були рухатися на Чехословаччину з різних напрямків, виконуючи "Операцію Грюн", отримали наказ виступати [23]. В ніч на 21 вересня німецьким корпусом було зайнято місто Аш, тоді як загони СС і СА захопили м. Егер [24].
26 вересня 1938 року англійський уряд виступає з попередженням, що на випадок війни Чехословаччині буде надана англійсько- французько-радянська допомога. Гітлер був переконаний, що це було лише тактичним ходом. Виступаючи цього ж дня у берлінському Спорт- паласті, він наголосив, що це "остання територіальна претензія, яка в нього є до Європи"; Гіт- лер, разом з тим, висловив дружні почуття щодо Англії, Франції, Польщі і особисту подяку Чем- берлену. Розрахунок Гітлера був правильним. Чемберлен "схопився" за цю можливість і телеграфував Гітлеру 28 вересня об 11 год. 30 хв.: ".Відчуваю упевненість, що ви зможете досягнути всього найголовнішого без війни та без вагання" [25].
Того ж дня Гітлер надіслав зацікавленим сторонам необхідні запрошення. Нарада у складі Гітлера, Муссоліні, Чемберлена і Далад'ьє зібралася в Мюнхені ближче до обіду 29 вересня, яка продовжувалася до ранку 30 вересня. Підсумок наради - підписання угоди. Наведемо лише один цікавий факт. О пів на другу ночі 30 вересня англійською та французькою сторонами була прийнята чехословацька делегація. Це було зроблено заради того, щоб ознайомити її з угодою та щоб Чемберлен міг сказати, що "не може бути ніяких питань, крім як про здійснення плану, який вже прийнято" [26].
30 вересня 1938 року Чехословаччина мала територію 54000 миль2, 30 листопада - 38000. Населення в першому випадку - 14,5 млн. чоловік, а в другому - 9,6 мільйонів. Крім того, біля 800 тисяч чехів на анексованих територіях перейшло під владу Німеччини, Польщі, Угорщини (остання "отримала" ще 270 тисяч словаків) [27]. Чехословаччина втратила 66% запасів вугілля, 70% металургійної промисловості, 90% фарфорової, 90% виробництва скла, 80% хімічної галузі, 70% енергетики, 40% лісу Богемії та Моравії [28]. Зраду було здійснено.
Відносно політики США щодо Мюнхена. У травні 1938 року Держсекретар Корделл Хелл публічно заявив, що США не повинні що-небудь застосовувати проти Гітлера [29]. 13 червня 1938 року американський посол у Лондоні Джозеф Кеннеді висловив своє переконання, що в економічній області Німеччина повинна мати "свободу рук" як на Сході, так і на Південному
Сході [30]. А 29 вересня 1938 року посол Кенне- ді у розмові з міністром закордонних справ Англії Галіфаксом висловив повну довіру діям англійського прем' єр-міністра, підкресливши, що колись Велика Британія "зведе пам'ятник Чем- берлену як своєму рятівникові" [31]. Американський вчений Джордж Ф. Кеннан переконаний, що жорстка та рішуча позиція Сполучених Штатів Америки в період Мюнхена "могла б привести до звалення Гітлера" [32].
Література
Грачев С. Помощь СССР народам Чехословакии в их борьбе за свободу и независимость. - М., 1953; Штейн Б.Е. Буржуазные фальсификаторы истории. - М., 1951; Матвеев В.А. Провал мюнхенской политики. - М., 1955.
Kennan G.F. American Diplomacy, 1900-1950. - London, 1952; Werth A. France and Munich. - London, 1939; Seton - Watson R.W. Munich and Dicta - tors. - London, 1939; Namier L.B. Europe in Decay. - London, 1950; Hadley W.W. Munich Before and After. - London, 1944; Wheeler - Bennett I.W. Munich, Prologue to Tragedy. - London, 1948.
Протопопов А.С. История международных отношений и внешней политики России. 1648-2000. - М., 2001. - С. 235.
Безыменский Л. Разгаданные загадки третьего рейха. - М., 1981. - С. 35.
Hitler means War. - London, 1936. - P. 741-742, 756.
История дипломатии. - Т. 3. - М., 1945. - С. 547.
Churchill W.S. The Second World War. - Vol. 1.
London, Cassel, 1948. - P. 109.
Dell R. The Jeneva Racket, 1920-1939. - London, 1941. - P. 114-115.
Бенито Муссолини. Судьбы ХХ века: Пер. с франц. - М., 1999. - С. 75-76.
Jones T. A Diary with Letters, 1931-1950. - Oxfofd University Press, 1954. - P. 209.
Churchill W.S. Op. cit. - P. 152.
Welles S. The Time for Decision. - New York, 1944. - P. 48-49.
Rust W. Britons in Spain. - London: Hamish Hamilton, 1939. - P. 15.
Пронь С.В. Міжнародні відносини та зовнішня політика. Навчально-методичний посібник.
Миколаїв, 2006. - С. 24-25.
Майже через 20 років після мюнхенської наради лорд Галіфакс напише: "Єдиним можливим виправданням Мюнхену могло б бути посилання на те, що це була жахлива та огидна змова, але найменша з двох бід." [33]. Історія Мюнхена залишається живою серед нас і, навіть, через 70 років уроки її зради пов' язані з сучасністю, бо справедливо вважається, що Друга світова війна почалася в Мюнхені.
Gedye J.E.R. Fallen Bastions. - London, 1939. - P. 355.
Survey of International Affairs. 1938. - Vol. II. - London, 1951. - P. 9-11.
Trial of German Major War Criminals (далі - "Trial") // Proceedings of the International Military Tribunal at Nuremberg, H.M. Stationery Office. Part II, 1946-1947. - P. 4.
Documents on British Foreign Policy, 1919-1939 (далі - D.B.F.P). - Vol. I. - H.M. Stationery Office, 1949. - P. 504.
Ibidem ... - P. 513-514.
Documents on German Foreign Policy, 19181945 (далі - D.G.F.P.) - Vol. II. - H.M. Stationery Office, 1950. - P. 727-730.
Ibidem ...