Пропагуючи ідею створення таких шкіл, педагог писав: " ... якби нас навчали тільки до 12 років, а потім покинули, то ніхто з нас не сказав би за це "спасибі", не подякує й народ" [11.-С.51]. Питання створення таких шкіл у Бердянському повіті він називав "потребою, створеною життям і відчутою Бердянським земством".

М. О. Корф дав характеристику двох типів повторювальних шкіл: перша, що мала 3 години на тиждень (заняття в неділю), її барон називав "скудною", друга, що мала 6 годин на тиждень. Микола Олександрович також запропонував складену ним програму для повторювальних шкіл з 4-х основних предметів: читання, арифметики, історії, географії. Відбулися активні дебати з цього питання. Обговорення на з'їзді тривало протягом чотирьох засідань (що й підкреслювало зацікавленість учителів у вирішенні цього питання, його актуальність) [11.-С.52]. Зрештою з'їзд визнав необхідність відкриття повторювальних шкіл, було вироблено програму для них, що враховувала місцеві умови [2.-С.758]. Ухвалено постанову про організацію шестигодинної повторювальної школи (школа повинна працювати або в неділю протягом трьох годин, або вечорами два рази на тиждень протягом трьох годин, або три рази по дві години). Тобто ця школа матиме не 60 годин, а 120 [6.-С.14].

Після закінчення роботи з' їзду Управа приступила до організації повторювальних шкіл у Бердянському повіті, розраховуючи спочатку відкрити 10 таких шкіл з асигнуваннями на витрати 1000 крб. Після обговорення питання було прийняте рішення виділити 2000 крб. на цю справу. Було розроблено й умови відкриття повторювальних шкіл:

при кожній школі, яка існувала не менше п'яти років, зимою відкривати трьохгодинні заняття для тих, хто вчився раніше;

приймати тільки тих, хто вчився, неграмотних не приймати. Викладання повинно здійснюватися відповідно до виробленої з'їздом програми;

викладати повинен учитель місцевої школи й отримувати платню від земства. Платня має дорівнювати 1 крб. за 3 години при 15 учнях, і 1 крб. 50 коп. при 30 учнях, 2 крб. при наповненості класу 50 і більше учнів;

кожна школа повинна мати список учнів з відміткою про присутність їх на заняттях, а також запис про те, що вивчалося на уроці;

термін навчання з 15 листопада до 1 березня;

після закінчення курсу навчання список учнів і копію-звіт про виконання навчальної програми передавати до земської Управи, яка повинна розраховуватися з учителем.

Земські збори доручили Управі вжити заходів щодо організації повторювальних шкіл. Але, на жаль, це доручення Управа виконати на той час не змогла через причини, що не залежали від неї [10.- С.24-25].

Кількість недільних повторювальних шкіл зростала. На жаль, точну їхню кількість назвати неможливо. У звітах вони рахувалися разом із недільним. У 1884 році в Таврійській губернії нараховувалося 320 народних училищ (без церковно-приходських шкіл, які з цього року стали належати єпархіальному управлінню). До цього числа ввійшли й недільні школи, і вечірні класи для дорослих. За 1884 рік було відкрито 27 народних і недільних шкіл. Закрито 26 вечірніх класів (4 з них - через погане відвідування учнями, 22, в тому числі в Бердянському повіті, - через відмову земств їх фінансувати). Число учнів було 15583 особи чоловічої статі (у т. ч. 340 дорослих) і 3526 жіночої (122 із них дорослі) [12.-С.52-53].

У 1885 році в Таврійській губернії нараховувалося 330 училищ, у тому числі 29 вечірніх класів і 2 недільні школи. На кінець 1885 - початок 1886 року з 17387 учнів було 1483 дорослих, із них жінок 279 [13.-С.56-57].

Отже, повторювальні школи, створені з ініціативи М.О. Корфа, працювали за його програмою, розширювали, поглиблювали знання учнів, набуті в народній школі. Домашнє читання, користування шкільними, сільськими бібліотеками розширювало кругозір "недільників", підтримувало їхнє прагнення до самоосвіти. Усе це, звичайно, мало позитивні наслідки.

Джерела та література

Ельницкий К.В. Русские педагоги второй половины ХІХ столетия. Для учебных заведений, в которых преподается педагогика. - СПб., 1904.

Сборник Постановлений Бердянского Уездного земского собрания с 1866 по 1908 год. - М., 1910.

Ельницкий К.В. Барон Николай Александрович Корф (к 20-летию со дня смерти). - Воронеж, 1903.

Отчёт члена Мариупольского Уездного Училищного Совета барона Николая Александровича Корфа. За 1882/1883 учебный год. - Мариуполь, 1883.

История народного образования. Первый опыт "воскресно-повторительных" школ // Народная школа. - 1883. - № 6-7.

Корф Н. Педагогика и дидактика. Учебная программа повторительных школ // Народная школа. - 1883. - № 11.

Корф Н. Педагогика и дидактика. Учебная программа повторительных школ // Народная школа. - 1883. - № 12.

Корф Н. Педагогика и дидактика. Повторительные школы // Народная школа. - 1883. - № 2.

Корф Н. Первые воскресные повторительные школы // Русская мысль. - 1882. - № 8.

Очерк о деятельности Бердянского Уездного Земства Таврической губернии по народному образованию с 1866 по 1896 год. Составлен Бердянскою Уездною Земскою Управою. - Бердянск, 1897.

Библиография. Отчёт о занятиях учительского съезда в Бердянске. Бердянск, 1884. 296 с. // Народная школа. - 1885. - № 8.

Библиография. Общий очерк состояния народных училищ Таврической губернии за 1884-й год. Бердянск, 1885. // Народная школа.