Чим же пояснюється такий підхід? Науковий аналіз місцевого самоврядування дозволяє розглядати його як певний вид публічної влади та соціальної діяльності. Як і будь-яка влада та діяльність місцеве самоврядування складається з певних послідовних дій і функцій, які здійснюють суб'єкти відносин у сфері місцевого самоврядування, тобто певні напрями, види, стадії, етапи, фази реалізації даної влади та соціальної діяльності, необхідні для вирішення того чи іншого питання. Оскільки при переході від розгляду одного питання до іншого дані напрями, види, етапи, фази, стадії повторюються, систему аналогічних дій і функції доцільно називати муніципальним циклом, а окремі муніципальні дії та функції — стадіями даного циклу. Кожна з цих стадій має відносно самостійний характер, причому будь-яка попередня стадія є необхідною передумовою наступної.

Безумовно, деякі муніципальні дії та функції важко вишукувати в ряд часової послідовності, просторових меж здійснення, суб'єктного складу тощо. Наприклад, характер політичних, економічних, соціальних або культурних питань за своїми суттю, змістом і формою значною мірою розрізняється. Звідси відмінність між політичними, економічними, соціальними культурними та іншими правами у сфері місцевого самоврядування, а також між відповідними функціями місцевого самоврядування — політичними, економічними, соціальними, культурними тощо. Саме тому і виділяються об'єктні гарантії місцевого самоврядування (політичні, економічні, соціальні чи культурні).

Але загальна теоретична схема вирішення тих чи інших питань політичного, економічного, соціального чи культурного характеру, а також реалізація адекватних цим правам функцій місцевого самоврядування (політичних, економічних, соціальних, культурних тощо) є однаковою.

Кожне питання місцевого життя, незалежно від того, яке воно політичне, економічне, соціальне чи культурне, — може бути вирішене в повному обсязі тільки після проходження певних стадій: від інформаційного "імпульсу" на виникнення цього питання, прогнозування та планування реагуючих на нього дій, їх нормативного оформлення, матеріально-технічного та бюджетно-фінансового забезпечення до контролю за виконанням відповідних рішень з цього приводу та їх захисту в необхідному разі. Звідси основними стадіями цього процесу є: інформаційне, нормотворче, бюджетно-фінансове, організаційне і кадрове забезпечення вирішення тих чи інших питань, а також забезпечення захисту учасників цього процесу. Без цього вирішити будь-яке питання неможливо.

Одночасно, кожна із стадій процесу вирішення того чи іншого питання також органічно потребує наявності певних способів і засобів, які забезпечують їх наступність, а також чіткість і ефективність певних муніципальних дій і функцій, тобто свого гарантування. Такими способами і засобами виступають технологічні гарантії місцевого самоврядування. До цієї групи гарантій належать інформаційні, нормотворчі, бюджетно-фінансові, організаційні, кадрові гарантії та гарантії захисту місцевого самоврядування.

Так, важливість інформаційних гарантій місцевого самоврядування полягає в тому, що інформація, інформаційні механізми (способи, засоби) є умовою найбільш оптимального цілеспрямованого функціонування і розвитку муніципальної демократії. Інформація обслуговує всі ланки і функції системи місцевого самоврядування, дає змогу кожному суб'єкту муніципальних відносин знайти оптимальні засоби й методи вирішення своїх проблем, забезпечує рух місцевого самоврядування до обраної мети — вирішення питань місцевого значення. Рух інформації є "наскрізним", охоплює всі стадії (фази) процесу реалізації завдань і функцій місцевого самоврядування. Без інформації неможливі специфічні суб'єктно-об'єктні відносини, що виникають у ході розробки і прийняття рішень стосовно питань місцевого значення. Саме недоліки інформаційного забезпечення відбиваються на ефективності функціонування суб'єктів і їх взаємовідносинах.

Інформаційними гарантами місцевого самоврядування виступає система інформування місцевих жителів про роботу органів місцевого самоврядування, стан муніципального господарства, реалізації принципу гласності у муніципальній Діяльності, що є важливою умовою забезпечення активної участі населення у вирішенні питань місцевого значення, контролю за роботою органів місцевого самоврядування.

Інформаційним гарантом є також механізм виявлення, обробки та врахування у муніципальній діяльності громадської думки. Виявлення, обробка та врахування громадської думки є засобом досягнення громадського погодження з діями органів місцевого самоврядування та органів державної влади; чинником, що сприяє вдосконаленню їх рішень, найповнішому врахуванню в них інтересів і потреб виборців; умовою підвищення соціально-політичної активності мешканців. Саме вона є основою вироблення рішень, які приймаються в системі місцевого самоврядування. На підставі одержаної інформації посадовці органів місцевого самоврядування мають змогу складати проекти рішень, інших дуже важливих для місцевого життя документів, забезпечувати їх соціальну зумовленість. Саме громадська думка являє собою своєрідний "зворотний зв'язок, що свідчить про результативність як інформаційного впливу, так і управлінського загалом".

Зовнішньоформальним виявом інформаційних гарантій є можливість проведення громадських слухань, звітів депутатів і сільських, селищних, міських голів про свою роботу, інформаційних конференцій, зборів, конференцій за місцем проживання, опитувань, заснування засобів масової інформації, муніципального телебачення і радіо тощо. Суттєвим чинником технічного характеру, який справляє вплив на процес інформатизації системи місцевого самоврядування, є створення банків даних і локальних комунікаційних мереж.

Інформаційна гарантія місцевого самоврядування реалізується і через обов'язковість оприлюднення нормативно-правових актів щодо місцевого самоврядування у спеціальних виданнях. Так, закони оприлюднюються в офіційних державних виданнях, акти місцевого самоврядування - у місцевій газеті, відомчих бюлетенях територіальної громади, а у невеликих територіальних громадах — шляхом вивішування публічних оголошень на дошці для об'яв, встановлених у певних місцях на території громади. Роль інформаційних гарантій відіграють ще локальні інформаційні мережі органів місцевого самоврядування, аналітичні центри, органи муніципальної статистики, муніципального маркетингу тощо.

Нормотворчі гарантії місцевого самоврядування передбачають наявність у місцевого самоврядування власної системи нормативно-правових актів. Соціальна цінність локального регулювання проявляється в гармонізації інтересів держави, суспільства, територіальних громад, а також жителів-членів цих громад. Так, рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території і мають вагомішу юридичну силу, аніж рішення рад, їх виконавчих органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Важливою формою безпосередньої нормотворчості територіальної громади є також загальні збори громадян, що провадяться на рівні "мікрогромад" будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів тощо. Рішення загальних зборів з питань місцевого значення, які стосуються суто внутрішніх питань самоорганізації територіальної громади, її членів і прийняті в межах законодавства, є обов'язковими для виконання органами самоорганізації населення, окремими членами територіальної громади.

Спеціальними формами безпосереднього волевиявлення територіальних громад є місцеві ініціативи та громадські слухання. Так, місцева ініціатива, внесена на розгляд органу місцевого самоврядування, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Під час громадських слухань можуть порушуватися питання та вноситися пропозиції щодо питань місцевого значення, які підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Серед місцевих актів безпосередньої демократії мають місце рішення з рекомендаційними приписами, декларативні акти, які містять заклики, оцінні формулювання, що виражають ставлення жителів до тих чи інших подій, проектів нормативних актів тощо.

Відповідно до Конституції України, територіальні громади здійснюють місцеве самоврядування не тільки безпосередньо, а й через форми представницької демократії. Суб'єктами, що репрезентують територіальні громади та від їх імені і в їх інтересах приймають відповідні рішення, є сільські, селищні, міські ради, їх виконавчі органи, посадові особи місцевого самоврядування. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування спрямовані на встановлення загальних правил поведінки (норм права) або на виникнення, зміну, припинення конкретних правовідносин. До компетенції цих суб'єктів місцевого самоврядування належить прийняття рішень з таких питань місцевого життя, як встановлення загальнообов'язкових правил з предметів відання територіальних громад, місцевих податків і зборів, порядку управління й розпорядження комунальною власністю тощо.

Безумовно, важливою нормотворчою гарантією функціонування територіальної громади та органів місцевого самоврядування є (за умовою його прийняття) статут територіальної громади. Відсутність таких документів сьогодні породжує численні конфлікти, призводить до неузгодженостей, які значною мірою перешкоджають налагодженню нормального життя громади й розвитку самоврядних процесів. Тому, безперечно, подальший розвиток локальної нормотворчості територіальних громад як основних суб'єктів місцевого самоврядування сприятиме зміцненню правового статусу цих інститутів, удосконаленню механізму реалізації їх функцій, гарантуватиме ефективний розвиток і функціонування місцевого самоврядування.

Важливу роль відіграють і матеріально-технічні та бюджетно-фінансові гарантії місцевого самоврядування. Практика доводить, що досягнення мети самоврядування можливе лише за наявності в територіальної громади можливостей щодо володіння, користування та вільного розпорядження матеріальними, фінансовими та іншими ресурсами, необхідними для здійснення муніципальної діяльності. Матеріально-технічні гарантії передбачають наявність комунальної, у тому числі земельної власності, об'єкти якої визначаються виходячи з їхньої значущості для обслуговування населення відповідної території. Своє соціальне призначення місцеве самоврядування може справдити, лише ефективно управляючи комунальним майном, формуючи та раціонально використовуючи місцеві фінанси. Як зазначала Прем'єр-міністр