Комплексному дослідженню системно-функціональних характеристик територіальної громади присвятив серію наукових праць професор М. О Баймуратов, який по суті перший в Україні звернув увагу на феноменологію муніципальної влади, територіального колективу та прав людини. У його фундаментальному за своєю глибиною монографічному дослідженні "Муніципальна влада: актуальні проблеми становлення й розвитку в Україні, яке написане у співавторстві із знаним дослідником проблем місцевого самоврядування В. А. Григор'євим, досліджуються актуальні проблеми становлення й розвитку публічної самоврядної (муніципальної) влади в Україні, аналізуються концептуально-конституційні аспекти цього процесу, розглядається суб'єктно-об'єктний склад муніципальної влади в Україні.

Конституційно-правові проблеми статусу територіальної громади в Україні на сучасному етапі розкриваються також у ряді наукових праць О. В. Батанова3. У підготовлених ним двох монографічних дослідженнях висвітлюється процес становлення наукових уявлень про територіальну громаду як у вітчизняній, так і у світовій політико-правовій думці, розкриваються поняття та ознаки територіальних громад, здійснено класифікацію цих соціальних спільностей, подано характеристику їх функцій і повноважень, основних об'єктів і форм діяльності. Значну увагу приділено концептуальним проблемам відповідальності в механізмі функціонування територіальних громад.

Актуальні проблеми місцевого самоврядування також розглядаються на регіональних, всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях, які провадяться під егідою Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, Фонду сприяння місцевому самоврядуванню при Президентові України, Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Національної Академії державного управління при Президентові України, Асоціації міст України та громад, Одеської національної юридичної академії, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, Донецького інституту економі-ко-правових досліджень НАН України, Фонду ім. Фрідріха Еберта (Німеччина), Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем (м. Київ), Міжнародного інституту урбаністики та регіонального розвитку тощо. Ідеї та пропозиції, висловлені учасниками конференцій, значною мірою використовуються при розробці конституційно-проектних робіт і нормативно-правових актів з питань місцевого самоврядування. Однак форуми не можуть вирішити всі сучасні проблеми муніципального права.

Автори навчального посібника " Коммунальное право Украины" називають такі завдання науки комунального (муніципального) права на сучасному етапі: а) розкриття місця і ролі місцевого самоврядування в конституційній системі держави; б) розробка проблеми підвищення ефективності діяльності, прогнозування розвитку місцевого самоврядування в процесі подальшого розширення демократичних процесів у нашому суспільстві; в) розробка концепції розвитку правової політики, освіти і культури у сфері місцевого самоврядування; г) вивчення та узагальнення зарубіжного й вітчизняного досвіду місцевого самоврядування, сприяння інтеграції наук про місцеве самоврядування.

Однією з актуальних проблем державознавчої науки, на думку деяких учених, є визначення оптимального співвідношення між законодавчим і місцевим рівнями нормативно-правового регулювання у сфері місцевого самоврядування.

Інші автори назрілим і невідкладним у сфері систематизації законодавства про місцеве самоврядування вважають прийняття кодексу законів про вибори, який би на певних загальних засадах визначив зміст відповідних процесів при дії різних виборчих систем у процесі проведення виборів депутатів до органів місцевого самоврядування: мажоритарної, пропорційної, змішаної. Також науковці виходять з того, що в умовах муніципальної (комунальної) реформи першочерговим питанням теорії та практики конституційного будівництва є формування системи законодавства про місцеве самоврядування: законів про адміністративно-територіальний устрій, про комунальну власність та ін.

Однак множинність і фрагментарність окремих законів, їх вузька тематика — істотний недолік законодавства, який набиратиме явності в міру розвитку та ускладнення відносин у галузі місцевого самоврядування. Тому, на думку ряду науковців, доцільно ці принципові вимоги щодо формування системи законодавчих актів про місцеве самоврядування розвинути, конкретизувати й закріпити в єдиному систематизованому законодавчому акті, а саме: створити Муніципальний кодекс України2. Вважається, що такий акт регулюватиме значну сферу муніципальних відносин. Як підсумок вдосконалення законодавства кодифікований акт стане єдиним, внутрішньо цілісним документом, який включатиме в себе як перевірені життям, суспільною практикою діючі норми, так і інші правила, зумовлені динамікою муніципального життя. Слід зазначити, що такого роду пропозиції знаходять свою підтримку серед сучасних політичних лідерів Української держави. Зокрема, на доцільність і перспективність прийняття єдиного зводу законів про місцеве самоврядування — Муніципального кодексу України, звертає увагу Голова Верховної Ради України В. М. Литвин.

Таким чином, можна констатувати, що протягом останнього десятиріччя відбувався досить інтенсивний і стабільний розвиток науки муніципального права. З прийняттям Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з початком проведення широкомасштабної муніципальної реформи робота дослідників помітно активізувалася.

Так, за період з 1993 по 2005 pp. у галузі юриспруденції було захищено понад ЗО кандидатських і одна докторська дисертації з актуальних проблем місцевого самоврядування.

Робить спроби поставити на наукову основу вивчення процесів розвитку самоврядування Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України при Президентові України як державна організація, головною метою якої є науково-методична підтримка суб'єктів системи самоврядування. При Фонді створена група (понад 50 чоловік) наукових експертів з числа фахівців з різних галузей знань — економістів, правознавців, соціальних психологів тощо, які на замовлення Фонду виконують роботи для органів місцевого самоврядування. Експерти цієї організації надають консультації депутатам і працівникам місцевих рад, встановлюють контакти зі спорідненими зарубіжними організаціями, в планах Фонду — організація навчання відповідальних працівників і депутатів місцевих рад з найактуальніших питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування, проведення конкретних соціологічних досліджень відповідних проблем тощо.

Варто ще зазначити, що у 2001 р. при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького Н АН України створено Центр місцевого самоврядування. Метою його діяльності є сприяння розвитку законодавства у сфері місцевого самоврядування та формуванню наукової школи місцевого самоврядування України;

зміцнення співробітництва з вітчизняними і міжнародними організаціями, які займаються науковими дослідженнями та практичним застосуванням місцевого самоврядування; популяризація ідей місцевого самоврядування тощо. Основними напрямами діяльності Центру є участь у законопроектній діяльності, підготовка проектів статутів територіальних громад, положень про органи самоорганізації населення, інших нормативних актів місцевого самоврядування. Так, за час існування Центру його співробітниками підготовлено проект Типового положення про органи самоорганізації в місті Києві, концепція Статуту територіальної громади міста Києва та безпосередньо проект Статуту територіальної громади міста Києва, який покладено в основу Статуту територіальної громади міста Києва, прийнятого Київською міською радою 28 березня 2002 р.

Окрім того, науковими осередками досліджень проблем місцевого самоврядування в Україні є Одеська національна юридична академія, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, Академія муніципального управління тощо. Успішно сприяє розвитку науки муніципального права, визначає основні напрями науково-прикладних досліджень, шляхи реалізації їхніх результатів Координаційна рада з питань місцевого самоврядування при Президентові України, а також Міжвідомча комісія з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів України. Нові горизонти співпраці науки і держави відкриваються з утворенням Національної ради з питань державного будівництва, місцевого самоврядування і регіонального розвитку.

Література

1. Лндресюк Б. П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи. - К., 1997.

2. Анимица Е. Г., Тертышный А. Г. Основы местного самоуправления. - М.: ИНФРА-М, 2000.

3. Баймуратов М. Горизонты сотрудничества: международные неправительственные организации и органы местного самоуправления Украины // Місцеве та регіональне самоврядування України. - К., 1994. — Вил. 3(8). - С. 80-89.

4. Баймуратов М. Законодавство України про місцеве самоврядування: актуальні питання реалізації // 36. наук, праць Української Академії державного управління при Президентові України. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - Вип. 1.- С. 300-302.

5. Баймуратов М. Конституционно—правовая регламентация местного самоуправления и территориальных коллективов // Юридический вестник. - 1996. — № 1. -С. 95-100.

6. Баймуратов М. Міжнародні зв'язки органів місцевого самоврядування у системі глобальних кроскультурних комунікацій // Право та культура: теорія і практика: Матер, міжнародної наук.-практ. конф., м. Київ 15-16 квітня 1997 p. - К., 1997. - С. 128-130.

7. Баймуратов М, Сергеев Ю. Роль органов местного самоуправления Украины, их международных связей в формировании и функционировании свободных экономических зон // Юридический вестник. - 1994. - № 1. - С. 73-76.

8. Баймуратов М. А. Европейские стандарты локальной демократии и местное самоуправление в Украине. -X.: Одиссей, 2000.

9. Баймуратов М. А. Международные связи местных Советов народных депутатов и народная дипломатия // Демократия и законность: проблемы развития и взаимоотношения. - Самара: СГУ, 1991. - С. 80-87.