Під впливом змін, на фоні недостатнього рівня життя сімей постсоціалістичних держав, кризи сім'ї з двома працюючими подружжями, визначили нові, в порівнянні з традиційними принципами, межі тендерної рівноваги в подружніх стосунках, порушення яких внаслідок виникнення нових відношень домінування- підкорення може призвести до глибоких конфліктів. Набутий високий рівень освіти, нові економічні умови змінили роль жінки в суспільстві та сім'ї. Професійні досягнення та сім'я для неї "за радянських часів" були знаком конфлікту. Професійна кар'єра, як правило, була пов'язана із статусом незаміжньої жінки.

Аналіз соціологічних досліджень, які проводились в цих країнах у 1991-1994 рр., наведений російським соціологом О.Здравомисловою, доводить до висновку, що "визнання важливості професійної сфери в житті жінок для міських мешканців Європи стало культурною нормою... Проте і переважна орієнтація жінок на сім'ю або кар'єру, і міру впливу на неї сімейного статусу, і можливість поєднання двох жіночих кар'єр в різних країнах помітно відрізняються. Так, наприклад, у Росії та в Україні тільки визначився процес формування професійно-орієнтованої жінки... У Східній Німеччині та Польщі всі опитувані орієнтовані на поєднання професійної та сімейної ролей. В Угорщині картина радикально змінюється: як чоловіки, так і жінки віддають явну перевагу традиційному зразку: в сім'ї, професійній діяльності та в політиці" [13]. Отже, гендерні зміни - ще один фактор, що впливає на становлення сім' ї нового зразка.

Визначені фактори змін шлюбно-сімейного стану відобразили деякі об' єктивні сторони процесів, що відбуваються, але є ще й суб'єктивний бік. Останній визначений ціннісними орієнтаціями людини. Сімейне життя формується під впливом цінностей, а ціннісний вибір складається під "впливом поведінки сім'ї". Сім'я стала своєрідним барометром ціннісних змін та пріоритетів людини в мінливих умовах життя. Соціологічне обстеження, проведене в рамках Європейського дослідження "EUROPEAN VALUES SURVEY", показує, що сім'я залишається найважливішою цінністю у респондентів з усіх європейських країн. Це підтверджує в своєму дослідженні і А.А.Матрікас на основі даних обстежень у країнах Центральної та Східної Європи, "респонденти яких не відрізняються крайніми оцінками змін у сімейному житті" [14]. Але по відношенню до пріоритетів, що обговорювалися, постсоціалістичні країни не являють собою єдиної групи. В Польщі та Словаччині, посилаючись на дослідження науковця, "домінує консервативний погляд на сім' ю, пов' язаний з глибокими релігійними традиціями", тоді як в інших східноєвропейських країнах, в тому числі і в Україні, утвердився "дух модернізму". Тобто ціннісні орієнтири в умовах перехідних суспільств різняться в залежності від сили впливу

Література

Фести П. Упадок института брака? // Социальные и гуманитарные науки отечественной и зарубежной литературы. РЖ. Сер. Социология. - М.: РАН ИНИОН, 2001. - C. 53-56.

Матрикас А.А. Семья как ценность: состояние и перспективы ценностного выбора в странах Европы // Социс. - 2004. - № 5. - С. 65-72.

Пфау-Эффингер Б. Культурные перемены и семейная политика в Восточной и Западной Германии // Социс. - 2003. - № 10. - С. 78-82.

Здравомыслова О.М. Семья и общество: ген- дерное измерение российской трансформации. - М.: УРСС, 2003. - 285 с.

Кралева Л. Семья в Восточной Словакии // Социс. - 2003. - № 7. - С. 98-108.

Про становище сімей в Україні: Державна доповідь за підсумками 2000 року. - К.: Шкільний світ, 2001. - 192 с.

тих чи інших пріоритетів оновленого соціокуль- турного середовища.

Перехідний етап визначив умови для формування нових стосунків особистості й сім'ї, серед яких, зокрема, наступні:

порушення економічно та культурно проблеми лідерства в сім' ї, взаємин між поколіннями родини;

зростання пріоритету матеріального забезпечення індивіда, що на визначеному етапі пов'язується з його індивідуальною свободою; принцип "пожити для себе" став пріоритетом всіх вікових категорій;

збільшення кількості людей, які вважають, що для нормального виховання дитини відпадає необхідність в обох батьках;

визнання серед населення позашлюбного співжиття;

зміна мотивів створення сім' ї: на зміну чуттєвим ідеалам приходить життєвий практицизм.

Таким чином, у 1990-ті роки в постсоціаліс- тичних країнах відбувалася переоцінка життєвих цінностей, стратегій соціально-демографічної поведінки, стимульованих політичними та соціально-економічними реформами. В нових історичних умовах сім'я, поведінка індивіда в сім' ї, у ставленні до сім' ї залежала не тільки від політики держави, а перш за все від ринку праці, культурних настанов людини відносно сім'ї, соціальної практики, і це формує варіації формування сімейної структури суспільств постсоціа- лістичної модернізації.

Перспективи подальшого дослідження проблеми пов' язані з поглибленим вивченням процесів в українській сім'ї пострадянського періоду.

Содружество независимых государств и страны мира. Статистический сборник. - М.: Ста- ткомитет СНГ, 1999. - С. 132.

Про становище сімей в Україні: Державна доповідь за підсумками 2000 року. - С. 104.

Содружество независимых государств и страны мира. Статистический сборник. - С. 187.

Слюсар Л.І. Соціальні трансферти в економічному забезпеченні відтворення населення України: Автореф. дис... канд. економ. наук. - К.: НАН, 2003. - С. 10.

Там само. - С. 11.

Здравомыслова О.М. Указ. соч. - С. 195.

Там само. - С. 197.

Матрикас А.А. Указ. соч. - С. 66.

Надійшла до редколегії 24.03.2006р.