Проаналізувавши вплив чинника Чорноморських проток на політику країн Антанти у період боснійської кризи, можна зробити низку висновків та узагальнень. Формування російсько- французько-британської Антанти стимулювало російську дипломатію активізувати діяльність щодо перегляду режиму Проток на свою користь, оскільки вона сподівалась, що зможе вже заручитись в цьому підтримкою Лондона та Парижа

Найближчий російський союзник - Франція, всупереч сподіванням міністра закордонних справ О. Ізвольського, не надала йому суттєвої дипломатичної підтримки в питанні Проток й порадила домовлятися про це, насамперед, з Лондоном. Париж, як провідний кредитор Османської імперії, не був зацікавлений у її послабленні внаслідок перегляду на користь Росії режиму Чорноморських проток. Це також суперечило французьким інтересам у Східному Середземномор'ї. Крім того, Франція, яка в цей час вела напружені переговори з Німеччиною стосовно Марокко, не хотіла їх ускладнювати, підтримуючи Петербург у питанні, яке могло викликати нову східну кризу й загострення відносин між Троїстим союзом та російсько- французько-британською Антантою.

Велика Британія не підтримала ініціативу російського міністра закордонних справ О. Ізвольського у питанні Босфору та Дарданелл, незважаючи на обіцянки, дані під час російсько-британських переговорів 1906-1907 рр. Така позиція Лондона була зумовлена, насамперед, кардинальною зміною політики Форін Офісу щодо Османської імперії, після молодотурецької революції. Порта, внаслідок цієї події, змінила свої зовнішні пріоритети, перейшовши від виразно пронімецької орієнтації до прихильної до Лондона політики. Зважаючи на це, Форін Офіс, у свою чергу, був зацікавлений у тому, щоб зберегти цю сприятливу для нього тенденцію на Сході, підтримавши Порту у складний для неї час.

Водночас лондонський кабінет був занепокоєний тим, що категорична відмова Росії, у питанні Проток матиме негативний вплив на консолідації Троїстої Антанти. Тому Форін Офіс обумовив свою згоду на зміну режиму Босфору та Дарданелл, відкриттям їх у військовий час для кораблів всіх держав, що було невигідно Росії. Більш того, Лондон погодився позитивно поставитись до розгляду даного питання лише після того, як російська дипломатія отримає згоду на це від Порти, що, зважаючи на її негативне ставлення до таких дій Росії, було абсолютно нереальним.

Вищезгадані суперечності дещо гальмували процес консолідації Антанти й тому давали можливість німецькій дипломатії використовувати проблему Проток задля того, щоб зумовити розкол російсько-британсько-французького альянсу. Саме ця дипломатична діяльність берлінського кабінету є перспективним напрямком дослідження.ЛІТЕРАТУРА

Русаков К.А. Проблема Черноморских проливов во внешней политике Великобритании, 1892-1920: Дис. ... уч. степ. канд. ист. наук. - Луганск, 2003. - С. 91-96.

Нейман Л.А. Франко-русские отношения во время боснийского кризиса (1908-1909 гг.) // Французский ежегодник. - 1958. - С. 375-407.

Адамов Е.А. Константинополь и Проливы // Проливы (сборник). - М., 1923. - С. 78-80; Астафьев И.И. Вопрос о Черноморских проливах в период боснийского кризиса 1908-1909 годов // Вестник Московского университета. Серия IX. История. - 1967. - № 1. - С. 35-52.

Dascovici N. La question du Bosphore et des Dardanelles. - Geneve, 1915. - Р. 265; Phillipson C. The question of Bosphorus and Dardanelles. - L., 1917. - Р. 189.

Астафьев И.И. Указ. соч. - С. 35-46; Виноградов К.Б. Боснийский кризис. - М., 1963. - С. 60-83.

Нейман Л.А. Указ. соч. - С. 383-386.

Schoen - Bulow. Berlin, 10 Oktober 1908 // G. P. - B. 26 (1). - № 9021. - S. 145-146.

Депеша Нелідова. Париж, 2 / 15 жовтня 1908 г. // Архів зовнішньої політики Російської імперії (далі - АЗПРІ). - Ф. 1889. - Оп. 482. - Спр. 2988. - Арк. 102.

Bulow - Wilhelm II. Berlin, den 22 Oktober 1908. Anlage I. // Die GroBe Politik der Europaischen Kabinette 18711914. - Berlin, 1922-1927. (Далі G.P.). - B. 26(1). - № 9061. - S. 202.

Виноградов К.Б. Указ. соч. - С. 38-39; Cambon J. - Pichon. Berlin, 6 november 1908 // D.D.F. - Serie 2. - № 539. - S. 904-905.

Cambon J. - Pichon. Berlin, 30 oktober 1908 // D.D.F. - Serie 2. - T. XI. - № 514. - S. 871.

Восточный вопрос во внешней политике России. Конец XVIII - начало XX века. - М., 1978. - С. 326.

Нейман Л.А. Указ. соч. - С. 386-387.

История дипломатии. - М., 1963. - Т. II. - С. 662.

Schoen - Metternich. Berlin, den 9 Oktober 1908 // G.P. - B. 26 (1). - № 9013. - S. 139.

Benkendorff - Izvolsky. Londres, 12/25 oktober 1908 // Documents diplomatiques franjais. (1871-1914). - Paris, MCMLI. (Далі - D.D.F.). - Serie 2. - T. XI. - № 569. - Р. 930.

Восточный вопрос во внешней политике России. Конец XVIII - начало XX века. - С. 327-328; Русаков К.А. Указ. соч. - С. 92.

Секретна телеграма графа Бенкендорфа. Лондон, 29 вересня / 12 жовтня 1908 // АПРІИ. - Ф. 1889. - Оп. 482. - Спр. 2988. - Арк. 99.

Macfie A.L. The straits question 1908-36. - Saloniki, 1993. - Р.35.

Cambon - Pichon. Londers, 13 oktobre 1908 // D.D.F. - Serie 2.