Другою трудністю в діяльності повторювальних шкіл барон називав фінансові негаразди. Він зазначав, що земства, витрачаючи сотні карбованців на народну школу, не хочуть вкласти десятки карбованців в зимову недільну повторювальну школу, яка є гарантією того, що гроші було витрачено недаремно [8.-С.6]. Адже всяка повторювальна школа, безперечно, стане додатковою для заповнення прогалин, що залишила народна школа, розширить кругозір її вихованців [6.-С.8].

У 1882 році, коли закінчився перший навчальний рік у Врем'євській та Майорській повторювальних школах, барон Корф опублікував звіт "Первые воскресные повторительные школы" [9.-С.51-84]. Метою написання роботи було поділитися практичним досвідом із земцями та вчителями, які прагнули організувати подібні школи, розглянути педагогічні та соціальні проблеми повторювальних шкіл. Автор підкреслював, що справа відкриття, діяльності таких шкіл є новою, а тому потребує доробки. І тепер, коли проіснували рік перші повторювальні школи, є можливість на основі фактів прослідкувати пристосованість до умов російського життя таких шкіл, побачити ставлення народу до них.

Микола Олександрович у статті звертається до вчителів, наголошуючи, що саме вони повинні підтримати "недільників", адже із сотень грамотних селян відвідують школи десятки. Причинами є їхня бідність, домашні обставини, впевненість у тому, що досягнутої грамотності достатньо [9.-С.56]. Відповідаючи на запитання: що треба робити, щоб привабити населення до повторювальних шкіл, - барон радив:

- школа не повинна пережовувати старе, вона покликана давати нові знання;

- повторення без подачі нового матеріалу перетворюється на притуплююче зазубрювання; педагогічно правильне повторення досягається відтворенням вивченого в нових сполученнях, у використанні нових знань [9.-С.63-64]. Повторювати треба, розвиваючи учня [11.-С.51].

М. О. Корф відповів на запитання, яке того часу було досить актуальним: чи виховують недільні школи? "Недільні школи виховують не тільки учнів, але й тих селян, які не вчаться, але лише заходять, щоб подивитися, як ідуть заняття", - ця відповідь педагога доводила противникам таких шкіл необхідність їх відкриття. Засоби виховання недільних шкіл - домашні роботи, бібліотеки для учнів. "Усяка школа, - писав М.Корф, - уже тому виховує, що вона навчає, а навчання невіддільне від виховання".

Микола Олександрович висловив побажання, щоб перші недільні повторювальні школи не стали останніми, а їхні помилки й успіхи були наукою для інших.

У 1883 році М. Корф опублікував статтю "Повторительные школы", у якій знову звертається до методично-правильно побудованого повторення [8.-С.6-16]. Повторювальною називає школу, яка якщо й мало дасть нових відомостей, то обов'язково надасть попередньо здобутим знанням нового забарвлення, висвітлить їх з нової точки зору для учнів, подасть їх у новому застосуванні. Педагог знову підкреслює той факт, що для Росії справа організації повторювальних шкіл є новою. У Європі такий тип шкіл був досить розповсюдженим. І як позитивний приклад автор наводить досвід Швейцарії. Не зважаючи на те, що в цій країні введено обов'язкове навчання віком від 6 до 9 років, повторювальні школи визнано необхідними в більшості з 25 кантонів. У Росії ж повторювальні школи, маючи всього 20 навчальних днів на весь рік, доповнюють програму народної школи з арифметики, геометрії, географії та історії. Але головним їхнім завданням залишалося не дати випускникам народних шкіл забути того, що вони вже вивчили, виховати дорослих, розумно- грамотних та елементарно освічених людей.

Розробки, ідеї М.О. Корфа щодо організації повторювальних шкіл використовувалися в різних куточках імперії. Так ще у 1880 році, коли Бердянський повіт брав участь у перевірці, організованій М. Корфом, місцева Управа визнала за необхідне організувати повторювальні школи для селян. Але земські збори не змогли виділити для цього коштів, хоча й "высказали полное сочуствие к открытию повторительных школ" [2.-С.761]. У 1882 році Управа знову провела опитування селян, що вчилися в народних школах, обравши для цього Великий Токмак (містечко було обрано тому, що тут протягом 10 років існувало 4 земських училища). Перевірку знову проводив К.В. Ковалевський. Було опитано 123 чоловіки віком від 13 до 23 років. Результати опитування підтвердили висновки попередньої перевірки. Земські збори ухвалили постанову "Об открытии в воскресные и праздничные дни занятий для прежде учившихся с ассигнованием на расходы 1500 руб. в год". У постанові наголошувалося, що місцеві земці використали ідеї М. Корфа, практичний досвід Врем'євської та Майорської шкіл, що був описаний у журналі "Русская мысль" [2.-С.474]. Але справу не було доведено до кінця.

10 червня 1883 року в місті Бердянську розпочав свою роботу учительський з'їзд, який працював під керівництвом М.О. Корфа. Серед питань порядку денного було й "Про організацію вечірніх повторювальних шкіл і програму викладання в цих школах" [10.-С.22]. Доповідав з цього питання М. Корф. З'ясувавши мету, задачі повторювальних шкіл, педагог наголосив, що це питання ще залишається для Росії новим, тому навіть серед земців є противники їх відкриття. Він порівнював навчання народу до 10-12 літнього віку з будівництвом стін, на які ллється дощ, а повторювальні школи виконують роль даху на цьому