Значну роль у виправленні і ресоціалізації засуджених неповнолітніх відіграють громадські, релігійні та благодійні організації. Громадські організації, а також окремі особи можуть брати участь у виправленні та ресоціалізації засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними, надавати допомогу органам і установам виконання покарань у порядку, установленому КВК України та іншими законами України. Ст. 149 КВК України передбачає, що основною формою подібної участі громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених неповнолітніх реалізується у діяльності піклувальних рад, що створюються при виховних колоніях.

Згідно з Положенням про піклувальні ради при спеціальних виховних установах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 р. № 429, основними завданнями останніх є: 1) надання допомоги спеціальним виховним установам з питань соціального захисту засуджених неповнолітніх осіб; 2) сприяння громадським організаціям, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форми власності у вирішенні питань, пов'язаних з поліпшенням становища засуджених, дотриманням їхніх прав і законних інтересів; 3) здійснення заходів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу у виховних колоніях, зміцнення їх матеріально-технічної бази, вирішення питань трудового і побутового влаштування неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання.

Відповідно до покладених завдань піклувальні ради: 1) забезпечують розроблення та здійснення у виховних колоніях заходів, спрямованих на поліпшення становища засуджених, формування здорового способу життя;

2) подають пропозиції до проектів регіональних (місцевих) програм підтримки діяльності виховних колоній;

3) взаємодіють з громадськими організаціями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності з питань сприяння діяльності виховних колоній;

4) надають допомогу адміністрації виховних колоній у проведенні соціально-виховної роботи із засудженими, організації їх загальноосвітнього та професійно-технічного навчання;

5) вживають заходів щодо розширення зв'язків виховних колоній з підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності з питань зміцнення матеріально-технічної бази цих колоній та залучення засуджених до суспільно корисної праці;

6) сприяють поліпшенню матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, здійсненню оздоровчо-профілактичних заходів;

7) організовують шефство членів піклувальних рад, представників громадських організацій і трудових колективів над засудженими, які є сиротами або залишилися без батьківського піклування, вирішують питання про надання їм матеріальної допомоги;

8) здійснюють разом з громадськими організаціями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності заходи соціального патронажу стосовно неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання;

9) виконують інші функції відповідно до законодавства. Піклувальні ради мають право:

- доручати членам піклувальної ради відвідувати виховні колонії, вивчати стан матеріально-побутового та медико-санітар-ного забезпечення засуджених, умови їхньої праці та навчання, стан організації соціально-виховної роботи;

- одержувати від громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на піклувальні ради завдань;

- запрошувати на свої засідання представників виховних колоній, територіальних органів управління ДДУПВП, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності;

- проводити особистий прийом засуджених, розглядати їх звернення та приймати за ними рішення;

- вносити на розгляд органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, адміністрації виховних колоній та керівництва територіальних органів управління ДДУПВП пропозиції щодо удосконалення діяльності виховних колоній з питань поліпшення становища засуджених, дотримання їхній прав і законних інтересів;

- надавати допомогу в організації трудового і побутового влаштування неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання, сприяння їхній соціальній адаптації;

- створювати належні умови забезпечення правового і соціального захисту персоналу виховних колоній.

При цьому під час здійснення своїх повноважень піклувальні ради не вправі втручатися в оперативно-службову діяльність виховних колоній. До складу піклувальних рад входять представники громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадяни. Членами піклувальних рад не можуть бути особи, які маю судимість.

Голова піклувальної ради, його заступник та секретар ради обираються на її засіданні. Персональний склад ради оголошується наказом начальника виховної колонії. Голова піклувальної ради, його заступник, секретар та члени ради беруть участь у її роботі на громадських засадах.

Організаційною формою роботи піклувальної є засідання, які проводяться за потребою, але не рідше ніж один раз на три місяці. На засідання піклувальної ради можуть бути запрошені представники громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прокуратури, інших правоохоронних органів та громадяни. У засіданнях піклувальної ради бере участь начальник виховної колонії або його заступник. Піклувал ьна рада має печатку та бланк зі своїм найменуванням.

Крім піклувальних рад, з метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених та надання допомоги адміністрації виховних колоній, при відділеннях соціально-психологічної служби можуть створюватися батьківські комітети, до складу яких входять батьки засуджених, особи, що їх замінюють та інші близькі родичі. Діяльність таких комітетів регламентується положенням, яке затверджується начальником установи.

Як правило, батьківський комітет має право:

- знайомитися в установленому порядку з житловими та побутовими умовами тримання засуджених у виховній колонії;

- звертатися до громадських об'єднань для надання допомоги сиротам і особам, які позбавлені батьківського піклування, а також неповнолітнім з неблагополучних родин;

- забезпечувати посилками й передачами сиріт і осіб, які позбавлені батьківського піклування, а також засуджених, батьки яких не підтримують з ними зв'язку в період відбування покарання;

- надавати допомогу адміністрації у забезпеченні сиріт та осіб, які залишились без батьківського піклування, котрі звільняються з виховної колонії, громадським одягом;

- спільно з адміністрацією звертатися до державних органів, громадських об'єднань з питань надання допомоги у проведенні виховної роботи з засудженими.

До виховної роботи із засудженими, відповідно до ст. 25 КВК України, можуть залучатися й інші громадські організації та об'єднання. Різноманітність форм участі громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених, як свідчить практика, приносить вельми відчутну користь у цій діяльності, сприяє адаптації неповнолітніх до умов самостійного життя в суспільстві.

Ресурси громадських організацій, як правило, направлені на проведення різних соціальних проектів, таких як: покращення умов утримання засуджених неповнолітніх; матеріально-технічна база навчання; забезпечення корисної зайнятості та культурного розвитку.

Одним із основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених неповнолітніх є підвищення їхнього освітнього рівня та навчання професії. Важливо наголосити, що у всіх виховних колоніях діють середні загальноосвітні школи, в яких щорічно, за даними ДКВС України, навчається майже 2,8 тис. неповнолітніх засуджених, з них понад 700 отримують диплом про освіту.

Залучення засуджених до навчання є стимулом для заохочення і оцінкою ступеня виправлення. Оскільки майже 100% засуджених неповнолітніх не мають робочої професії, при виховних колоніях функціонують професійно-технічні училища, в яких готують фахівців більше двадцяти робочих професій.

Крім того, засудженим надається можливість навчатися у вищих навчальних закладах за дистанційною та заочною формою. Важливим елементом виправлення і ресоціалізації засуджених є створення у виховних колоніях належних умов їх відпочинку, корисного дозвілля та участі у культурному житті суспільства. Для цього у виховних колоніях діють:

- гуртки культурно-мистецького та спортивного спрямування;

- центри культурного розвитку та бібліотеки.

У вільний від навчання час для засуджених проводяться лекції, бесіди, тематичні вечори просвітницького, морально-естетичного та патріотичного спрямування. Крім того, вони беруть участь у підготовці концертів, фестивалів, конкурсів художньої само-діяльності("КВВ", "Калина").

Важливою складовою виправлення і ресоціалізації неповнолітніх засуджених є підготовка їх до звільнення і допомога повернення у суспільство. Цей процес розпочинається у виховних колоніях за півроку до звільнення і відбувається у формі спеціального курсу інформаційно-консультативної та психокорекційної роботи.

Завдання курсу передбачає впровадження низки активних навчально-практичних заходів, спрямованих на покращення адаптованих та інтеграційних можливостей неповнолітніх у соціумі, підвищення їх правової захищеності, знань та навичок вирішення соціально-побутових питань, безпечної поведінки та здорового способу життя.

Література

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р.

2. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з утворенням Державного департаменту України з питань виконання покарань" від 11 грудня 1998 р. // Голос України. - 1999. - 19 січня.

3. "Про державні нагороди України" Закон України від 16 березня 2000р.

4. "Про загальний військовий обов'язок і військову службу". Закон України в редакції від 18.червня. 99 (ст. 5).

5. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права засуджених і осіб, які тримаються під вартою, на листування з питань, пов'язаних з порушенням прав людини". Заков України від 1 грудня 2005 р. / 36. поточи, законодавства нормат. актів, арбітражної та судової практики. -2006.-№3.-С.2.

6. "Про внесення змін до кримінально-виконавчого кодексу України" Закон України