р. під прапором Великобританії ходило 5649 пароплавів, тоннажністю 1185958 т., під прапором Німеччини - 1031 пароплавів (269021 т.), США - 674 пароплави (183.851 т.), Росії - усього 484 пароплави, тоннажністю 48927 т [29], останні доставляли в 68 разів менше, ніж іноземні кораблі. Російський флот наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. зростав повільно.
Вантажообіг Миколаївського торгового порту в досліджуваний період відзначався значною перевагою експорту над імпортом. Основу Миколаївського експорту складали хліб та хлібопродукти, зокрема пшениця сорту гірка, яка котирувалася на міжнародному хлібному ринку практично без конкуренції. За нею йшла озима пшениця [30], вивіз пшениці в урожайні роки досягав 50 млн. пудів (1905, 1910 рр.) [31]. Ціни на хліб, зокрема на пшеницю, зросли від 86,5 коп. за пуд у 1900 р. до 106,5 коп. в 1914 р [32]. Вони залежали не тільки від урожаю в Росії, але й від урожаю в державах- конкурентах: США, Австралії, Аргентині та ін., зерно яких відрізнялося високосортністю, якістю [33]. Миколаївська хлібна біржа (відкрита в 1885 р.), її комітет намагаються в 1910 р. налагодити інформацію про коливання цін на хліб та урожайність в Австро- Угорщині, Німеччині, Італії, Румунії, Англії, США, Канаді, Аргентині, Індії, Австралії [34].
Звичайно, товарообіг Миколаївського порту залежав перш за все від урожаю на території, яка прилягала до порту. Регіон цей мав 158.444 кв. верст із 2.484.392 господарствами [35]. Привозився товар також із віддалених губерній Поволжя, Західного Сибіру, з Ташкентської дороги. Хліб надходив до порту, головним чином, по залізниці, водним шляхом по Південному Бугу, Дніпру на берлинах та баржах; гужем з близьких околиць (до 30 верст) [36].
У кінці ХІХ ст. хлібоекспортні операції здійснювали фірми та торгові доми: Луї Дрейфуса та Ко, М.Нейсфельда та Ко, З.Н.Франтопуло, Ф.Фрішена,
І.Д.Ерліха, М.И.Ортензато, Н.Я.Когана та ін. На них припадало більше 60% всього експорту з Миколаєва [37]. Придбанням хліба у поміщиків та селян займалися комісіонери та скупники. На початку ХХ ст. склад експортерів змінюється. У торгівлю активно включається великий капітал, банки. У 1910 р. навантажувачами зернових продуктів у Миколаївському порту були С.-П. Міжнародний Комерційний Банк, торгові доми Фукельмана, Н. Берлацького, Російський зовнішньоторговельний банк, Російсько-Азіатський банк, торгові компанії Н.Шмідта, Нейфельда та Ко, Х.Френкеля, Дрейфуса та Ко [38].
Закупки хліба проводилися в місцях його виробництва службовцями та спеціалістами цих фірм, дрібні фірми купували його у місцевих спекулянтів. Пробитися на хлібний ринок у Миколаєві тепер уже не було простою справою.
За експортом хліба Миколаївський порт успішно конкурував з Одеським, але імпорт був незначним. Товарообіг кожного з них в ці роки становив у середньому 100-110 млн. пудів.
Таким чином, Миколаївський торговий порт на початку ХХ ст. (1910-1913 рр.) займав друге місце після Одеського за обсягом товарообігу, був втягнений в систему зв'язків із зарубіжними країнами. За деякими показниками експортних операцій йому належала, без сумніву, визначна роль у масштабі всієї Росії.
Література
Лагута Д.М. Хронология главнейших исторических событий г.Николаева. - Николаев, 1924 - С. 4
Стребко С.К., Суковатий А.Г., Нестеровский В. А, Дудникова Е.Ю. Порт, овеянный славой. - Одесса, 1988. - С. 10.
Державний архів Миколаївської області (далі - ДАМО), ф. 229, оп. 1, спр. 323, арк. 26.
Ibid., арк. 12.
Сборник Херсонского земства. - 1902. - № 10. - С. 21.
Див: Отчет начальника Николаевского торгового порта за 1909 г. - Николаев, 1910. - С. 12.
Стребко С.К., Суковатий А.Г., Нестеровский В. А, Дудникова Е.Ю.. Указ. соч. - С. 11-12.
Ге Г.Н. Исторический очерк столетнего существования города Николаева при устье Ингула (1790-1890). - Николаев, 1890. - С. 64.
Лагута И. Д. Указ. соч. - С. 27
ДАМО, ф. 225, оп. 1, спр. 51, арк. 1.
Лифанов В., Миющенко В. Николаев, 1789-1989. Страницы истории. - Одесса, 1989. - С. 46.
Обязательные постановления по Николаевскому торговому порту. - Николаев, 1910 - С. 4.
Путеводитель по Дунаю. - Одесса, 1914. - С. 3-4.
Отчет начальника Николаевского торгового порта за 1910 г. - Николаев, 1911. - С. 9.
Отчет начальника Николаевского торгового порта за 1912 г. - Николаев, 1913. - С. 12.
Отчет начальника Николаевского торгового порта за 1909 г. - Николаев, 1910. - С. 5-6.
Алешин В.И. Николаев. Архитектурно-исторический очерк. - Киев, 1988. - С. 73-74.
Отчет начальника Николаевского торгового порта за 1905 г. - Николаев, 1906. - С. 3.
Обзор Николаевского градоначальника за 1914 г. - Николаев, 1914 - С. 15.
ДАМО, ф. 255, оп.1, спр. 214, арк. 7.
Ibid., спр. 147, арк. 2.
Ibid., спр. 12, арк. 100.
Ласкин К. Южный Буг // Русское судоходство торговое и промысловое на реках, озерах и морях. - 1894. - № 146. - С. 76.
Крылов Н. Наш торговый флот. // Ibid., 1900. - № 214. - С. 65.
Див.: Отчет начальника Николаевского торгового порта за 1906, 1907, 1908, 1909, 1910 гг.
Отчет начальника Николаевского торгового порта за 1906 г. - С. 5; 1907 г. - С. 9; 1909 г. - С.15; Статистико-экономическийобзор Херсонского уезда за 1910 г. - Херсон, 1911. - С. 54.
Див.: Отчет начальника Николаевского торгового порта за
г. - С.11.
Отчет о деятельности Николаевского Биржевого комитета за
г. - Николаев, 1911 - С. 35.
Иностранные известия // Русское судоходство... 1900. - № 225. - С.