У цілому 1914-1940 рр. відбувається справжня "стратиграфічна революція". Хронологію майя нарешті співвідносять із європейською, завдяки зусиллям С. Морлі [4] і Г. Спіндена [5]. Створюються культурно-класифікаційні схеми, проводяться суто історичні дослідження, головною метою яких спочатку було добування даних для створення стрункої хронології, але призвело це до подальших детальних досліджень індіанських і іспанських джерел і до відкриття нових (А. Тоззер) [6].

Уперше починаються спроби реконструкції "культурної історії" майя. З найбільш відомих учених цього періоду можна виділити Г. Спіндена, А. Тоззера, Дж. Вайяна [7.-С.119- 143], Г. Уіллі [8.-С.777-782].

На основі численних відкриттів цієї епохи і відносно слабко встановленої хронології приходить розуміння чіткої різниці культур Мезоамерики, внаслідок чого уперше висловлюється теорія винятковості цивілізації майя. Базується вона в основному на найвищих досягненнях культури майя: у цей час ще не вивчені інші культури (ольмеки та ін.).

Матеріальні джерела, оброблені на той час, стосувалися в основному вищих прошарків суспільства майя, причиною чому була своєрідна методика розкопок: дослідженню піддавалися лише найбільш визначні пам'ятники архітектури і мистецтва. У радянській історіографії того часу така методика вважалася далеко не випадковою [9.-С.11], хоча об'єктивно її можна було пояснити рівнем технології розкопок і не повною вивченістю вищевказаних об'єктів.

У цей час Р. Кінжалов писав: "По-перше, цілій групі американських учених є властивим... свідомо перебільшувати значення стародавніх культур на Американському континенті, з метою довести наявну перевагу над культурами Стародавнього Сходу й античного світу. Неважко побачити, інтересам яких кіл сучасної Америки відповідають такі "теорії"... По-друге, часто етнографічні й археологічні дослідження є тільки маскою, під якою ховаються зовсім інші цілі й наміри. Не задовольняючись тією політичною й економічною експансією, що США проводять у даний час у Центральної Америці, правлячі кола прагнуть поширити її на сферу історичних досліджень" [10.-С.235-240].

Пізній класифікаційно-історичний період (1940-1960 рр.) характеризується подальшою абсолютизацією відособленості розвитку цивілізацій майя, відсутності паралелей і її коренів не тільки в Старому, але й у Новому Світі.

Нові контекстуально-функціональні досягнення проявилися в трьох напрямках. По- перше, знахідки почали інтерпретувати, як матеріальні залишки соціально-політичної поведінки. Якщо раніше зусилля були спрямовані на опис функцій археологічних знахідок, то тепер приходить час створення справжніх концепцій економічного розвитку на основі вже наявного величезного обсягу інформації.

По-друге, вивчення різних видів поселень і їхньої класифікації на цьому етапі перейшло на більш високий рівень. Інтерпретація того, як людина пристосовується до ландшафту, його ставлення до характерного природного оточення, взаємовідносин з іншими поселеннями, привела до розуміння особливостей соціально-економічної адаптації і соціально-політичної організації.

По-третє, зростаючи з перших двох тенденцій, виник цілий науковий напрямок з вивчення взаємовідносин культурного і природного середовища, іноді називаний "культурною екологією"

У цілому в цей період робилися тільки перші кроки в зіставленні вже наявних історико- археологічних матеріалів і спеціальних природно-наукових даних. Удосконалення радіокарбонного методу датування дало можливість абсолютного датування, і тим самим привело до створення загальноприйнятої хронології і періодизації культури майя.

У цей час на розробку латиноамериканських проблем у цілому (і на дослідження майя в тому числі) виділяються значні асигнування. Приватні організації, численні іменні фонди (Форда, Рокфеллера, Келлога, Гугенхейма, Тінкера), а також державні федеральні установи, що займаються зовнішньополітичними і зовнішньоекономічними проблемами (держдепартамент, Пентагон, Управління міжнародного розвитку, Національний науковий фонд) фінансують багаторічні стаціонарні експедиції [11.-С.3,13,24,45].

На основі включення нових археологічних методів і міждисциплінарних запозичень йшло створення конструктивного культурно-тимчасового синтезу для всіх регіонів і областей Нового Світу.

На цьому тлі ще більше виділяється цивілізація майя; і якщо до 40-х рр. ХХ ст. теорія винятковості цивілізації детально не розроблялася, то тепер вона знаходить повне вираження й обґрунтування. С. Морлі, Б. Брейнерд [12], А. Тоззер, Ч. Галленкамп [13], Г. Спінден, Е. Томпсон [14], К. Керам [15] - видатні вчені, що працювали в цей період.

До особливостей цього етапу можна віднести і зростаючу увагу до історії майя в самій Мексиці. Тут у 50-60-ті роки почали виявляти інтерес до досягнень мексиканської археології і до вчення історичного матеріалізму (наприклад, А. Бартра) [16]. В університеті Мехіко читають курс археології майя. Завдяки цілій плеяді мексиканських учених (А. Касо, А. Рус Луілльє [17] та ін.) почали застосовувати комплексний підхід у дослідженні археологічних пам'ятників, що відразу дало відчутні результати: одержали великі матеріали про ремесла, торгівлю і ринки, сільськогосподарську працю, побутове життя.

Крім того, вперше у радянській історіографії виявляється інтерес до майяської проблематики. Головними досягненнями стали дешифрування рукописів майя і публікація праці Д. де Ланда Ю. Кнорозовим у 1950-х рр. [18], а також переклад і публікація "Пополь Вух" і Родовиду владик Тотонікапана Р. Кінжаловим [19].

Характерною рисою цього етапу стало те, що соціально-політичні проблеми майя стають головним предметом дискусій. До цього часу вже були отримані численні дані не тільки про становище вищих прошарків суспільства і верховного правителя, але і накопичено значні матеріали по нижчих прошарках суспільної і політичної ієрархії.

На основі цих даних загострилися розбіжності у світі американістики з приводу соціального устрою майя. Жодна інша проблема майяністики не викликала стільки суперечок у дослідників, як ця. Відповідно до думки С.Г. Морлі, у племен майя, незважаючи на значну близькість їхньої релігії, мови і культури, ніколи не було політичної єдності. Він дійшов висновку про