У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


на річці Волхові, мали у Києві-місті у Божих лісах. А також мали на Волині дулібське сховище і в Сурожі на синьому Сурозькому морі" [ІІ, 5б].

Слов'яни силоміць нав'язували свою віру іншим (вірогідно підвладним) племенам. Відмова їй наслідувати приводила до війни: "Також ми мали брань від ворогів, які ухилялись від святих волховань" [І, 3а].

У часи, до яких відносять написання "Велесової книги" (УІ ст.), слов'яни мали великі храми, які були присвячені Перуну, Дажбогу, Велесу та ін. богам, складну культову систему: "Пили сур'ю - напій во славу (богів) п'ять раз на день вогонь запалювали у святих місцях - Дубі. І також Сніп возвеличували і казали хвалу йому, бо ми - Дажбогові онуки - не змогли опиратися славі своїй" [14, б].

Окрім виробництва та вживання священного напою - сур'ї, до культу відносились всілякі гадання, прохання та скарги богам, а також всенародні гуляння, ігрища тощо.

Давні слов'яни приносили своїм богам жертви, але книга суворо застерігає щодо принесення у жертву людей: "Ми маємо справжню віру, яка не вимагає людських жертв. Це робиться у варягів, що приносять такі жертви і кличуть Перуна Перкуном. І ми йому приносили жертви, але ми могли давати лише польові жертви і від праці нашої просо, молоко, жир" [ІІ, 7б].

Мали давні слов'яни й свої свята: Перунів день, Ярилін день (Русалій), Коляду, а також Червону гору: "А також підкріпляли Коляду ягням, а також під час Русалій в Ярилін день, а також на Червону гору. І так ми довго правили родами, і старші зі всякого роду судили родичів під Перуновим деревом. І також мали ми у цей день ігрища перед вогнищами старих, і силу юнаки показували, вони швидко бігали, співали і танцювали..." [ІІ, 7а].

Слов'янський пантеон, який подається у "Велесовій книзі", істотно відрізняється від того, що згадується у "Повісті минулих літ". Так, у ньому почесне місце займають Світовид, Велес, які зовсім відсутні у літописному зведенні Нестора. Крім того, дуже цікавими видаються ті міфологічні істоти вищого рівня, як Сонце-Сур'я, Матір Сва, Перуниця, Сварга-Небесна, що не тільки не згадуються у "Повісті", а й відсутні у етнографічних джерелах. Цікаві й демонологічні істоти: Мармора, птахи Сирени, Стриби, які, крім "Велесової книги", більше не згадуються ніде.

Але, на наш погляд, схема слов'янської міфології, яка подана у "Велесовій книзі", у жодній мірі не заперечує традиційного уявлення про релігію давніх слов'ян, а навпаки, збагачує їх новими цікавими даними.

Література

Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. - М., 1981. - С. 127.

Аничков Е.В. Язычество и Древняя Русь. - М., 1993. - С. 252.

Повесть временных лет. - М., 1987. - С. 27.

Ibid. - С. 20.

Моця О.П., Ричка В.М. Київська Русь: від язичництва до християнства. - К., 1996. - С. 32.

Ibid. - С. 127.

Рыбаков Б.А. Вказ. пр. - С. 256.

Бегунов Ю.К. Обретение "Велесовой книги". - Саратов, 1993. - С. 127.

Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любімцева О.О. Географія релігій. - К., 1998. - С. 40.

Попович Мирослав. Нарис історії культури України. - К., 1998. - С. 46.

* Посилання на "Велесову книгу" подані за схемою: І - дошки, опубліковані В.ІЛесним у 1966 р.; ІІ - тексти, надруковані С.М.Куренковим; ІІІ - тексти, опубліковані В.Л.Скрипником. Друга цифра означає номер дошки.


Сторінки: 1 2 3 4 5