могли придбати контрольний пакет приватизованих банків. Зазначена політика аргументувалася бажанням обмежити надмірний вплив закордонного капіталу на фінансовий сектор економіки. Це призвело до значного зменшення темпів приватизації банків [14].
Ситуація змінилася з 1995 року, коли приватизація і реформування банківського сектора пішла більш швидкими темпами. До цього процесу активніше підключилися закордонні інвестори внаслідок зняття ряду обмежень під тиском Європейської Комісії. З цього часу участь іноземного капіталу в польській банківській системі стало одним з основних джерел його розвитку. Найбільшу зацікавленість в інвестуванні в польський банківський сектор виявляли представники Німеччини, США і Голландії. З кожним роком частка іноземного капіталу в статутних фондах банківського сектора Польщі збільшувалася і в 2000 році він зосередив в своїх руках понад 50 % цих фондів у загальнодержавному вимірі, в наступні роки цей відсоток продовжував зростати [15]. В той же час знижувалася частка держави в фінансовому секторі економіки, хоча держава, в особі Державного Казначейства і продовжувала безпосередньо контролювати три великі банки, які займали велику частку сукупних активах нетто банківського сектора. До зазначеного періоду відноситися також прискорення процесу консолідації і злиття банків, що привело до зниження їхньої кількості. Таким чином, зростання впливу зовнішніх інвесторів можна назвати однією з найбільш характерних тенденцій реорганізації системи польських банків. У той же час не можна не відзначити загального зміцнення банківської системи країни в наслідок зазначених реформ .
Реструктуризація підприємств вимагала постійного залучення нових джерел фінансування, звідси, виникає необхідність розвитку національного фондового ринку. Польські банки активно включилися в процес формування ринку цінних паперів. Так, 12 квітня 1992 року була створена Біржа цінних паперів у Варшаві. У 1995 році при активній участі банків був створений другий ринок цінних паперів у Польщі, що ще більше стимулювало процес приватизації. Стрімко зростали обсяги операцій з цінними паперами на біржах країни: 13,67 млрд злотих - у 1995 році, 79,8 млрд - у 2003 [16].
Реструктуризація і приватизація польського банківського сектора мали велике значення для формування механізмів ринкової економіки. Як наслідок, реформування банківського сектора Польщі, значно розширився спектр наданих банками послуг, збільшилося різноманіття кредитно- фінансових організацій, у банківську діяльність стали активно впроваджуватися сучасні технології і методи розрахунків. У зазначений період суттєво зросли обсяги фінансових операцій: так, якщо в 1995 році загальний обсяг фінансових операцій польських банків становив 29,5 млрд злотих, то в 2003 році цей показник стрибнув до 429 млрд. Таким чином, завдяки реформуванню фінансовий сектор виявився спроможним спрямувати кошти у великих розмірах на інвестування виробництва [17].
Таким чином, Польщі вдалося досягти значного прогресу в питаннях, вирішення яких було обумовлено Копенгагенськими критеріями (економічна група критеріїв). У країні була створена законодавча база, достатня для існування ринкової економіки та ефективного регулювання прав власності, досягнута макроекономічна стабільність, що проявилося у відносній ціновій стабільності, усталеності державних фінансів та платіжного балансу; мали та середні підприємства стали основою польської економіки; був досягнутий прогрес у реструктуризації підприємництва; фінансовий сектор зміцнився настільки, що був здатним спрямувати кошти у великому обсязі на інвестування виробництва. Вирішення цих питань значною мірою наблизило Польщу до членства в Європейському Союзі.ЛІТЕРАТУРА
Domagla A. Integracjia Polski z Uni^ Europejska / A. Domagla. - Warszawa: Wydawnictwa Akademickie i profesionalne, 2008; Doliwa-Klepacka A. Czlonkowstwo Unii Europejskiej / A. Doliwa-Klepacka, Z.M. Doliwa-Klepackr - Bialostok: Temida 2, 2008; Zagorski K. Polska, Europa, swiat / K. Zagorski, M. Strzeszewski - Warszawa: SCHOLAR, 2005; Skotnicka-Illasiewicz E. Spoleczny bilans korzysci i kosztow czlonkostwa Polski w Unii Europejskiej / E. Skotnicka-Illasiewicz - Warszawa: UKIE, 2003.
Кріль М.М. Історія країн Центрально-Східної Європи (кінець ХХ - початок ХХІ ст.) / М.М. Кріль. - К.: Знання, 2008. - С. 138; Шляхи детінізації економіки України. Легалізація МСП: досвід Польщі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http: // www.niss.gov.ua/book/tyn_ekon/08.htm. - Назва з екрану.
Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r. - ART. 20 // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1997. - № 78. - POZ. 483.
Ibid. - ART. 21.
Nowak A.Z. Stabilizuj^ce i destabilizuj^ce skutki integracji gospodarki polskiej z Uni^ Europejska / A.Z. Nowak, K. Rye, J. Zyzynski- uj^cie monetarne. - «Studia Europejskie». - 1997. - № 4. - S. 43.
Milczarek D. Integracja europejska. Wybrane problemy / D. Milczarek, A.Z. Nowak - Warszawa: Centrum Europejskie UW,
- S. 183.
Banki a rozwoj malych i srednich przedsi^biorstw w Polsce / red. nauk. Jerzy Sikorski. - Kielce: «Hermes», 2002.- S.106; Шляхи детінізації економіки України. Легалізація МСП: досвід Польщі.
Макроструктурі зміни в Польщі під час ринкової трансформації (аналітична доповідь Інституту Стратегічних Досліджень, Польща). - Національна безпека і оборона. - 2003.- № 4 (40). - С. 47-48; Кріль М.М. Історія країн Центрально-Східної Європи (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Указ. соч.- С. 138; Ustawa z dnia 24 sierpnia 2001 r.o restrukturyzacji hutnictwa zelaza i stali. - Rozdzial 4. Restrukturyzacja organizacyjna hut. - Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 2001. - № 111. - Poz. 1196.
Макроструктурі зміни в Польщі під час ринкової трансформації (аналітична доповідь Інституту Стратегічних Досліджень, Польща). - С. 46; Кріль М.М. Історія країн Центрально-Східної Європи (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Указ.