чином, на міжнародній арені спілки (асоціації) місцевої влади виступають як представники інтересів органів місцевого самоврядування своєї країни (національний рівень), регіону конкретної держави або її частини (регіональний, субрегіональний рівні). Одночасно кожна з муніципальних спілок також являє собою конкретну, реальну організаційно-правову структуру, що має право вступати у відносини з органами своєї та інших держав з питань ординарного функціонування органів місцевого самоврядування або, в разі змін у їхньому правовому статусі, — на державному, регіональному і місцевому рівнях, з якою державні органи зобов'язані рахуватися, поклавши в основу взаємовідносин принципи легальності національної і міжнародної інтеграційної діяльності органів місцевого самоврядування і поділи повноважень або договірно-правові відносини при виникненні і вирішенні спірних питань і проблем (державні інтереси, місцеві інтереси, інтереси, що "пересікаються", і такі, що конкурують).

Незважаючи на досить високий потенціал міжнародного співробітництва муніципальних спілок, у даний час для України особливо актуальним є утворення муніципальних асоціацій, що мають основні інтереси всередині країни, і наступне прилучення їх до міжнародної діяльності.

Варто враховувати, що процеси утворення національних муніципальних спілок з метою реалізації стратегічних інтересів особистості й держави співвідносні інституціонально з утворенням МНУО місцевої влади, які мають значну частку міжнародної орієнтації, дії яких, насамперед, спрямовані на становлення і розвиток самої системи місцевого самоврядування і системи міжнародного співробітництва органів місцевого самоврядування.

На етапі становлення незалежності України виявилися достатньо міцні доцентрові процеси інтеграційного характеру серед місцевих Рад народних депутатів, які поки що не претендували на вихід своєї діяльності за межі держави і набуття певної міжнародної правосуб'єктності. Така регіональна інтеграція на внутрішньодержавному рівні була спричинена об'єктивними процесами економічного порядку і привела до утворення асоціацій органів місцевого самоврядування за географічною ознакою і однорідністю економічних проблем, що постали перед місцевими Радами в період становлення державності України. За таким принципом з'явилися Асоціація шахтарських міст Донбасу, Асоціація придністровських міст України, Асоціація сприяння діяльності місцевим Радам і об'єктам індустрії Південного сходу України та ін.

Особливий інтерес викликає виявлення тенденції утворення об'єднань місцевої влади, що претендують на статус загальнонаціональних асоціацій. Так, у 1990 р. було створено Асоціацію демократичних Рад народних депутатів України і демократичних блоків у Радах (АДРУ). Її основною метою було створення незалежної, неурядової громадянської організації, що об'єднує Ради обласного, районного, міського рівнів і демократичні блоки в Радах різних регіонів України, депутатів і керівників місцевого самоврядування, громадян України, колективи організацій незалежно від їхніх політичних переконань і поглядів, а також тих, хто підтримує ідею місцевого самоврядування як одну з головних завдань утворення громадянського суспільства в Україні і зміцнення її державності1. У червні 1992 р. з ініціативи учасників міжрегіональної наради керівників міських Рад народних депутатів, що проходила в Дніпропетровську, було створено Асоціацію Рад народних депутатів міст України базового рівня, а 1993 р. — Асоціацію районних у містах Рад. їх створення було викликано об'єктивними причинами і мало метою вирішення актуальних проблем самоврядування в умовах відсутності в країні єдиних підходів до становлення комунальної і регіональної політики, вирішення економічних проблем. У грудні 1996 р. було створено Асоціацію сільських, селищних і міських рад України, серед основних завдань якої значилися такі:

сприяння співробітництву і взаємодії представницьких органів територіальних громад міст, селищ міського типу і сіл для вирішення питань місцевого значення;

захист прав та інтересів територіальних громад;

вирішення проблем соціально-економічного і культурного розвитку відповідних територій;

налагодження взаємодії органів місцевого самоврядування з місцевими органами виконавчої влади;

вивчення і поширення практичного досвіду місцевого самоврядування в Україні й за рубежем.

У міру розвитку демократичних процесів в Україні спостерігалися трансформація ролі та зростання значення асоціацій органів місцевого самоврядування. Так, по-перше, були уточнені й змінені найменування спілок, в яких більш чітко виявилася їхня муніципальна спрямованість. Асоціацію Рад народних депутатів міст України базового рівня було перейменовано на Асоціацію міст України (АМУ), а Асоціацію демократичних Рад народних депутатів України і демократичних блоків в Радах — на Асоціацію демократичного розвитку і самоврядування України (АДРУ). По-друге, намітилися тенденції до значного розширення складу учасників таких спілок. Якщо на початковому етапі в АДРУ входило близько 20 членів, то в даний час вона нараховує понад 80 учасників. У 1992 р. дійсними членами Асоціації міст України були вісім міських Рад, на початку 1995 р. членами Асоціації були 44 міста, до середини 1997 р. їх нараховувалося вже 1712, а на початок 2000 р. — 264 міста, в яких мешкає близько 73 відсотків міського населення країни.

Становить інтерес правовий статус муніципальних спілок України. Насамперед його визначає положення ч. З ст. 15 Закону України від 21 травня 1997 р. "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якого асоціаціям та іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися повноваження органів місцевого самоврядування. Отже, муніципальні асоціації за своєю природою є корпоративними (громадськими), добровільними організаціями, що не мають повноважень органів місцевого самоврядування.

Слід пам'ятати, що процес конституювання і легалізації муніципальних асоціацій, який виявляється в прийнятті і реєстрації їхніх статутних документів, здійснюється двома шляхами. За першим — вони легалізуються в порядку, передбаченому Законом України від 16 червня 1992 р. "Про об'єднання громадян" (з наступними змінами і доповненнями)1. Так, наприклад, Асоціація демократичного розвитку і самоврядування України прийняла свій новий статут 13 січня 1994 р. і перереєструвала його 28 березня 1994 р. як статут об'єднання громадян у Державній адміністрації Московського району м. Києва2. Другий шлях, що передбачав створення асоціації органів місцевого самоврядування на підставі ст. 1 Закону України від 26 березня 1992 р., не мав реєстраційної перспективи, тому що в цьому разі механізм державної реєстрації муніципальних спілок в Україні був відсутній. Тому новий статут Асоціації міст України, що був прийнятий 27 січня 1995 р.3 на Загальних зборах Асоціації на підставі ст. 1 Закону України від 26 березня 1992 р., не міг бути легалізований. Так само і з такими самими наслідками було прийнято статут Асоціації районних у містах Рад.

Звісно ж, можна було б зареєструвати ці муніципальні асоціації на підставі ст. 14 Закону України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 p., який передбачає легалізацію об'єднання громадян шляхом повідомлення про утворення, але, по-перше, відповідно до ст. 1 цього Закону його дія не поширюється на органи місцевого самоврядування, а, по-друге, об'єднання громадян, що виникло в результаті повідомлення про утворення, не набувало статусу юридичної особи.

Водночас, виходячи з деяких статутних завдань, з метою вирішення яких створені муніципальні асоціації, а саме

а) захист прав і інтересів своїх членів у республіканських і регіональних органах державної влади і управління; координація і взаємодія з державними

органами влади і управління, іншими рівнями місцевого самоврядування України, громадськими об'єднаннями України для реалізації програм

перетворення нашої країни на державу з ефективною соціально орієнтованою економікою; вивчення і поширення передового досвіду ефективного впровадження в життя самоврядування в містах, підвищення їхнього добробуту; співробітництво з міжнародними організаціями з питань місцевого самоврядування (п. 2.1 Статуту Асоціації міст України);

б) сприяння Верховній Раді України, іншим центральним органам і органам місцевого самоврядування в розвитку системи місцевого самоврядування в Україні, яка б відповідала Європейській хартії місцевого самоврядування; налагодження прямих зв'язків між органами місцевого самоврядування України; координація нормотворчої діяльності членів Асоціації; захист інтересів місцевого самоврядування; поширення вітчизняного і використання зарубіжного досвіду місцевого самоврядування шляхом підтримки зв'язків і співробітництва з відповідними міжнародними, вітчизняними та іноземними організаціями й органами влади і самоврядування (п. 1.3.8 Статуту Асоціації демократичного розвитку і самоврядування України), — можна було дійти висновку, що ці спілки мали потребу у статусі юридичної особи. Більш того, за своїми завданнями вони претендували на всеукраїнський статус, оскільки прагнули до поширення своєї дії на територію більшості адміністративно-територіальних одиниць України і, отже, мали проходити легалізацію в Міністерстві юстиції України як громадське об'єднання громадян (ст. 14 Закону України від 16 червня 1992 p.).

Тому якщо за правовим статусом АДРУ визначалась як громадська організація громадян, то