здійснення поділу гарантій місцевого самоврядування і за іншими критеріями, наприклад за суб'єктною ознакою, тобто залежно від того, хто виступає гарантом місцевого самоврядування. Аналіз Конституції України дає підстави зробити висновок про те, що вона закріпила відносно цілісну систему суб'єктів гарантування місцевого самоврядування. Основними з них є: Український народ, українська держава в цілому і в особі її спеціалізованих інститутів (організацій, служб); Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади; Конституційний Суд України; суди загальної юрисдикції; прокуратура та інші контрольно-наглядові органи; територіальні громади та органи й посадові особи місцевого самоврядування; політичні партії і громадські організації; підприємства, установи, організації; міжнародні органи та організації тощо. Тобто гарантами місцевого самоврядування є практично всі основні суб'єкти муніципально-правових відносин.
Важливою є і інституційна диференціація гарантій місцевого самоврядування. Наприклад, можна виділяти гарантії таких інститутів місцевого самоврядування, як гарантії місцевих виборів, місцевих референдумів та інших форм безпосередньої демократії у місцевому самоврядуванні; гарантії прав і свобод людини і громадянина у сфері місцевого самоврядування; гарантії діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування тощо.
Дуже поширеним є виділення у системі гарантій місцевого самоврядування інституту юридичної відповідальності. Не заперечуючи у цілому даного факту, зазначимо, що існує певна складність вміщення даної гарантії у ті чи інші класифікаційні ряди. Однак, враховуючи важливість і значення відповідальності у механізмі гарантування місцевого самоврядування, ми розглянемо далі докладніше даний інститут.
Література
1. Лндресюк Б. П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи. - К., 1997.
2. Анимица Е. Г., Тертышный А. Г. Основы местного самоуправления. - М.: ИНФРА-М, 2000.
3. Баймуратов М. Горизонты сотрудничества: международные неправительственные организации и органы местного самоуправления Украины // Місцеве та регіональне самоврядування України. - К., 1994. — Вил. 3(8). - С. 80-89.
4. Баймуратов М. Законодавство України про місцеве самоврядування: актуальні питання реалізації // 36. наук, праць Української Академії державного управління при Президентові України. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - Вип. 1.- С. 300-302.
5. Баймуратов М. Конституционно—правовая регламентация местного самоуправления и территориальных коллективов // Юридический вестник. - 1996. — № 1. -С. 95-100.
6. Баймуратов М. Міжнародні зв'язки органів місцевого самоврядування у системі глобальних кроскультурних комунікацій // Право та культура: теорія і практика: Матер, міжнародної наук.-практ. конф., м. Київ 15-16 квітня 1997 p. - К., 1997. - С. 128-130.
7. Баймуратов М, Сергеев Ю. Роль органов местного самоуправления Украины, их международных связей в формировании и функционировании свободных экономических зон // Юридический вестник. - 1994. - № 1. - С. 73-76.
8. Баймуратов М. А. Европейские стандарты локальной демократии и местное самоуправление в Украине. -X.: Одиссей, 2000.
9. Баймуратов М. А. Международные связи местных Советов народных депутатов и народная дипломатия // Демократия и законность: проблемы развития и взаимоотношения. - Самара: СГУ, 1991. - С. 80-87.