Міжнародні зв'язки органів місцевого самоврядування України

Зацікавленість органів місцевого самоврядування України в міжнародних зв'язках і української держави у сприйнятті міжнародних стандартів місцевого самоврядування може бути виявлена і зафіксована у формі мотивації. Така мотивація може бути структурована і складається з трьох рівнів-завдань, що реалізуються в рамках організаційно-правових форм діяльності органів місцевого самоврядування, передбачених Конституцією і законодавством України про місцеве самоврядування і вирішуваних проблем, що відрізняються за типологією.

До першого, найбільш загального рівня належить зав-дання-мотив — вивчення, освоєння і впровадження власне стандартів становлення, розвитку і функціонування самої системи місцевого самоврядування. Це завдання стоїть на порядку денному на рівні держави (при її позитивному протекціонізмі локальної демократії) і на рівні самого місцевого самоврядування, в існуванні якого зацікавлені територіальні спільноти.

Друге завдання-мотив охоплює обмін досвідом у веденні місцевого господарства і управління локально-регіональними процесами функціонування людських поселень між органами місцевого самоврядування держав, що визнають міжнародні стандарти локальної демократії. У процесі її реалізації органи місцевого самоврядування вирішують як загальнодержавне завдання (реалізація соціально-економічної функції держави на локальному рівні), так і функціонально-галузеві проблеми діяльності місцевого самоврядування, реалізованого в інтересах території і територіальної громади.

Третє завдання-мотив полягає у становленні й розвитку різнопланового і багаторівневого співробітництва органів місцевого самоврядування, суспільних формувань громадян, підприємницьких структур, жителів відповідних адміністративно-територіальних одиниць із зарубіжними партнерами і виявляється шляхом різноманітних зв'язків. В їх впровадженні на практиці, у контексті загальнодержавних завдань з реалізації стратегічних напрямів зовнішньої політики держави щодо становлення гуманітарного й інших видів співробітництва, вирішальну роль відіграють міжособистісні зв'язки, що стимулюють і роблять більш осмисленими у змістовному плані так звані муніципальні права особистості.

Законодавчі положення, що легалізують міжнародні зв'язки органів місцевого самоврядування України, знайшли своє закріплення у ст. 15 "Форми добровільного об'єднання органів місцевого самоврядування" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. Тут міститься дозвіл органам місцевого самоврядування на об'єднання в асоціації всередині країни і входження в індивідуальному порядку або в рамках відповідної національної асоціації в міжнародні асоціації й інші добровільні об'єднання органів місцевого самоврядування.

У радянський період і до прийняття зазначеного Закону України таке право в місцевих радах України було відсутнім, і вони вступали в міжнародне співробітництво в явочному порядку.

Аналогічні положення, але в більш розгорнутому вигляді, містяться у ст. 10 Європейської хартії місцевого самоврядування. З них випливає, що право на міжнародне співробітництво має бути неодмінно визнано державою як основне і надано органам місцевого самоврядування через закріплення в національному законодавстві. Зазначаються стратегічні цілі такого співробітництва — реалізація своїх повноважень і вирішення завдань, що становлять загальний інтерес, а також захист і просування загальних інтересів органів місцевого самоврядування. Називаються основні суб'єкти такого співробітництва — міжнародні неурядові організації місцевої влади й органи місцевого самоврядування інших (зарубіжних) держав.

Перші міжнародні контакти жителів населених пунктів різних країн виникли в 1940 р. між містами Фінляндії і Швеції. Центральне місце в них посідали питання надання допомоги фінським комунам з боку шведських сусідів у поліпшенні дитячої охорони здоров'я, культурний обмін.

У період другої світової війни таке співробітництво прийняло характер поріднення міст. Радянський Сталинград і англійський Ковентрі, зруйнований варварськими бомбардуваннями фашистської авіації, скріпили свою спілку в 1942 р. У квітні 1944 р. міська Рада канадського міста Ванкувера від імені його жителів, скорених мужністю захисників і визволителів Одеси, оголосила її спорідненим містом і побажала її жителям якнайшвидшого відновлення рідного міста в ім'я дружби і миру між народами.

Початком створення міжнародної неурядової організації споріднених міст (МНУО) стало поріднення французького міста Діжона з англійським містом Харрогетом у 1953 р. Ініціатором виступила організація Світова асоціація двомовності, що існувала тоді у Франції, утворена в 1951 р. у Парижі групою колишніх учасників Французького опору й організацією "Близнюки", яка складалася з представників міст з англо-французьким населенням. Основною метою цієї організації, що увійшла в історію під назвою Асоціація "Двомовний світ", було зміцнення і розвиток дружніх зв'язків між містами Франції і Великобританії. Проте у процесі діяльності "Двомовного світу" в її організаторів виникла ідея дати двостороннім зв'язкам міст двох країн широку міжнародну основу. З цією метою у Франції було організовано Раду Всесвітнього об'єднання міст, уповноважений якої, найстарший член Національної асамблеї Франції, мер міста Діжона канонік Фелікс Кир у заяві газеті "Ле Бьєн пюблік" так визначив цілі й завдання поріднення міст: "Мета... працювати над створенням клімату світу. Моя думка така, що з війною треба покінчити... Поріднення міст повинно мати на меті розпочати зустрічі між містами різних країн, що зможуть усвідомити, що і ті й інші мають таке саме прагнення і ті самі інтереси, тобто розвиток і процвітання в мирній атмосфері".

Міжнародний рух споріднених міст одержав своє організаційне і міжнародно-правове оформлення в 1957 р. у місті Екс-ле-Бен (Франція), де відбувся організаційний конгрес Всесвітньої федерації споріднених міст. У даний час ця організація іменується Всесвітня федерація об'єднаних і споріднених міст (ВФОМ) — World Federation of United and Twinned Towns (UTO) — і представляє інтереси місцевих і регіональних органів самоврядування понад 80 держав світу.

Цілями федерації є:

1) спонукання населення міст до вільної і відповідальної участі в муніципальній діяльності;

2) залучення жителів міст до спільної діяльності в різних сферах — у розвитку взаєморозуміння між народами, у захисті природи і навколишнього середовища, у прагненні до роззброювання і миру.

В останні роки цілі Федерації трансформувалися і розширилися через зміни політичного клімату на міжнародній арені. Сьогодні вони охоплюють:

3) сприяння у вирішенні збройних конфліктів регіонального характеру, у спільному пошуку вирішень основних проблем, що постали перед містами (боротьба за поліпшення умов життя, робота із соціально неблагополучними прошарками населення);

4) розвиток дискусій про активізацію локальної автономії і демократії в містах;

5) розвиток технічного і соціально-економічного співробітництва між містами;

6) активізацію співробітництва з іншими членами МНУО і національними муніципальними спілками.

Ці цілі Федерація досягає конкретною роботою, що включає організацію і проведення різних конференцій, семінарів, зустрічей, мітингів; відкриття центрів і установ, що спеціалізуються на муніципальних проблемах; проведення акцій за мир і використання всіх засобів масової інформації для цих цілей; поширення інформації про цілі і практичну діяльність Федерації, національних асоціацій місцевої влади і про досвід, накопичений різними містами; розвиток співробітництва з національними і міжнародними неурядовими організаціями, що мають аналогічні завдання.

Міські ради і муніципальні асоціації України беруть активну участь у діяльності та заходах Федерації. Понад 50 міст республіки мають споріднені зв'язки з понад 160 територіальними одиницями зарубіжних держав (Одеська міська рада має 26 споріднених міст, Харківська — близько 20, Дніпропетровська — понад 15. Столиця України місто-герой Київ підтримує зв'язки з понад 70 зарубіжними містами). Індивідуальними членами Федерації є Київ, Донецьк, Запоріжжя, Одеса, Харків. Інші міста республіки представлені у ВФОМ через Асоціацію представників місцевої і регіональної влади України.

Однією з найбільших МНУО місцевої влади є Міжнародна Спілка місцевої влади (МСМВ) — (International Union of Local Authorities), яка була створена в 1913 p. і в даний час об'єднує у своїх рядах національні асоціації місцевої влади, міста, регіони, відомства і наукові установи понад 90 країн світу. МСМВ нарівні з ВФОМ має консультативний статус першої категорії при ООН, ЮНЕСКО та інших міжнародних міжурядових організацій (ММУО). Як МНУО із загальносвітовим статусом МСМВ додержується постулату про те, що місцева влада є наріжним каменем демократії, і тому намагається зміцнити і підсилити значення місцевого самоврядування, сприяти співробітництву і взаємним обмінам між місцевими общинами в різних країнах світу.

Основні цілі Спілки:

підйом рівня місцевих влад і їхніх служб;

зміцнення добробуту громадян шляхом більш ефективного місцевого управління і самоврядування;

залучення громадян у справи місцевого самоврядування;

розширення міжнародного обміну інформацією й особистих контактів між членами Спілки;

захист інтересів місцевої влади через ММУО.

Діяльність спілки здійснюється переважно на основі різних міжнародних програм співробітництва, що мають тривалий характер і включають проведення:

Всесвітніх конгресів членів Спілки;

регіональних семінарів з підготування муніципальних службовців і вирішення конкретних проблем локального і регіонального розвитку і менеджменту;

конференцій з метою вивчення конкретних проблем розвитку локальної демократії і місцевого господарства в конкретній країні.

З цих та інших питань локального й регіонального розвитку з МСМВ співробітничає Асоціація міст України, Асоціація представників місцевої і регіональної влади України, міські ради Одеси, Львова, Харкова, Миколаєва, міська адміністрація Києва.

Налагоджується співробітництво органів місцевого самоврядування з МНУО місцевої влади регіонального характеру: Радою Європейських комун і регіонів (штаб-квартира розташована в Парижі (Франція), що об'єднує понад ЗО тисяч місцевих і регіональних влад континенту, міжнародною програмою "Євро-місто — XXI" ("Наукові основи й міжнародний досвід програми активізації потенціалу місцевого самоврядування"), що об'єднує влади понад 100 міст ряду держав СНД і Європейської Спілки (штаб-квартира розташована