М.М. Антощак

НЕДІЛЬНІ ПОВТОРЮВАЛЬНІ ШКОЛИ М.О. КОРФА

За роки державної незалежності України склалися відповідні умови для об'єктивного вивчення української історії, культури, літератури. Стало можливим по-новому осмислити здобутки минулого, залучити до наукового обігу факти та матеріали, які з різних причин тривалий час залишалися поза увагою дослідників. Це стосується, зокрема, й вивчення теоретичних розробок М.О. Корфа в царині організації повторювальних шкіл на теренах південної України в другій половині ХІХ століття. Його діяльність різностороння й надзвичайно плідна: вдумливий педагог, організатор земських народних шкіл, талановитий методист, визнаний публіцист, активний громадський діяч, меценат.

Як уже згадувалося, М.О. Корф - автор ідеї організації недільних повторювальних шкіл, які на той час були навчальними закладами нового типу для Росії та України. Його теоретичні розробки з даного питання мали на меті допомогти вчителям у створені повноцінної, цілісної системи навчання грамоти як селян, так і їхніх дітей. А головне - щоб знання, набуті ними в народних земських школах, із часом не втрачалися.

На жаль, саме ця сторінка громадсько-просвітницької діяльності педагога не до кінця вивчена сучасною історіографією. Є лише окремі згадки в контекстах досліджень І. Пухи, В. Морозюка, О. Ємця, Л. Ляшенко. Проблемі організації недільних повторювальних шкіл на південних теренах України в другій половині ХІХ століття в педагогічній парадигмі М.О. Корфа й присвячена подана стаття.

У 1880 році, повернувшись із Женеви в Україну, педагог відновлює свою діяльність щодо організації та розвитку народних земських шкіл. Насамперед він влаштовує перевірку-дослідження в поселеннях Маріупольського, Олександрівського та Бердянського повітів. Разом з Миколою Олександровичем співпрацювала графиня П.С. Уварова, яка перевіряла школи Смоленської, Володимирської та Московської губерній. Метою цього заходу було з'ясувати наскільки міцними залишилися знання селян, які закінчили народну школу від 2 до 14 років тому [1.-С.48].

Так у Бердянському повіті за підготовленими бароном Корфом питаннями та бланками відомостей відбувалося опитування селян, здійснював його провідник дворянства К.В. Ковалевський. Було проекзаменовано 184 чоловіки, жителів селищ: Покровка, Вознесенка, Астраханка, Андріївка, Миколаївка. Опитувалися селяни, які закінчували школу не менше двох років тому. Перевірка- опитування відбувалася таким чином: селяни отримували бланки із запитаннями, серед яких були анкетні дані, завдання з арифметики, письма та читання. Відповідаючий також писав, чи бажає він відвідувати недільну повторювальну школу.

Найкращі результати виявилися з читання (перевіряючий пояснював це використанням звукового способу навчання за М. Корфом), гірші - з арифметики та письма. К.В. Ковалевський зробив висновок: "...витрати на шкільну справу будуть виправданими, якщо селяни після закінчення народного училища матимуть змогу протягом декількох зим повторювати вивчене, поповнювати свої знання засобом читання книг" [2.-С.469-471]. Усі 184 селянина виявили бажання відвідувати повторювальні школи. Результати опитування було надіслано Управі та М.О. Корфу.

Загалом було опитано близько 500 дорослих селян. Результати підтвердили висновки бердянського перевіряючого, бо більшість селян не тільки не продовжувала навчання після закінчення початкової школи, але й досить часто протягом тривалого часу не зверталися до своїх умінь писати, читати.

Отримані результати на основі об'єктивних спостережень дали можливість з'ясувати, що з часом уміння та навички селянами частково втрачалися. Селяни, які вчилися лише одну зиму, на час перевірки стали майже безграмотними. Тільки ті з них, що займалися самоосвітою, зберегли навички читати й писати. Міцнішими були знання тих селян, у навчанні яких учителі дотримувалися умов правильного викладання [3.-С.14-16]. М.О. Корф дійшов висновку, що дорослим селянам, які закінчили "корфовську" трьохрічку в підлітковому віці, потрібно дати можливість повторити, поглибити набуті знання та навички. Цю задачу й повинні виконати повторювальні недільні школи.

Педагог зазначав: "...якщо немає можливості утримувати й недільну школу для неграмотних селян, і повторювальну школу для тих, хто раніше навчався, то треба обирати останню. Тому що:

у повторювальних школах і після однієї зими навчання досягаються значні результати;

старші класи таких шкіл самі можуть навчати неграмотних земляків;

програми повторювальних шкіл розширяють знання, отримані селянами в початковій школі;

- повторювальні школи працюють для селян такого віку, коли наступає період використання знань, отриманих у школі. Це час, коли селяни цінують отримані знання" [4.-С.70-71].

Свою ідею М. Корф починає розвивати на сторінках періодичних видань. У жовтні 1881 року в журналі "Русская мысль" з'являється його стаття "Образовательный уровень взрослых грамотных крестьян". Тут автор подає не тільки звіт про перевірку вказаних повітів, а й аргументує необхідність створення таких шкіл. Особлива увага звертається на те, що в існуванні повторювальних шкіл зацікавленість виявляють самі селяни. У тому ж місяці "Вестник Европы" друкує звіт М. Корфа про стан народної освіти в Бердянському повіті, де автор знову звертається до ідеї необхідності створення повторювальних шкіл [2.-С.471].

М.О. Корф широко пропагує ідею організації недільних шкіл. На початку 80-х років він пише статті "Воскресная школа", "Повторительные школы для учащихся", "Образовательный уровень взрослых грамотных крестьян" та інші. У 1882 році вище згадані статті ввійшли в книгу "Наши педагогические вопросы". У статті "Воскресная школа" автор виражав задоволення з приводу результатів, які він бачив у приватній недільній школі Х.Д.' Алчевської в Харкові. Позитивно оцінивши організацію навчально-виховного процесу в цій школі, Микола Олександрович робить висновок, що недільні школи в Росії, на відміну від західноєвропейських, ставлять перед собою не релігійну, а