УДК: 930.2(47+57)»17/18»(045)Васик

О.В.ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ МЕТРИКАЦІЇ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

У статті розглядається становлення метричної системи Російської імперії. Проведено аналіз законодавчих актів стосовно метричних книг. Зазначено, що період протягом XVIII ст. характеризувався лише становленням метричних записів як документної системи. Періодом якісної еволюції джерела визначено період з кінця XVIII - початку XIX ст. У розвідці простежено історію розвитку формуляра метричних книг, форма якого залишалася незмінною до 1917 року.

Ключові слова: Російська імперія, метрична система, законодавчі акти, метричні книги, метричні записи.

В статье рассматривается становление метрической системы Российской империи. Проведен анализ законодательных актов относительно метрических книг. Указано, что период в течение XVIII века характеризовался лишь становлением метрических записей как документной системы. Периодом качественной эволюции источника определен период с конца XVIII - начала XIX века. В статье прослежена история развития формуляра метрических книг, форма которого оставалась неизменной до 1917 года.

Ключевые слова: Российская империя, метрическая система, законодательные акты, метрические книги, метрические записи.

The article deals with the establishment of the metric system of the Russian Empire. An analysis of legislative acts concerning metric books. Noted that the period during the XVIII century was characterized by the formation of only the metric system of records as the Document. Period of the evolution of high-quality sources identified from the late XVIII - early XIX century. In intelligence traced the history of the metric form of books, whose form has remained unchanged for 1917.

Key words: Russian Empire, metric system, legislative acts, metric books, metric records.Метричні книги - публічні акти записів народження, шлюбів та смертей. Попри своє громадянсько-правове значення, метричні книги є важливим статистичним матеріалом, первинним генеалогічним джерелом, найбільш достовірним стосовно загальної маси родових матеріалів. Контроль над правильним та ретельним веденням метричних книг належав до головних завдань державної влади.

Метричні книги як документи церковного обліку населення протягом усього часу свого існування активно досліджувалися науковцями. Значна частина дослідників працювала над розробкою, головним чином, критики джерела та історії його розвитку, а також становлення всього церковного обліку. Оскільки метричні книги мали незмінну внутрішню структуру, масовий характер, то, безумовно, були надзвичайно цікавими для дослідників.

Перші праці дослідників метричної системи у Росії були зосереджені на розгляді історії появи актів громадянського стану та їх розвитку, функцій документної системи. Це дозволило науковцю

А. Єлпатьєвському зробити висновок, що «... протягом XVIII ст. відбувалося лише становлення метричних записів як документної системи», яка сповідувала «як державно-фіскальні інтереси, так і приватні майнові інтереси окремих осіб» [1]. У цілому автором було розкрите становлення метричних записів як однієї із найбільш стабільних документних систем, приділено увагу суспільно- правовому значенню метрик і закріпленню в них станової належності, простежено розвиток формуляра метрик, виучено відмінності ведення метрик неправославними конфесіями, розглянуто питання державного і відомчого зберігання метричних книг, проведено попередні підрахунки кількості метричних книг.

Перші спроби ведення метричних книг у православних приходах, як засвідчують науковці, були зроблені у середині XVII ст. у Москві [2]. Першим світським узаконенням ведення метричних книг був указ Петра І від 14 квітня 1702 р. «О подаче в Патриарший Духовный приказ приходским священникам недельных ведомостей о родившихся и умерших», який засвідчував необхідність реєстрації народжень та смертей у Росії [3].

Проте системне ведення метричних книг почалося з травня 1722 р., коли священикам наказувалося: «имет всяк у себя книги, которыя обычно нарицаються метрики, то есть, книги записныя, в которых записывать прихода своего младенцев рождение и крещение, со означением года и дня, и с именованием родителей и восприемников. Також и которые младенцы, не получившие крещения, померли, с приписанием вины, коей ради младенец лишен святаго крещения. Да в тех же книгах записывать своего прихода лица, браком сочетаваемыя. Також и умирающие с приписанием по христианской должности в покаянии преставилися и погребаемые; и аще кто не погребен, именно написать вину, чего ради не получил христианского погребения, со означением года и дня. А повсе- годно объявлять таковыя книги в приказ архиерейской; а сколько родится и умрет, по всякие четыре месяца рапортовать во архиерейские приказы, а из архиерейских приказов о том уведомлять письменно в Синод» [4].

Синодський указ від 20 лютого 1724 р. «О содержании священникам метрических книг для записки рождающихся, браком сочетавшихся и умирающих, и о присылке из оных ежегодно экстрактов к Архиереям» прямо вказував на мету щодо ведення метричних книг - «ведать о количестве всего Российского государства людей рождающихся и в брачное супружество совокупляющихся и умирающих». Крім того, у даному указі був розроблений докладний формуляр метричних книг. Вони мали складалися з трьох частин - про народжених, одружених і померлих. Для кожного з трьох видів записів вводилася єдина форма запису. У першій частині необхідно було відзначати дату народження і хрещення, хто у кого народився, хто були «восприємниками» (хрещеними батьком і матір'ю). Крім того, вписувалися імена священиків, які проводили обряд хрещення. У другій частині записувалися імена осіб, котрі брали шлюб і поручителів (свідків), а також священиків, які проводили вінчання. У третій частині зазначалися імена померлих, дата, вік і причина смерті, ким висповіданий, причащений і де