З метою розширення попередніх спостережень над фольклором українських сіл Башкирії М.Плісецький у січні-лютому 1943 р. зробив новий виїзд у село Софіполь та інші поселення Аургазинського району, а також село Хотомлю Давлеканівського району. Спостереження, зроблені під час двох поїздок М.Плісецького, викладено ним у праці "Фольклор українських поселенців Башкирії" [7].

Між Башкирією та Україною розвинулись у роки війни також тісні культурні зв'язки. У часи німецької окупації Спілка письменників, композиторів, художників України, Київський державний академічний театр опери та балету ім. Т.Г.Шевченка, Дніпропетровський музично-драматичний театр перебували в столиці Башкирії - Уфі [8].

калиновім мості" П.Панча, у спогадах Дмитра Косарика, творах Я.Баша. Писали про українську літературу та робили переклади М.Гафурі, С.Кудаш, Р.Нігматі, Б.Бікбай, С.Сафуанов, С.Кулібай, Г.Рамазанов, Г.Амірі та ін. [9].

Перебуваючи у Башкирії, українські діячі культури, науки, виробничники зробили великий внесок у розвиток її економічного, наукового творчого потенціалу. Загалом в роки Другої світової війни в Башкортостані проживало близько 100 тисяч біженців з України.

Після звільнення України від німецько- фашистської окупації Башкирська АРСР шефствувала над Ворошиловградською областю України. Тільки в 1943 р. туди було відправлено у порядку шефської допомоги більше 90 вагонів промислового обладнання та сільськогосподарського інвентаря [10].

Башкирія надавала також допомогу Кіровоградській, Харківській областям України. Учні та вчителі в звільнені райони відправляли книги, зошити, навчальне приладдя. У міру звільнення окупованих територій, українці повертались на батьківщину, але деякі з них залишились і в Башкирії.

Сьогодні українська діаспора Башкортостану є однією з найбільш численних і самобутніх. Вона нараховує близько 75 тис. українців. Майже половина з них (41%) вважає українську мову рідною [11].

Історія українців за межами України - це складова частина історії всього українського народу. І на сучасному етапі розвитку дуже важливою справою є відродження української культури, історії, мови на теренах східної діаспори, в тому числі і в Республіці Башкортостан.

Література

Центральний державний архів Республіки Башкортостан, ф. 23, оп. 1, спр. 19, арк. 24; ф. 933, оп. 1, спр. 3199, арк. 201-203.

Шакиров М.З. Непереборна сила братерської дружби і співробітництва // Вісник Академії наук Української РСР. - 1983. - № 11. - С. 4.

Історія Академії наук Української РСР. - К., 1967. - Кн. 1. - С. 141.

Архів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського АН України (далі - АІМФЕ АН України), ф. 12, оп. 1, спр. 3, арк. 18-19.

Копиленко О. Українські переселенці в Башкирії // Українська література. - 1941. - №> 1-2. - С. 193-195.

АІМФЕ АН України, ф. 12, оп. 1, спр. 2, арк. 68-80.

Ibid., спр. 4, арк. 190-355.

Мухаметдинов Г.Р. Деятели литературы и искусства в годы Великой Отечественной войны // Украина-Башкортостан: годы испытаний и сотрудничества. - Уфа, 1993. - С. 35; Ланге В.К. Музыканты Киева в военной Уфе (1941-1943 гг.) // Ibid. - С. 39; Порман Р.Н. Ты, брат Урал, судьбу связал с сынами Украины // Ibid. - С. 74.