Таким чином, під загальними конституційними основами гарантій місцевого самоврядування слід розуміти систему передбачених Конституцією та прийнятими на її основі й відповідно до неї законами базових конституційних принципів, закріплених в розділі І Конституції України, які формують юридичну модель усього суспільства, держави, їх взаємовідносин між собою, людиною та її асоціаціями (територіальними, релігійними громадами тощо), а також національного права в сукупності всіх його галузей. Загальні конституційні основи гарантій місцевого самоврядування — це також і здійснення цих принципів, реальний стан суспільства, держави, муніципальної демократії та правової системи, який склався під їх впливом. Одночасно, саме місцеве самоврядування як одна з основ конституційного ладу являє собою фундаментальний принцип організації та здійснення влади в суспільстві та державі, я кий поряд з іншими принципами визначає та гарантує демократичне владарювання в нашій країні.

Система гарантій місцевого самоврядування. З метою ефективного забезпечення функціонування місцевого самоврядування існує дуже складна система його гарантій. У державознавстві немає єдиної думки щодо системи гарантій місцевого самоврядування, їх класифікації. Більшість авторів виокремлюють загальні гарантії, до яких належать економічні, політичні, соціальні та духовні гарантії, і спеціальні (юридичні або правові) гарантії.

Так, К. С. Шугрина пише про загальні та юридичні гарантії. До перших вона відносить організаційно-політичні, економічні, духовні, соціальні, а до юридичних — гарантії організаційної та фінансово-економічної самостійності місцевого самоврядування.

М. О. Пухтинський серед гарантій місцевого самоврядування виділяє

1) загальні, зумовлені особливостями соціально-політичного ладу, ступенем розвитку економіки, духовної сфери;

2) конституційні, визначені Конституцією і присвячені безпосередньо принципам організації місцевого самоврядування;

3) організаційно-правові, що забезпечують організаційну і правову автономію територіальних громад і органів місцевого самоврядування;

4) фінансово-економічні, спрямовані на дотримання фінансової та економічної самостійності місцевого самоврядування і

5) міжнародно-правові, декларовані в міжнародно-правових актах.

Автори одного з навчальних посібників з муніципального права розрізняють загальні гарантії, серед яких виділяються політичні, економічні, соціальні, культурно-ідеологічні (духовні) та організаційні, а також спеціальні (юридичні) гарантії, до яких відносять правові принципи організації та діяльності місцевого самоврядування, інститут відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, порядок розгляду звернень органів місцевого самоврядування, судовий захист прав місцевого самоврядування тощо.

Оригінальною є позиція Ю. М. Тодики з цього питання. Він розглядає систему гарантій місцевого самоврядування як сукупність економічних, юридичних, організаційних, кадрових та інформаційних гарантій.

Така розбіжність у видовій характеристиці гарантій місцевого самоврядування спричинена відсутністю чітких критеріїв їхньої класифікації. Крім того, наведені класифікації не відображають повною мірою різноманіття і специфіку гарантій, оскільки класифікація явища на основі одного критерію не може передати всі особливості його змісту.

Завдання класифікації полягає у чіткій систематизації об'єктів і фіксуванні їхніх властивостей і відносин для полегшення орієнтування в ній. У теоретичному відношенні — це, насамперед, питання вибору критеріїв класифікації та чіткого керівництва ними, а також раніш наведеним визначенням гарантій місцевого самоврядування; у практичному відношенні — це питання повноти охоплення гарантуючого впливу в процесі муніципальної діяльності суб'єктів відносин місцевого самоврядування.

Як бачимо, з даного приводу в літературі є багато точок зору, які відрізняються одна від одної за критеріями класифікації, рівнем диференціації та інтеграції їх за іншими ознаками. Успішне вирішення питання про класифікацію гарантій місцевого самоврядування можливе лише за умови, якщо ми виявимо будь-які об'єктивні критерії, що слугуватимуть відправним пунктом класифікації. Класифікація гарантій місцевого самоврядування пов'язана з предметною характеристикою його діяльності, тобто з тим, на які групи суспільних відносин воно впливає, а також наявністю зовнішніх чинників та умов, які здатні впливати на процес становлення, розвитку, функціонування місцевого самоврядування.

Передусім необхідно встановити, яким вимогам повинен відповідати критерій поділу на види (класи), оскільки в принципі такий поділ можливий за будь-якими різноманітними підставами. Якщо ми встановлюємо різновиди однієї і тієї ж групи явищ, то, природно, першою вимогою повинна бути вимога єдності критеріїв для кожного можливого поділу цієї групи на види, тобто у кожному окремому поділі як критерій може бути лише одна підстава.

По-друге — об'єктивність критерію. Критерій не є чимось зовнішнім стосовно явищ, що розглядаються. Навпаки, він приховує в собі риси самих цих явищ.

Третя обов'язкова вимога класифікації суспільних явищ полягає в тому, щоб вона виражала відмінність явищ за змістом. Тому необхідно, щоб обраний критерій виражав істотні елементи змісту явищ.

Четвертою вимогою є те, що застосування обраного критерію до різновидів, що виокремлюються, повинно обов'язково виявляти відмінності між ними по суті, інакше стане неможливим розчленування їх на види.

Уявляється доцільним як основні критерії класифікації гарантій місцевого самоврядування виділяти: 1) сферу (об'єкт) суспільних відносин, на яку поширюється сила гарантуючого впливу; 2) форму нормативно-правової фіксації гарантій місцевого самоврядування; 3) технологію діяльності територіальних громад та інших суб'єктів відносин місцевого самоврядування тощо.

Об'єктні гарантії місцевого самоврядування. Найбільш важливе значення у системі гарантій місцевого самоврядування мають об'єктні гарантії місцевого самоврядування. Критерієм виділення цих гарантій є сфери суспільного життя, в яких визнаються та здійснюються муніципальні права і свободи та функціонує (може функціонувати) місцеве самоврядування. Це сфери політична, економічна, соціальна, ідеологічна (духовна, культурна) та зовнішня. Цим сферам суспільних відносин відповідають такі гарантії місцевого самоврядування: політичні, економічні, соціальні, ідеологічні (духовні, культурні) та зовнішні.

Думається, що виділення даної групи гарантій логічно виходить з розуміння місцевого самоврядування як права людини та територіальної громади вирішувати питання місцевого значення. Адже, розглядаючи місцеве самоврядування через призму прав і свобод людини і громадянина, його можна визначати як визнані та гарантовані державою природні можливості людини та її асоціацій (територіальних громад) самостійно і під свою відповідальність вирішувати питання місцевого значення в різних сферах суспільного життя, зокрема політичній, економічній, соціальній, культурній та ін. У зв'язку з цим, безумовно, різноманітні форми прояву та реалізації даних можливостей потребують свого гарантування та захисту.

Для повнішого з'ясування поняття цієї групи гарантій варто виходити з того, що їхній гарантуючий механізм проявляється в умовах відповідного політико-правового клімату в державі та суспільстві, необхідній соціально-побутовій та економічній обстановці, у певній моральній, ідеологічній атмосфері суспільства. Функціонування права, всієї системи юридичних засобів відбувається у певному соціальному середовищі, яке віддзеркалює ставлення до права і законності з боку суспільства, держави, політичних партій, характеризує умови реалізації юридичних норм, стан правової культури і правового виховання і т. ін. Тому як загальні об'єктні гарантії місцевого самоврядування можна розглядати ті політичні, економічні, соціальні умови, духовні підвалини та цінності суспільства, організаційні засоби, які є передумовами визнання, встановлення місцевого самоврядування та стимулювання його розвитку; забезпечують певну стійкість, послідовність і стабільність в організації та діяльності місцевого самоврядування; створюють реальні можливості для якнайповнішої реалізації функцій і повноважень місцевого самоврядування тощо.

Дані умови значною мірою впливають на процес забезпечення діяльності місцевого самоврядування. Від об'єктивних умов, в яких існує місцеве самоврядування, залежить більшість їхніх гарантій.

Очевидно, що в широкому політико-правовому та соціологічному розумінні до загальних об'єктних гарантій місцевого самоврядування як елемента демократії має бути віднесено і ступінь розвитку громадянського суспільства. Адже місцеве самоврядування — це один з найважливіших інститутів громадянського суспільства і механізм формування такого суспільства. У свою чергу, саме громадянське суспільство, його інститути є важливими гарантами муніципальної демократії.

Серед об'єктних гарантій місцевого самоврядування, необхідно передусім виділити політичні гарантії. Під політичними гарантіями місцевого самоврядування слід розуміти демократичний характер політичного режиму в країні, який зумовлює не тільки визнання за населенням права на місцеве самоврядування, а й володіння, користування, розпорядження цим правом, його всіляку підтримку та захист державою. Тільки в демократичній державі можливе існування місцевого самоврядування, оскільки останнє, виступаючи однією з основ конституційного ладу, являє собою головний принцип організації і здійснення публічної влади, поряд з іншими конституційними принципами визначає систему демократичного управління в державі. Це система державної влади, яка заснована на принципах:

поділу влади, розмежування предметів відання органів державної влади та місцевого самоврядування;

народовладдя, що здійснюється на основі політичного та ідеологічного різноманіття безпосередньо народом, а також через органи державної влади й органи місцевого самоврядування;

самостійності місцевого самоврядування в межах своїх повноважень;

реального забезпечення основних прав і свобод людини і громадянина тощо.

Значною мірою розвиток місцевого самоврядування залежить від рівня розвитку економіки в державі, життєвого рівня людей, соціальної структури суспільства тощо. Тому економічними гарантіями місцевого самоврядування виступають:

економічна система суспільства, в основі якої лежать принципи ринкової економіки;

єдність економічного простору;

вільне переміщення товарів, послуг і фінансових коштів;

підтримка конкуренції, свобода економічної діяльності, підприємництва та праці;

визнання, плюралізм, рівноправність і рівний захист різних форм власності, у тому числі комунальної.

До соціальних гарантій місцевого самоврядування належать:

соціальна стабільність, розвиток соціальної структури суспільства;

формування основних соціальних груп, зокрема наявність "середнього класу";

можливість задоволення мінімальних потреб кожного члену суспільства;

ефективна система соціального забезпечення;

діяльність держави, спрямована на всебічний розвиток