Інший відомий американіст Дж. Ерік Томпсон [14] представив ідилічну картину мирного співіснування міст-держав, взаємини між якими майже не затьмарювалися війнами; правляча каста ставилася до низів досить терпимо, якщо не вважати використання їх на будівництві храмів і палаців.

Погляди більшості інших американістів загалом були близькі двом зазначеним концепціям (теократія, ідилія), відрізняючись від них лише деталями (А.В. Кіддер [21.-С.32-76], У. Ко [22] та ін.).

Протилежну думку про характер соціальної структури майя висловив відомий мексиканський археолог і мистецтвознавець М. Коваррубіас. Він вважає, що в майя існувала "феодальна теократія грубого і безжалісного характеру" [23]. Його точку зору розділяли історик В. Хаген [24] і етнолог С. Майлс [25.-С.731-781].

У дискусії брав участь і Ю. Кнорозов, що, застосувавши марксистський підхід до проблеми, дійшов висновку, що суспільство майя було класовим, причому з уже досить розвинутим рабовласництвом [26.-С.3-96].

Наступний етап (1960 - середина 1980-х рр.) - можна назвати пояснювальним. Основними характерними рисами цього періоду були такі моменти. По-перше, увагу дослідників тепер привертають не тільки вищі прошарки суспільства. За минулі роки було накопичено досить різнорідних даних про економіку і соціальний устрій, що спричинило за собою інший підхід до вирішення цих проблем. Більш ретельно аналізуються типи дрібних селищ і жител, досліджуються рядові поховання.

По-друге, пильна увага приділяється тепер системі життєзабезпечення майя. Головним питанням стає відповідність мільпового (тобто підсічно-вогневого) землеробства величезній чисельності і щільності міст-держав майя. У зв'язку з цим починається залучення сучасних технологій спостереження (аерофотозйомка, радари), нових методів дослідження в природничих науках: виявляються тісні міждисциплінарні контакти з геологією, кліматологією, палінологією, остеологією та ін. На основі цих пошуків усе більшому сумніву піддається теорія одиничності мільпового землеробства, виявлені зовсім нові методи господарювання інтенсивного типу.

По-третє, не тільки у радянській, але й у зарубіжній історіографії відходять від ідей винятковості цивілізації майя. Вперше в американській історіографії висловлюється думка про паралелі між стародавніми цивілізаціями Месопотамії і Центральної Америки (Р. Адамс) [27.- С. 189-198].

На початку 1970-х років серед археологів і етнографів США намітився зовсім інший підхід до розглядуваної проблеми. Аналізуючи американську історіографію пояснювального періоду, можна звести в цілому погляди істориків до таких концепцій.

Дж. Буллард [28], Г. Уіллі [29.-С.383-423], Н. Хаммонд [30] продовжили колишню тенденцію ідеалізації класичного суспільства майя, де на їхню думку не існувало ніякого класового гноблення; аристократи ж, що зустріли в ХУІІ ст. іспанці, з'явилися в результаті впливу з Центральної Мексики в Х в. і протягом посткласичного періоду на Юкатані панував класовий мир.

Концепція іспанського археолога - американіста М. Рівера-Дорадо [31] являє собою помірковану точку зору на класову структуру суспільства і майяську державність: автор, намагаючись обґрунтувати багато висновків, посилаючись на Маркса, визнає існування владних структур і поширення трудових і матеріальних повинностей, але при цьому заперечує наявність експлуатації [32.-С.135].

Радянськими дослідниками був здійснений історико-матеріалістичний підхід до вирішення проблеми соціально-класової структури суспільства майя і державного устрою.

Вперше у світовій майяської історіографії Ю. Кнорозов, а за ним Р. Кінжалов [33] і В. Гуляєв [34] вказали на значну подібність соціального ладу майя з цивілізаціями Стародавнього Сходу (особливо із Шумером і Єгиптом).

У 1980-ті рр. російська історіографія приділяла увагу подальшій роботі з перекладу епіграфіки майя класичного періоду і, у зв'язку з цим, представленню цього історико- етнографічного джерела як важливого елемента для вивчення релігійних уявлень і додержавних (або ранніх державних) відносин [35.-С.64-84]. Проблеми посткласичного періоду залишалися фактично за рамками наукового інтересу.

І останній етап, що продовжується донині, починається із середини 1980-х рр. Його можна назвати екологічним. Загальні тенденції зростаючої уваги до екологічних проблем привели до широкого наукового інтересу, як же вирішувалися подібні проблеми в минулому. Тому левова частка публікацій кінця 1980-х - 1990-х років присвячена саме природним ресурсам цивілізації майя та її життєзабезпеченню.

Вивчається районування і спеціалізація областей Юкатану. У цей час відбувається переворот в уявленнях про систему землеробства: цілком спростована теорія одиничності підсічно-вогневого землеробства. Стає ясно, що сільське господарство майя було тонко відрегульованим механізмом впровадження в дуже різнорідний геологічний і кліматичний ландшафт півострова Юкатан, і було цілим комплексом ретельно підібраних і апробованих у різних сполученнях методів економічного господарювання.

На основі новітніх даних створені деякі узагальнюючи праці з вивчення торгівлі [36], землеробства [37], соціології [38-40]. Із найбільш видатних робіт можна виділити монографію Р. Шерера [41], де підбиті підсумки розвитку майяністики до середини 1990-х років і узагальнені сучасні дані, наявні в розпорядженні науки в даний момент.

У цей же час на Україні з'являються дослідження ієрогліфічної писемності майя [42.- С. 157-164; 43.-С. 180-185; 44.-С.104-106], пов'язані з перекладом та публікацією нових епіграфічних текстів класичного періоду. Ця робота здійснюється В. Талахом у співпраці з ученицею Ю. Кнорозова Г. Єршовою. Метою цих досліджень є вивчення генеалогії та політичної історії міст-держав майя класичного періоду. Але посткласика залишається, фактично, поза рамками сучасних вітчизняних досліджень.

Таким чином, історію вивчення соціально-економічної і політичної проблематики посткласичного суспільства майя можна розділити на декілька періодів: 1840-1914 рр. - класифікаційний; 1914-1960 рр. - класифікаційно-історичний; 1960 - середина 1980-х років - пояснювальний; з середини 1980-х років - екологічний період.

Розробки окремих питань соціально-політичного ладу